
- •15.2. Конструкція свердловин
- •15.3. Обладнання для буріння свердловин
- •15.4. Завдавання напрямку свердловинам
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •16. Технологія видобування нафти та газу
- •16.1. Особливості та режими руху рідин і газів у пористому середовищі
- •16.2. Підготовка свердловин до експлуатації
- •16.3. Розробка нафтових, газових та газоконденсатних родовищ
- •16.4. Способи експлуатації свердловин
- •16.5. Методи збільшення продуктивності свердловин. Ремонт свердловин
- •16.6. Промислове добування метану з вугільних пластів
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •17. Підготовка, транспортування, зберігання та переробка нафти і газу
- •17.1. Промислове збирання нафти і газу
- •17.2. Транспортування та зберігання нафти і нафтопродуктів
- •17.3. Підготовка і транспортування газу
- •17.4. Зберігання газу, газосховища
- •17.5. Принципова схема переробки нафти і газу
- •18.2. Підземна газифікація корисних копалин
- •18.3. Підводна розробка родовищ твердих корисних копалин
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •19.2. Класифікація процесів і методів збагачення корисних копалин
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •20. Збагачення корисних копалин
- •20.1. Технологічні показники збагачення
- •20.2. Підготовчі процеси при збагаченні
- •20.3. Основні процеси збагачення
- •20.4. Допоміжні процеси збагачення
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •21. Переробка корисних копалин
- •21.1. Виробництво щебеню та піску
- •21.2. Виготовлення цегли, скла, цементу, керамічних та азбоцементних виробів
- •21.3. Коксування вугілля
- •21.4. Обробка облицювального каменю
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •22.2. Вимоги щодо проведення гірничих робіт та установлення обладнання на шахтах
- •22.3. Заходи для запобігання пожеж
- •22.4. Поведінка людей при аваріях
- •22.5. Виробнича санітарія
- •22.6. Вимоги правил безпеки на відкритих розробках
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •23. Охорона навколишнього середовища від шкідливого впливу діяльності гірничих підприємств
- •23.1. Вплив діяльності гірничодобувних і переробних підприємств на стан навколишнього середовища
- •23.2. Охорона навколишнього середовища
- •23.3. Відновлення порушених земель
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •Список літератури
22.3. Заходи для запобігання пожеж
Протипожежний захист гірничого підприємства має бути спроектовано та виконано так, щоб запобігати можливості появи пожежі, а в разі її виникнення – забезпечити ефективну локалізацію і гасіння пожежі в початковій стадії та виведення людей із шахти або на свіжий потік повітря.
Забороняється застосовувати в шахтах та рудниках нові матеріали, у тому числі кріплення гірничих виробок, а також устаткування без висновку відповідних НДІ про ступінь їх пожежної безпеки.
Забороняється застосовувати та зберігати у підземних виробках і надшахтних спорудах легкозаймисті матеріали. Мастильні і обтиральні матеріали мають зберігатись у закритих місткостях у кількості, що не перевищує добову потребу, абож зберігатись у спеціальних камерах з металевими протипожежними дверима.
У діючих виробках має бути прокладений пожежно-зрошувальний трубопровід.
При проведенні вогневих робіт необхідно дотримуватись вимог “Інструкції з проведення вогневих робіт у підземних виробках та надшахтних будівлях”.
Категорично забороняється доставка в шахту тютюну, наркотичних речовин, паління в гірничих виробках, а також в лампових, дегазаційних приміщеннях, поблизу головного та вентиляційних стволів.
У разі виявлення ознак пожежі має вводитися в дію план ліквідації аварії з встановленням аварійного вентиляційного режиму, виводом людей з шахти, гасінням пожежі з участю викликаної державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС).
22.4. Поведінка людей при аваріях
Всі, хто працює в шахті, повинні постійно слідкувати за безпечним станом робочого місця. При виявленні ознак небезпеки (появі диму, запаху горілого, збільшенні водопритоку або метановиділення, підвищенні температури та ін.) необхідно припинити роботу, попередити товаришів та осіб технічного нагляду і вийти в безпечне місце. Травмованим необхідно надати першу медичну допомогу і відправити в медпункт шахти. При враженні електричним струмом потерпілого необхідно звільнити від контакту з небезпечною струмоведучою частиною, дотримуючись заходів особистої безпеки. При відсутності або різкому порушенні дихання необхідно почати робити штучне дихання до приведення потерпілого до тями, або до прибуття гірничорятувальників чи медпрацівників.
У випадку виникнення аварії працюючі повинні негайно прийняти усі можливі заходи для її ліквідації, попередити про небезпеку товаришів і виконувати розпорядження технічного персоналу.
Особи, яких застала в гірничих виробках пожежа, раптовий викид газу та вугілля, повинні негайно надіти саморятівники і швидким кроком вийти з аварійної дільниці на поверхню маршрутом, передбаченим планом ліквідації аварії для даної дільниці або по вказівці осіб технічного нагляду, відповідальних за порятунок людей.
Ізолюючі шахтні саморятувальники типу ШС-7 призначені для захисту органів дихання людей в отруєному та бідному на кисень середовищі незалежно від вмісту газів при температурі від –20 до + 40 С. Тривалість їх використання до 45 хвилин. Для приведення саморятівника в дію зривається замок, відкидається кришка футляра, береться в рот загубник, надівається носовий зажим, після чого необхідно рівномірно дихати ротом.