22.2. Вимоги щодо проведення гірничих робіт та установлення обладнання на шахтах

22.2.1. Вимоги до проведення і провітрювання гірничих виробок

Кожен діючий горизонт, кожна діюча шахта повинна мати не менше двох окремих виходів на поверхню, пристосованих для пересування чи перевезення людей.

Вертикальні стволи, що служать виходами на поверхню, повинні бути обладнані підйомними установками і драбинними відділеннями. Драбинні відділення можуть бути відсутніми, якщо в стволах є по дві підйомні установки з незалежним підведенням енергії.

У вертикальних стволах глибиною до 70 м при наявності драбин в обох стволах, в одному з них підйомна установка може бути відсутня.

У виробках, по яких передбачено вихід людей, повинен бути вільний прохід шириною не менше 0,7 м і висотою 1,8 м; для похилих виробок прохід повинен бути обладнаним поручнями (при кутах 7...10 градусів), трапами з поручнями (при кутах 11...25 град.), східцями з приступками та поручнями (26...30 град.), драбинами з горизонтальними приступками та поручнями (31...45 град.).

У виробках з кутами нахилу 45...90 градусів драбини необхідно встановлювати під кутом 80 градусів з відстанню між полками до 8 м і розміром лазів не менше 0,6´0,7 м.

Відставання постійного кріплення від вибоїв підготовчих виробок при їх проведенні передбачається паспортом, але не повинно бути більше 3 м, а відставання породного вибою від вугільного не повинно перевищувати 5 м.

При проведенні стволів ляди в полках для пропуску бадей мають відкриватися тільки на момент їх проходження. При проходженні крокуючого полка по стволу у вибої ствола і на полку людей не повинно бути (за винятком машиніста і двох помічників, зайнятих пересуванням полка).

Проміжок між полком і споруджуваним кріпленням ствола, опалубкою чи щитом-оболонкою повинен бути не більше 120 мм і під час роботи щільно перекриватися.

Відставання кріплення або нижньої кромки опалубки від вибою і підірваної гірської маси встановлюється проектом, але не повинно перевищувати 1,0...1,5 м для слабких і нестійких порід.

Виймання вугілля в очисних вибоях, їх кріплення має здійснюватись відповідно до розробленого паспорта. При цьому ширина проходу для людей в лавах, оснащених механізованим кріпленням, має бути не меншою 0,7 м, а висота – не менше 0,5 м. В лавах з індивідуальним кріпленням лімітується тільки мінімальна ширина проходу – 0,7 м. При кутах падіння 9 градусів і більше для страхування комбайнів, розташованих на рамі конвеєра, повинні застосовувати запобіжні лебідки або інші пристрої.

При розробці пластів, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу, та пластів, схильних до гірничих ударів, Правилами безпеки передбачається комплекс заходів, погоджений з провідними науково-дослідними інститутами з безпеки робіт – МакНДІ та НДІГС.

Ліквідацію гірничих виробок також проводять згідно з спеціальною інструкцією, передбаченою ПБ.

Параметри провітрювання гірничих виробок, а саме вміст кисню і шкідливих газів, швидкості повітря також лімітуються Правилами безпеки.

Кожна очисна виробка разом з глухими виробками, що прилягають до неї, провітрюється відокремленим струменем повітря. Послідовне провітрювання двох лав, розташованих на одному пласті в межах одного поверха (панелі), допускається для шахт не вище 2-ої категорії за газом на пластах безпечних за раптовими викидами і суфлярними виділеннями метану. При цьому вміст метану в поступаючому у верхню лаву повітрі не повинен перевищувати 0,5 %, а відстань між сусідніми лавами – не більше 300 м.

Зарядні камери та склади вибухових матеріалів мають провітрюватись також відокремленим струменем повітря.

Провітрювання головних похилих транспортних виробок (включаючи панельні бремсберги і похили), обладнаних стрічковими конвеєрами, має бути відокремленим, або ці виробки мають використовуватись для відводу вихідного вентиляційного потоку.

Провітрювання глухих виробок має проводитись вентиляторами місцевого провітрювання або за рахунок загально-шахтної депресії; в останньому випадку довжина вентиляційних труб не повинна перевищувати 60 метрів.

22.2.2. Вимоги до рудникового транспорту, підйому, пересування людей

На діючих шахтах та шахтах, що будуються, має бути забезпечено перевезення людей, якщо відстань до місця роботи перевищує 1 км або перепад висот між кінцевими пунктами виробок перевищує 25 м. Перевезення людей по гірничих виробках здійснюється тільки дозволеними ПБ засобами транспорту. Пасажирські поїзди для перевезення людей по похилих виробках мають бути забезпечені автоматичними пристосуваннями для аварійної зупинки при обриві канату і перевищенні встановленої швидкості на 25 процентів.

Забороняється:

– перевозити в поїздах з людьми інструменти і обладнання, що виступає за габарити вагонетки, вибухових речовин, легкозаймистих та отруйних матеріалів;

– проходити між вагонетками і перелазити через них під час руху составу, ходити по коліях;

– перевозити людей на локомотивах, у необладнаних вантажних вагонетках, на конвеєрах, спеціально не обладнаних для цих цілей.

Кінцевий пункт, призначений для підіймання і опускання людей пасажирськими вагонетками, має бути обладнаним спеціальними людськими підйомниками, що розташовуються в окремих виробках: людських бремсбергах, похилах; по цих виробках забороняється доставка інших вантажів (крім випадків ремонтних робіт).

Опускання і підіймання людей по вертикальних виробках повинно провадитися в клітях. У разі проходки чи поглиблення їх, підіймання людей може здійснюватись і у баддях з розміщенням не більше 4 чоловік на 1 кв. метр площі дна. Бадді повинні мати спрямовуючі канати або інші пристосування і обладнуватися зверху захисними зонтами.

Забороняється спуск–підйом людей у завантаженій бадді. При доставці вантажів баддя повинна недовантажуватися на 100 мм до верхнього краю.

Горизонтальні виробки для доставки локомотивами повинні мати нахил не більший ніж 0,005. При більших значеннях нахилу необхідне застосування спеціальних заходів.

Для відкатки контактними електровозами допускається застосування постійного струму напругою, не вищою 600 В. Висота підвіски контактного проводу від головки рейок у виробках приствольного двору має бути не менше 2 м, а на ділянках пересування людей до місця посадки – 2,2 м, в інших виробках, де не передбачається систематичне пересування людей пішки, – 1,8 м.

Відстань від струмоприймача до кріплення має бути не меншою 0,20 м.

22.2.3. Елементарні правила безпеки при обслуговуванні електрообладнання

Ураження людей електричним струмом призводить до: електричних травм у вигляді опалення ділянок шкіри дією електричної дуги при температурі декілька тисяч градусів; одержання так званих електричних знаків – місцеві пошкодження шкіри внаслідок силової і хімічної дії струму при температурі до 120 град.; металізації шкіри – проникнення в шкіру дуже малих металевих частинок під дією електричної дуги.

При частоті змінного струму 50...60 Гц безпечною для людини є величина струму до 0,01А. Безпечна величина постійного струму в 5 разів більша. При проходженні через тіло людини змінного струму величиною 0,025 А паралізуються м’язи і відірвати руку від провідника без сторонньої допомоги неможливо. Сила ж струму величиною 0,08...0,10 А є смертельною для людини. Найбільш небезпечний шлях току через мозок, дихальні м’язи і серце.

Електричний опір тіла людини при сухій, щільній шкірі становить близько 10000 Ом, а при вологому стані шкіри – в 10 разів менше.

Захист людей від ураження електричним струмом здійснюють шляхом застосування захисного заземлення та унеможливлення застосування автоматичного включення пошкодженої мережі.

У підземних виробках шахт має бути змонтованою загальна мережа заземлення, до якої необхідно приєднати усі об’єкти, що підлягають заземленню.

Заземленню ж підлягають металеві частини електротехнічних пристроїв, що нормально не перебувають під напругою, але які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції, а в шахтах, небезпечних за газом та пилом, – також і металеві трубопроводи та пневматичні вентилятори. Загальний перехідний опір мережі заземлення не повинен перевищувати 2 Ом.

Для живлення ручних машин та інструментів допускається напруга не більша ніж 220 В; для кіл дистанційного керування – не більше 60 В, якщо кожен з провідників цього кола не приєднується до заземлення; для кіл дистанційного керування та керування пересувними машинами – не більше 42 В.

Перед виконанням ремонтних та допоміжних робіт на машинах повинна бути знята напруга та вжиті заходи, що виключають раптовий пуск машин.

Відповідно до категорійності шахт, наявності раптових викидів вугілля і газу або суфлярних виділень правилами безпеки лімітується область застосування таких груп електричного обладнання:

– рудникового нормального – РН;

– рудникового підвищеної надійності проти вибуху – РП;

– рудникового вибухобезпечного – РВ;

– рудникового особливо вибухобезпечного – РО.