
- •15.2. Конструкція свердловин
- •15.3. Обладнання для буріння свердловин
- •15.4. Завдавання напрямку свердловинам
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •16. Технологія видобування нафти та газу
- •16.1. Особливості та режими руху рідин і газів у пористому середовищі
- •16.2. Підготовка свердловин до експлуатації
- •16.3. Розробка нафтових, газових та газоконденсатних родовищ
- •16.4. Способи експлуатації свердловин
- •16.5. Методи збільшення продуктивності свердловин. Ремонт свердловин
- •16.6. Промислове добування метану з вугільних пластів
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •17. Підготовка, транспортування, зберігання та переробка нафти і газу
- •17.1. Промислове збирання нафти і газу
- •17.2. Транспортування та зберігання нафти і нафтопродуктів
- •17.3. Підготовка і транспортування газу
- •17.4. Зберігання газу, газосховища
- •17.5. Принципова схема переробки нафти і газу
- •18.2. Підземна газифікація корисних копалин
- •18.3. Підводна розробка родовищ твердих корисних копалин
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •19.2. Класифікація процесів і методів збагачення корисних копалин
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •20. Збагачення корисних копалин
- •20.1. Технологічні показники збагачення
- •20.2. Підготовчі процеси при збагаченні
- •20.3. Основні процеси збагачення
- •20.4. Допоміжні процеси збагачення
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •21. Переробка корисних копалин
- •21.1. Виробництво щебеню та піску
- •21.2. Виготовлення цегли, скла, цементу, керамічних та азбоцементних виробів
- •21.3. Коксування вугілля
- •21.4. Обробка облицювального каменю
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •22.2. Вимоги щодо проведення гірничих робіт та установлення обладнання на шахтах
- •22.3. Заходи для запобігання пожеж
- •22.4. Поведінка людей при аваріях
- •22.5. Виробнича санітарія
- •22.6. Вимоги правил безпеки на відкритих розробках
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •23. Охорона навколишнього середовища від шкідливого впливу діяльності гірничих підприємств
- •23.1. Вплив діяльності гірничодобувних і переробних підприємств на стан навколишнього середовища
- •23.2. Охорона навколишнього середовища
- •23.3. Відновлення порушених земель
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •Список літератури
20.3. Основні процеси збагачення
20.3.1. Гравітаційні методи збагачення
Використовують при збагаченні вугілля, залізних, марганцевих руд, руд деяких кольорових металів та ін. Існує декілька варіантів цього методу, серед них – збагачення у важкому середовищі, коли в якості важкої рідини використовується мінеральна суспензія. Подрібнені більш легкі зерна корисної копалини (наприклад, вугілля) випливають, а важкі частини породи осідають на дно.
Збагачення шляхом відсаджування здійснюється під дією пульсуючого потоку води, яким більш легкі компоненти піднімаються з решітки струменем води і потім змиваються потоком води, а важкі – осідають.
При збагаченні в потоці води по похилій поверхні використовують принцип гідравлічного класифікатора (рис. 20. 6): на виході з похилого жолоба пульпа з більш легкими продуктами (хвостами) займає верхнє положення і попадає в крайній бункер “в”, пульпа з важкими частками (концентратом) займає нижню частину жолоба, а проміжний продукт на виході з труби знаходиться в середній частині потоку. Ці два компоненти попадають відповідно в бункери “а” і “б”.
|
Рис. 20.6. Збагачення в потоці води: а – концентрат; б – промпродукт; в – відходи |
20.3.2. Методи збагачення з використанням флотації
Найбільш широкого використання знайшла пінна флотація, при якій використовується різна здатність поверхні мінеральних часток до змочування. Частки, поверхня яких добре змочується водою, називають гідрофільними, а частки з поганою змочуваною поверхнею – гідрофобними. Ці властивості регулюються шляхом використання спеціальних флотаційних реагентів: одні з них збільшують гідрофобні властивості певних часток руди, другі ж збільшують гідрофільні властивості інших часток.
У флотаційних машинах пульпу перемішують, насичують повітрям; мінеральні гідрофобізовані частки прилипають до поверхні повітряних пухирців і разом з ними підіймаються на поверхню, утворюючи мінералізовану піну, яку періодично знімають, важкі ж фракції пустої породи (хвости), змочені водою, осідають і потім їх видаляють.
Методом флотації збагачують більшість руд кольорових металів, а також вугілля, самородну сірку, фосфорити та ін. Цей метод потребує тонкого перемелювання вхідного матеріалу (менше 1…0,5 мм).
20.3.3. Магнітне та електричне збагачення
При цьому методі використовують магнітні властивості мінеральних компонентів, які входять до складу корисної копалини (руди). Зокрема, цей спосіб використовують при збагаченні залізних магнетитових руд, марганцевих і деяких інших руд. Магнітному збагаченню підлягає матеріал широкого діапазону крупності – від 100 до 0,1 мм і менше.
Сутність способу полягає в тому, що магнітні компоненти корисної копалини розміщують в магнітне поле, де вони намагнічуються і в подальшому реагують з полюсами магнітів спеціальних апаратів – магнітних сепараторів. При електричному збагаченні використовують різні властивості мінеральних часток стосовно електропровідності, діелектричної проникності, електризації тертям.
Для підсилення вказаних властивостей руд можуть застосовуватись спеціальні реагенти. Видалення корисного компоненту з рудної маси виконують на спеціальних апаратах – сепараторах.