19.2. Класифікація процесів і методів збагачення корисних копалин

На збагачувальних фабриках корисна копалина проходить через декілька послідовних технологічних процесів, які за своїм призначенням поділяються на підготовчі, основні та допоміжні. Підготовчі процеси включають подрібнення, розмелювання та класифікацію (розподіл відповідно до крупності) первинного матеріалу.

До основних процесів відносять ті фізичні та фізико-хімічні процеси, за яких отримують окремо корисні компоненти в чистому вигляді чи у вигляді концентрату з достатньо високим вмістом необхідного компоненту і пусту породу (хвости).

Допоміжні процеси призначаються для зневоднювання продуктів збагачування, надання їм необхідного технологічного, транспортабельного вигляду, а також для очищення повітря і води, які забруднилися в процесі збагачення.

Найбільш енергомісткими та матеріаловитратними є підготовчі процеси; частка витрат на ці процеси сягає 50…60 % від загальних витрат на збагачення.

На збагачувальній фабриці вхдна сировина проходить певну технологічну обробку. Графічне зображення сукупності і послідовності цих технологічних операцій називають технологічною схемою збагачення або переробки корисної копалини. На рис. 19.2 наведено приклад технологічної схеми збагачення енергетичного вугілля.

Рис. 19.2. Схема збагачення енергетичного вугілля

Якщо на технологічній схемі вказується кількість отриманих продуктів та масова частка вмісту в них корисних компонентів, то таку схему називають якісно-кількісною схемою збагачення.

Водно-шламовою схемою збагачення називають технологічну схему збагачення, доповнену кількісними показниками витрат води по окремих процесах.

Схему розташування обладнання відповідно до технологічної схеми збагачення називають схемою ланцюга апаратів.

За властивостями компонентів і містких порід обирають відповідні методи збагачення. Найбільш широке застосування знайшли такі методи:

– гравітаційні – використовують відмінності в щільності корисного компоненту та породи;

– флотаційні – використовують відмінності фізико-хімічних властивостей поверхні мінеральних часточок і пустої породи, зокрема здатність змочуватися водою;

– магнітні – використовують різницю магнітних властивостей;

– електричні – використовують різницю електричних власти-востей;

– спеціальні методи, які використовують різницю світло-відзеркалюючих властивостей, радіоактивності, здатності утри-муватись на жирових поверхнях (алмази) або розчинятись у ртуті (золото).

При переробці будівельних матеріалів до основних процесів відносять подрібнення, розмелювання, грохочення, гідравлічну класифікацію матеріалу та специфічні процеси при виробленні цементу, цегли, скла (формування виробу, термічну обробку, виплавлення і таке інше).

Запитання для самоперевірки до розділу

1. В чому полягає значення переробки і збагачення корисних копалин для подальшого їх використання?

2. Яка структура мінеральних зерен? В чому полягає необхідність їх подрібнення?

3. Яким чином ведеться класифікація процесів і методів збагачення корисних копалин?

4. Що таке технологічна схема збагачення? Що таке якісно-кількісна схема збагачення?

5. Які основні методи збагачення використовують в промисловості?