- •15.2. Конструкція свердловин
- •15.3. Обладнання для буріння свердловин
- •15.4. Завдавання напрямку свердловинам
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •16. Технологія видобування нафти та газу
- •16.1. Особливості та режими руху рідин і газів у пористому середовищі
- •16.2. Підготовка свердловин до експлуатації
- •16.3. Розробка нафтових, газових та газоконденсатних родовищ
- •16.4. Способи експлуатації свердловин
- •16.5. Методи збільшення продуктивності свердловин. Ремонт свердловин
- •16.6. Промислове добування метану з вугільних пластів
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •17. Підготовка, транспортування, зберігання та переробка нафти і газу
- •17.1. Промислове збирання нафти і газу
- •17.2. Транспортування та зберігання нафти і нафтопродуктів
- •17.3. Підготовка і транспортування газу
- •17.4. Зберігання газу, газосховища
- •17.5. Принципова схема переробки нафти і газу
- •18.2. Підземна газифікація корисних копалин
- •18.3. Підводна розробка родовищ твердих корисних копалин
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •19.2. Класифікація процесів і методів збагачення корисних копалин
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •20. Збагачення корисних копалин
- •20.1. Технологічні показники збагачення
- •20.2. Підготовчі процеси при збагаченні
- •20.3. Основні процеси збагачення
- •20.4. Допоміжні процеси збагачення
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •21. Переробка корисних копалин
- •21.1. Виробництво щебеню та піску
- •21.2. Виготовлення цегли, скла, цементу, керамічних та азбоцементних виробів
- •21.3. Коксування вугілля
- •21.4. Обробка облицювального каменю
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •22.2. Вимоги щодо проведення гірничих робіт та установлення обладнання на шахтах
- •22.3. Заходи для запобігання пожеж
- •22.4. Поведінка людей при аваріях
- •22.5. Виробнича санітарія
- •22.6. Вимоги правил безпеки на відкритих розробках
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •23. Охорона навколишнього середовища від шкідливого впливу діяльності гірничих підприємств
- •23.1. Вплив діяльності гірничодобувних і переробних підприємств на стан навколишнього середовища
- •23.2. Охорона навколишнього середовища
- •23.3. Відновлення порушених земель
- •Запитання для самоперевірки до розділу
- •Список літератури
19.2. Класифікація процесів і методів збагачення корисних копалин
На збагачувальних фабриках корисна копалина проходить через декілька послідовних технологічних процесів, які за своїм призначенням поділяються на підготовчі, основні та допоміжні. Підготовчі процеси включають подрібнення, розмелювання та класифікацію (розподіл відповідно до крупності) первинного матеріалу.
До основних процесів відносять ті фізичні та фізико-хімічні процеси, за яких отримують окремо корисні компоненти в чистому вигляді чи у вигляді концентрату з достатньо високим вмістом необхідного компоненту і пусту породу (хвости).
Допоміжні процеси призначаються для зневоднювання продуктів збагачування, надання їм необхідного технологічного, транспортабельного вигляду, а також для очищення повітря і води, які забруднилися в процесі збагачення.
Найбільш енергомісткими та матеріаловитратними є підготовчі процеси; частка витрат на ці процеси сягає 50…60 % від загальних витрат на збагачення.
На збагачувальній фабриці вхдна сировина проходить певну технологічну обробку. Графічне зображення сукупності і послідовності цих технологічних операцій називають технологічною схемою збагачення або переробки корисної копалини. На рис. 19.2 наведено приклад технологічної схеми збагачення енергетичного вугілля.
|
Рис. 19.2. Схема збагачення енергетичного вугілля |
Якщо на технологічній схемі вказується кількість отриманих продуктів та масова частка вмісту в них корисних компонентів, то таку схему називають якісно-кількісною схемою збагачення.
Водно-шламовою схемою збагачення називають технологічну схему збагачення, доповнену кількісними показниками витрат води по окремих процесах.
Схему розташування обладнання відповідно до технологічної схеми збагачення називають схемою ланцюга апаратів.
За властивостями компонентів і містких порід обирають відповідні методи збагачення. Найбільш широке застосування знайшли такі методи:
– гравітаційні – використовують відмінності в щільності корисного компоненту та породи;
– флотаційні – використовують відмінності фізико-хімічних властивостей поверхні мінеральних часточок і пустої породи, зокрема здатність змочуватися водою;
– магнітні – використовують різницю магнітних властивостей;
– електричні – використовують різницю електричних власти-востей;
– спеціальні методи, які використовують різницю світло-відзеркалюючих властивостей, радіоактивності, здатності утри-муватись на жирових поверхнях (алмази) або розчинятись у ртуті (золото).
При переробці будівельних матеріалів до основних процесів відносять подрібнення, розмелювання, грохочення, гідравлічну класифікацію матеріалу та специфічні процеси при виробленні цементу, цегли, скла (формування виробу, термічну обробку, виплавлення і таке інше).
Запитання для самоперевірки до розділу
1. В чому полягає значення переробки і збагачення корисних копалин для подальшого їх використання?
2. Яка структура мінеральних зерен? В чому полягає необхідність їх подрібнення?
3. Яким чином ведеться класифікація процесів і методів збагачення корисних копалин?
4. Що таке технологічна схема збагачення? Що таке якісно-кількісна схема збагачення?
5. Які основні методи збагачення використовують в промисловості?
