Децентралізація державної влади

Децентралізація прийняття рішень є альтернативним методом кращого втілення в життя уподобань виборців: індивідиуми схильні до того, щоб покидати райони, які їх не задовільняють; їх приваблюють такі райони, в яких влада дбає про їхні вподобання, такі, де їм це не дорого обходиться. Згадане вище дослідження, проведене в Швейцарії (Фрай і Штутцер,2000), виявило статистично значимий позитивний ефект децентралізації на особисте благополуччя. Що стосується місцевої автономії, то частка людей, які вважають себе повністю задоволеними життям, вища на 2.6% у порівнянні комунами, які на одне стандартне відхилення менш автономні у порівнянні з кантонами, до яких вони відносяться.

Висновки

Рівень щастя не ідентичний корисності, але він добре відображає задоволеність життям у людей. У багатьох випадках його можна розглядати як придатне наближення до корисності. Це дозволяє нам емпірично дослідити питання, що донедавна можна було аналізувати тільки на абстрактному, теоретичному рівні. Дослідження щастя додає значну кількість нових знань до загальновідомих теоретичних суджень. Це було показано на прикладі того, як безробіття, дохід та інфляція впливають на індивідуальне благополуччя.

Вплив безробіття

Погляди економістів щодо тягару безробіття різняться. Згідно з „новою класичною макроекономікою” , безробіття є добровільним. Люди не працюють через те, що вони вважають тягар праці та заробітню плату неспіврозмірними і непривабливими у порівннянні з ситуацією, коли можна не працювати і отримувати допомого по безробіттю. З іншого боку, є багато економістів, які розглядають безробіття як плачевне явище, якого потрібно уникати всіма силами. Безробіття вважається обтяжливим й ненавмисним. Дослідники щастя погоджується з наведеним вище поглядом та припускають, що безробіття значно знижує суб’єктивне благополуччя кожної окремої людини і всього суспільства загалом.

Вплив доходу

Більшість економістів розглядають твердженя про те, що вищий дохід приводить до вищого рівня щастя, як таке, що саме собою розуміється. Вищий дохід розширює набір можливостей як окремих людей, так і країн, що означає можливість споживання більшої кількості товарів та послуг. Та невелика кількість людей, яким не потрібно більше благ, не повинні їх споживати; вони можуть позбавитися від будь-якого небажаного надлишку без втрат. Мабуть тому, дохід та рівень щастя , очевидно, зв’язані між собою.

Емпіричні дослідження підстав щастя як підтримують цю думку, так і суперечать їй. Відповідно до загальних уявлень, визнається, що в певний момент часу та в межах певно країни, вищий дохід асоціюється з вищим рівнем особистого щастя. З іншого боку, вищий рівень доходу на душу населення, мабуть, не збільшує задоволеності життям в багатих країнах Заходу. Навіть на рівні доходу, який складає половину відповідного в США, вплив вищого рівня середнього доходу на особисте благополуччя є незначним. Це можна пояснити одночасністю зростання рівня прагнень та доходу.

Вплив інфляції

Економетричний аналіз даних по щастю дозволяє нам вийти за межі апріорних уявлень теорії економіки, що базується на розрізненні очікуваної на неочікуваної інфляції. Чим більше змінються сукупна інфляція та віддносні ціни, що спричинено підвищенням рівня інфляції, тим важче зробит поправку на них. Люди мусять докладати більше зусиль для того, щоб убезпечити себе від очікуваного зростання цін. Вони можуть помилятися в судженнях, до прикладу, недооцінюючи розмір інфляції в майбутньому чи те, як певна ціна змінюється у порівнянні з іншими цінами. Спричинене зростанням цін зниження благополуччя вимірювалося розрахунком площі нижче кривої попиту на гроші. За допомогою цього методу було виявлено, що збитки річної інфляції у розмірі 10% набувать значення у проміжку від 0.3% до 0.45% національного доходу (Фішер, 1981; Лукас, 1981). Такий вплив можна вважати незначним; це означає, що антиінфляційна політика рідко себе випрадовує, адже вона тягне за собою додаткове безробіття та зниження реального доходу. З іншого боку, дослідження щастя показують, що інфляція значно та систематично знижує рівень особистого благополуччя.