
- •1. Розрахунок рекуперативного теплообмінного апарату (та)
- •1.1.Вибір швидкості гарячого теплоносія в трубах
- •1.2.Розрахунок масової витрати гарячого теплоносія
- •1.3.Розрахунок площі поперечного перерізу трубки для гарячого теплоносія
- •1.4.Розрахунок кількості трубок в теплообмінному апараті
- •1.5.Розрахунок фактичної швидкості руху гарячого теплоносія
- •1.6 Розрахунок площі поперечного перерізу міжтрубного простору та
- •1.7.Розрахунок масової витрати холодного теплоносія
- •1.8. Розрахунок процесу теплообміну в теплообмінному апараті (перше наближення)
- •1.8.1.Розрахунок теплообміну в середині трубок
- •1.8.2.Розрахунок теплообміну зовні трубок
- •1.8.3.Розрахунок коефіцієнта теплопередачі
- •1.8.4.Розрахунок температури стінки трубок
- •1.9.Розрахунок процессу теплообміну в теплообмінномуапараті( друге наближення)
- •1.9.1.Розрахуноктеплообмінувсередині трубок
- •1.10.Розрахунок довжини теплообмінного апарату
- •2. Розрахунок теплотраси
- •2.1. Розрахунок гарячої гілки теплотраси
- •2.1.1.Розрахунок діаметру трубопроводу
- •2.1.2.Розрахунок втрат тепла з поверхні трубопроводу
- •2.2.2.Розрахунок втрат тепла з поверхні трубопроводу
- •2.2.3.Втрати тепла з холодної гілки теплотраси
- •2.2.4.Критичний діаметр ізоляції
- •3. Розрахунок котла.
- •3.1.Розрахунок втрат тепла з поверхні котла
- •3.2.Визначення товщини ізоляції котла
- •3.3.Внутрішній баланс котла
- •3.3.1.Знаходження конвекційної складової балансу
- •3.3.2. Розрахунок степеня чорноти димових газів
- •3.3.3.Розрахунок променевої складової балансу
- •3.4.Розрахунок фактичних розмірів котла
- •Література
2. Розрахунок теплотраси
Гаряча та холодна гілка теплотраси прокладена над землею. Поперечний розріз теплотраси зображений на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Поперечний переріз теплотраси.
– шар ізоляції; 2 – труба.
2.1. Розрахунок гарячої гілки теплотраси
2.1.1.Розрахунок діаметру трубопроводу
З рівняння нерозривності потоку внутрішній діаметр трубопроводу визначимо за формулою, м
,
(33)
де G1 – масова витрата гарячого теплоносія, кг/с, (див. роз. 1, п. 1.2);
-
густина гарячого теплоносія при
температурі на вході в теплообмінний
апарат, кг/м3, [6,
додаток 1, табл. 1, ст. 25];
-
швидкість руху гарячого теплоносія в
трубі гарячої гілки теплотраси, м/с.
Приймаємо швидкість руху гарячого теплоносія в трубі рівною:
Тоді,
.
Округляємо
отримані значення діаметру до стандартного
значення, згідно ГОСТ 9617-79.
Приймаємо
;
[6,
додаток 1, табл. 7, ст. 29].
Діаметр шару ізоляції труби визначається за формулою, м,
,(34)
де
- товщина шару ізоляції теплотраси, м;
- зовнішній діаметр трубопроводу
округлений до стандартного значення,
м.
.
Фактична швидкість руху гарячого теплоносія всередині труби визначається за формулою, м/с,
, (35)
2.1.2.Розрахунок втрат тепла з поверхні трубопроводу
Для першого наближення необхідно задатись температурою поверхні ізоляції, оС,
, (36)
де
- температура повітря, оС.
Втрати тепла з гарячої гілки трубопроводу будуть складатися з втрат тепла променевим теплообміном та втрат тепла конвекційним теплообміном.
Загальні втрати тепла з поверхні ізоляції визначаються за формулою, Вт
, (37)
де
- втрати тепла променевим теплообміном,
Вт;
- втрати тепла конвекційним теплообміном,
Вт.
Втрати тепла променевим теплообміном визначаються за формулою, Вт
, (38)
де
- ступінь чорноти поверхні ізоляції,
приймаємо
;
- коефіцієнт випромінювання абсолютного
чорного тіла,
;
- абсолютна температура поверхні
ізоляції, К;
- абсолютна температура повітря, К;
- площа одного погонного метра труби,
покритого ізоляцією, м2,
,(39)
.
Тоді,
Втрати тепла конвекційним теплообміном визначаються за формулою, Вт
, (40)
де
- коефіцієнт тепловіддачі від поверхні
ізоляції до повітря,
,
, (41)
де
- коефіцієнт теплопровідності повітря
при температурі повітря,
,
[2, табл. 9, ст. 263]:
.
Для
визначання режиму руху повітря, що
набігає на теплотрасу, необхідно
визначити число Рейнольдса за формулою
, (42)
де
- швидкість вітру, що набігає на теплотрасу,
м/с;
- коефіцієнт кінематичної в’язкості
повітря при температурі повітря, м2/с,
[2, табл. 9, ст. 263]:
.
Тоді,
.
Так, як 103≤Re<2·105то режим руху перехідний, тоді критерій Нуссельта визначається за формулою:
,(43)
де
-
число Прандтля для повітря при температурі
повітря, [2, табл. 9,
ст. 263];
-
число Прандтля для повітря при температурі
поверхні ізоляції,
[2, табл. 9, ст. 263];
- поправочний коефіцієнт, що враховує
відстань між трубами. Приймається
;
- поправочний коефіцієнт, що враховує
кут набігання повітря на теплотрасу,
[2, ст. 138].
Тоді,
.
Обчислюємо коефіцієнт тепловіддачі від поверхні ізоляції до повітря:
.
Втрати тепла конвективним теплообміном рівні:
Обчислюємо загальні втрати тепла з поверхні ізоляції:
Середня
температура ізоляції визначається за
формулою, оС,
,(44)
Для заданої поверхні ізоляції (Діатоміт) коефіцієнт теплопровідності визначається за формулою,
,(45)
.
Визначаємо термічний опір ізоляції за формулою,
,
(46)
Визначаємо критичне значення термічногоопору ізоляції за формулою,
,(47)
Перевіряємо правильність прийняття температури поверхні ізоляції, для чого записуємо рівняння теплового балансу:
,
, (48)
Отримане значення температури поверхні ізоляції необхідно порівняти з прийнятим за формулою:
. (49)
.
Оскільки перше наближення температури поверхні ізоляції відрізняється більше ніж на 0,5%, то необхідноперезадатитепмературуповерхніізоляції і провести розрахунокспочатку.
Приймаємо
друге наближення поверхні ізоляції
Згідно (38) втрати тепла променевим теплообміном будуть рівні:
.
При прийнятій температурі ізоляції число Прандтля рівне:
.
Згідно (43) визначаємо критерій Нуссельта:
.
Коефіцієнт тепловіддачі від поверхні ізоляції до повітря згідно (41) рівний:
Згідно (40) втрати тепла конвективним теплообміном рівні:
Загальні втрати тепла з поверхні ізоляції згідно (37) рівні:
За формулою (44) визначаємо середню температуру ізоляції:
Коефіцієнт теплопровідності за формулою (45) рівний:
За формулою (46) визначаємо термічний опір ізоляції:
Критичне значення термічного опору ізоляції за формулою (47) рівне:
Визначаємо температуру ізоляції згідно (48):
Порівнюємо отримане значення з прийнятим:
.
Оскільки друге наближення температури поверхні ізоляції не перевищує більш, ніж 0,5%, то немає необхідності задаватися іншою температурою ізоляції.
2.1.3.Втрати тепла з гарячої гілки теплотраси
Втрати тепла з гарячої гілки теплотраси визначаються за формулою, кВт
,(50)
де
- довжина теплотраси, м.
2.1.4 Критичний діаметр ізоляції
Критичний діаметр ізоляції гарячої гілки теплотраси визначається за формулою, м
,(51)
2.2.Розрахунок холодної гілки теплотраси
2.2.1.Розрахунок діаметру трубопроводу
З рівняння нерозривності потоку внутрішній діаметр трубопроводу визначається за формулою, м
,
(52)
де
- густина гарячого теплоносія при
температурі на виході з теплообмінного
апарату, кг/м3, [6,
додаток 1, табл.1, ст.25],
- швидкість руху гарячого теплоносія в
трубі холодної гілки теплотраси, м/с.
Приймаємо швидкість руху гарячого теплоносія в трубі холодної гілки теплотраси
.
Тоді,
Отримані
значення діаметру округляємо до
стандартного значення, згідно ГОСТ
9617-79.
Приймаємо
;
;
[6,
додаток 1, табл. 7, ст. 29]
Діаметр шару ізоляції труби визначається згідно (34):
Фактична швидкість руху гарячого
теплоносія всередині труби холодноїгілки
теплотраси визначається за формулою,
,(53)