Реферат

Пояснювальна до курсового проекту з 26 сторінок , 5 рисунків і 2 таблиць .

Об’єкт розробки – руднотермічна піч для виробництва 90 тонн на добу феросиліцію 65.

Дана характеристика складових частин електричної пічної установки, будови та основні технічні дані печі, розглянута конструкція печі, виконані розрахунки параметрів робочого простору, енергетичного балансу плавки, потужності пічного трансформатора і електричних параметрів установки, її електричних характеристик(з використанням ПЕОМ).

Розглянуті питання охорони праці і протипожежної безпеки, охорони навколишнього середовища.

РУДНОТЕРІЧНА ПІЧ, КОЖУХ, СКЛЕПІННЯ,ЕЛЕКТРОДИ, ЕЛЕКТРОДОТРИМАЧІ, ПРИСТРІЙ ДЛЯ ПРОЖОГУ ЛЬОТКИ, КОМУНІКАЦІЙНА ТА ЗАХИСНА АПАРАТУРА І КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ ТА УПРАВЛІННЯ ПІЧЧЮ, ФУТЕРІВКА, КОРОТКА МЕРЕЖА, ПІЧНІ ТРАНСФОРМАТОРИ ТА ЇХ АПАРАТУРА, ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.

ЗМІСТ

Вступ

1 Загальна частина

1.1 Загальна характеристика печі за вузлами та агрегатами

1.2 Технічне обслуговування та ремонт печі

1.3 Шляхи підвищення продуктивності печі

2 Спеціальна частина

2.1 Розрахунок основних параметрів печі

2.1.1 Розрахунок електричних параметрів печі

2.1.2 Розрахунок геометричних параметрів печі

3 Охорона праці та навколишнього середовища

3.1 Техніка безпеки при роботі на печі

3.2 Заходи , що до охорони навколишнього середовища

Висновки.

ВСТУП

Металургія в Україні почала розвиватись досить давно. 3-4 тисячоліття тому кіммерійці північного Причорномор’я витоплювали з болотяної руди залізо. На сучасному Запорожжі археологи відшукали металургійні горни, ливарні пристосування, залізні та мідні шлаки й вироби.

На більш-менш сучасному рівні металургія в Україні почала розвиватися лише з кінця XIX століття. Поява у 1870 р. перших залізниць стимулювала розвиток металургійної промисловості. З того часу Україна стала вугільною і металургійною базою всієї російської промисловості, а Донбас і Кривий Ріг із прилеглим до нього районом Катеринослава – центром зосередження важкої промисловості України.

Перший металургійний завод на коксі став до ладу 1872 р. в Юзівці (зараз Донецьк), а вже в 1913 р. в Україні діяв 121 металургійний завод.

У ХХІ столітті метали і сплави залишаються чи не найпоширенішими матеріалами, які застосовують у різних галузях.

У складі металургійного комплексу (металургійної промисловості, металургії) України – підприємства з видобутку і збагачення руд чорних і кольорових металів, нерудних матеріалів, з виробництва чавуну, сталі, прокату, труб сталевих, метизів, феросплавів, вогнетривів, коксу, з виробництва твердосплавної, вуглецевої, напівпровідникової продукції, з переробки ломів і відходів, виробництва ряду видів хімічної продукції, вели - кий комплекс підприємств допоміжного призначення, а також науково-дослідні та проектні організації.

Металургійний комплекс - це фундамент не тільки машинобудування будь-якої держави, але й економіки в цілому. Металургія – складний комплекс, який включає в себе кольорову та чорну металургію, ряд галузей допоміжного характеру.

Особливо велике значення металургійна галузь має для розвитку індустрії держави. Тому чим краще розвинута металургійна база країни, тим більше шансів у важкої індустрії держави розвиватися повноцінно.

Найбільшими лідерами металургійного комплексу виступають такі розвинуті держави як США, Канада, Росія, Китай. Завдяки металургійному комплексу розвиваються: машинобудівний, транспортний тощо.

У зв’язку із вичерпанням родовищ кольорових руд, залізних руд важливим стоїть питання економної переробки брухту, вторинної переробки металів.

Україна також має добре розвинуту металургійну базу, проте чимало залишається труднощів щодо вдосконалення промислового комплексу.

Феросплавне виробництво - отримання феросплавів на спеціалі - зованих заводах чорної металургії. Найпоширеніший електротермічний (електропічний) спосіб отримання феросплавів (електроферосплавів); по вигляду відновника він розділяється на вуглевідновний, яким отримують вуглецеві феросплави (5–8% C) і всі крем'янисті сплави, і металотермічний (до нього умовно відносять і силікотермічний), яким отримують сплави з пониженим вмістом вуглецю (0,01–2,5% C) .

Вуглевідновним процесом , здійснюваним головним чином в рудно - термічних печах потужністю 16,5–72 МВт, отримують феросиліцій, кристалічний кремній, силікоалюміній, силікокальций, феросилікокальций, силікомарганець, силікохром, вуглецевий феромарганець і ферохром, ферофосфор, комплексні сплави на крем'янистій основі, а також низько фосфористий марганцевий шлак; виробництво доменних феросплавів дуже мале за масштабами і постійно скорочується (бідний феросиліцій і феромарганець), оскільки вони більше забруднені домішками і стоять дорожче за електроферосплави.