3. Рекомендації щодо виконання

РОЗРАХУНКОВО–ОРІЄНТОВАНОЇ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота з цього напрямку повинна включати, крім розкриття деяких теоретичних питань, ще певний обсяг розрахункових аналітичних та прогнозних досліджень. Для виконання цієї курсової роботи треба мати бухгалтерські та податкові звіти конкретного діючого підприємства (або організації), що є відокремленою юридичною особою та самостійно складає бухгалтерський баланс та звітує в податкову інспекцію.

Рекомендована структура (крім вступу і висновків) та послідовність виконання курсової роботи з розрахунково-орієнованого варіанту наведена нижче (у підрозділах 4.1 – 4.7).

4.1 Стисла характеристика платника податків як об’єкта дослідження

Перш за все, перед тим, як аналізувати стан якоїсь досліджуваної проблеми, необхідно дати характеристику об’єкту дослідження тобто того підприємства (організації), на базі та на висхідних даних якого буде розроблятися курсова робота.

Для характеристики об’єкта дослідження розкрити такі відомості про нього:

• назву та форму власності підприємства (у разі незгоди керівництва підприємства чи організації оприлюднювати свої фінансові та податкові звіти – можливо дати завуальовану назву: „Х”);

• спеціалізацію платника податків, а саме дати перелік основних видів товарів (продукції, робіт, послуг), які є результатом основної операційної діяльності підприємства (організації);

• коротку історію розвитку підприємства (організації) із аналізом найбільш суттєвих його фінансових проблем та невирішених задач;

• основні показники (коефіцієнти) аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства: ліквідності (платоспроможності), фінансової стійкості, ділової активності, прибутку, рентабельності. Ці показники рекомендується подати у вигляді аналітичної таблиці за 2 останні роки діяльності підприємства;

• перелік податків, зборів, обов’язкових платежів, по яких досліджуване підприємство (організація) є платником згідно з діючим податковим законодавством;

• інформацію про реєстрацію підприємства (організації) як платника податків, зборів, обов’язкових платежів;

• наявність у платника податків прав на використання податкових пільг (із посиланням на податкові норми чинного податкового законодавства);

• стисле описання механізму формування та обчислення податкової бази по тим податкам, зборам, обов’язковим платежам, по яким досліджуване підприємство (організація) є платником податків.

При розкритті перелічених вище питань студенту рекомендується використовувати висхідні, зокрема реєстраційні та звітні дані досліджуваного підприємства (організації), норми діючого податкового законодавства тощо. При описанні платника податків авторові треба давати посилання на відповідні нормативні або звітні документи.

4.2 Аналіз структури та динаміки податкових платежів платника податків

Аналіз структури та динаміки податкових платежів платника податків рекомендується проводити не менше ніж за 2 останні роки, використовуючи при цьому первинні звітні податкові документи.

При здійсненні аналізу структури податкових платежів можна застосувати форму таблиці 4.1.

Аналізуючи структурні зрушення у складі нарахованих і сплачених підприємством (організацією) податків, доцільно наочно представляти ці зрушення у графічному зображенні (приклад подається на рис. 4.1).

Таблиця 4.1 – Висхідні дані для аналізу структури податкових платежів

Назва податку (збору, обов’язкового платежу)	Попередній рік		Звітний рік		Відхилення
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
1. Нараховано 1.1 Податок на прибуток підприємства 1.2 Податок на додану вартість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Всього нараховано 2. Сплачено 2.1 Податок на прибуток підприємства 2.2 Податок на додану вартість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Всього сплачено

% 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

Податок на прибуток	Податок на прибуток
ПДВ
	ПДВ

Попередній рік Звітний рік

Рисунок 4.1 – Структурні зрушення у нарахуванні (сплаті) податків

Дані табл. 4.1 дозволяють зробити певні висновки щодо динаміки та стану сплати податків платником податків. Для цього треба зіставити обсяги нарахованих сум податків, зборів, обов’язкових платежів; аналітичну інформацію можливо звести у табл. 4.2.

Назва податку (збору, обов’язкового платежу)	Попередній рік			Звітний рік			Відхилення
	нараховано	сплачено	відхилення	нараховано	сплачено	відхилення	нараховано	сплачено	відхилення
	тис. грн.		%	тис. грн.		%	тис. грн.		%

Таблиця 4.2 – Висхідні дані для аналізу динаміки та стану сплати податків

Для графічного зображення динаміки нарахованих чи сплачених податків доцільно застосовувати графіки на рис. 4.2, а для аналізу стану сплати податків – діаграму 4.3.

тис. грн.

Податок на ПДВ Податки

прибуток

Рисунок 4.2 – Динаміка нарахованих чи сплачених податків

тис. грн.

податок на прибуток ПДВ Податки

Рисунок 4.3 – Стан сплати податків

При виконанні цього підрозділу курсової роботи студенту слід враховувати, що різні податки, збори, обов’язкові платежі сплачуються платником за різні податкові періоди (роки, квартали, місяці), тому при аналізі податкових платежів у динаміці до речі було б використовувати не річний період, а відповідно – квартальний або місячний – по тим податкам, зборам, платежам, які нараховуються та сплачуються щоквартально або щомісяця. Це б дозволило виявити динаміку податкових платежів протягом попереднього чи звітного року і зробити більш обґрунтовані висновки.

Аналіз структури, динаміки та стану сплати податків повинен завершуватися узагальнюючими висновками щодо передумов, причин та наслідків отриманих аналітиком результатів.