3.3. Оцінка життєвого циклу

Оцінка життєвого циклу (Life Cycle Assessment, LCA) може бути визначена як: “об’єктивний процес оцінки поєднання довкільного навантаження з продукцією, процесами чи діяль­ністю; ідентифікації і кількісного визначення енергії, матеріалів та відходів; оцінки впливів використаних матеріалів та енергії на довкілля; визначення можливостей впровадження довкільних удосконалень. Оцінюванню підлягає суцільний життєвий цикл продукції, процесів чи діяльності; добування чи використання сировини; виробництво, транспортування, розповсюдження, використання, повторне використання, переробка чи остаточне знищення” (SETAC 1991, р.1) [68].

Метод оцінки життєвого циклу (ОЖЦ) застосовується для визначення впливу продукції на довкілля протягом всього її життєвого циклу: від сировини до готового виробу, включаючи її використання, переробку чи утилізацію відходів (рис. 3.).

ПІДПРИЄМСТВО

Отримання: Розробка продукції Розподіл

Постачання

Сировини Виробництво Споживання

Енергії Реалізація

Основних матеріалів Рециклювання Рециклювання

Напівфабрикатів Повторне виробництво Утилізація відходів

Рисунок 3. Процес оцінки життєвого циклу продукції.

ОЖЦ допомагає у:

• ідентифікації можливостей впровадження довкільного аспекту у різні етапи життя продукції;

• прийнятті рішень промисловістю, урядовими та неурядо­вими організаціями (у стратегічному плануванні, проектуванні процесів, тощо);

• відборі необхідних індикаторів довкільного представлення продукції (підприємства);

• маркетинговій діяльності (еко-маркування, довкільні звіти, еко-комунікації).

Вперше термін ОЖЦ виник в 60–70-х роках, коли почались дослідження із економного використання енергії, сировини; обліку викидів та відходів у різноманітних виробничих процесах; енергетичній системі чи пакуванні [68]. Цей метод раніше нази­вався: «аналіз життєвого циклу», «аналіз джерел та ресурсного профілю» (БЕРА) та ін. Сьогодні цей термін використовується у різноманітних напрямах екологічно орієнтованого обліку, пов’я­заних з життєвим циклом продукції, послуг чи інфраструктури. Процес ОЖЦ (табл. 2.) включає: цілі та масштаби процесу оцінки, запаси, оцінку впливів та аналіз удосконаленого життє­вого циклу.

Визначення цілей та розмаху: цілі, масштаби, обмеження, процедури обробки даних.

Життєвий цикл матеріально-виробничих ресурсів: процес визначення енергетичних витрат, викидів у повітря і воду, забруднення ґрунтів та інші впливи на довкілля протягом життя продукції, процесів чи діяльності.

Оцінка життєвого циклу впливів: технологічний, кількісний та якісний процес характеристики та оцінки ресурсних потреб у матеріалах, сировині та їх екологічних компонентах. В ідеа­лі оцінка передбачає екологічні впливи, впливи на людське здоров’я, вичерпність ресурсів, зміни у довкіллі і навіть шумові впливи.

Таблиця 2.

Процес оцінки життєвого циклу

Стадія	Кроки	Результати
1.Визначення ці­лей та розмаху	Визначення цілей. Поширеність.	Визначення цілей аналізу. Визначення системи обмежень.
2. Матеріаль­но-виробничі запаси	Реєстрація. Розміщення. Обсяги.	Відомості про запаси та їх роз­міщення. Обсяги запасів.
3. Оцінка впли­вів	Класифікація. Характеристика. Оцінка.	Категорія впливів. Еко-профіль. Еко-баланс.
4.Оцінка удо­сконалень	Тлумачення. Діяльність із запо­бігання.	Екологічні недоліки та мож­ливість їх виправлення. Удосконалення ситуації.

Аналіз життєвого никлу удосконалень: систематична оцінка потреб і можливостей в удосконаленні використання енергії, сировини та відходів протягом всього життєвого циклу продукції, процесів чи діяльності. Цей аналіз може включати і кількісні, і якісні вимірювання удосконалень, таких як зміни в проектуванні продукції, використанні сировини, промислових процесах та ін.

На сьогодні основним мотивом проводити ОЖЦ для під­приємств є еко-маркування продукції, представлення її на ринку у вигляді відповідного екологічного звіту та екосертифікація продукції. На підставі проведеної ОЖЦ та відповідного довкіль­ного звіту вітчизняні підприємства зможуть працювати на зовнішніх ринках, підвищувати свою конкурентоспроможність в екосоціальній ринковій економіці.

За статистичними даними Європейської лісівничої організації (ЕРІ) [83 ]:

• більш ніж 60% підприємств у трьох європейських країнах (Німеччині, Великобританії та Фінляндії) збираються використовувати сертифікацію деревини у своїх рекламних зверненнях;

• 25% споживачів у цих трьох країнах активно купують “екологічно чисту продукцію” і готові платити за неї на 22% більше, ніж за звичайну.

У світі постійно збільшується кількість підприємств, що сертифікували свої системи якості на основі проведеної ОЖЦ. В Україні необхідність такого процесу обумовлена багатьма причинами, насамперед:

• міжнародний сертифікат гарантує вихід вітчизняної про­дукції на зовнішні ринки;

• часто наявність сертифіката є обов’язковою умовою участі у тендерах, вимогою замовника чи підписання договору на продаж продукції.