Питання для самоконтролю:

1. Які соціально-економічні передумови реформування дошкільної освіти у 80-роках ХХ століття?

2. Дайте характеристику провідних тенденцій розвитку дошкільної освіти?

3. Розкрийте принцип триступеневої будови системи освіти та наведіть приклади її практичного втілення у різних країнах?

4. Які особливості організації початкової освіти? Назвіть тенденції її розвитку.

5. Що є пріоритетними завданнями середньої освіти?

6. Які типи старшої школи Ви знаєте?

7. У чому полягають особливості розвитку приватних навчальних закладів?

8. Охарактеризуйте основні підходи до формування стандарту середньої освіти.

9. Назвіть загальні тенденції розвитку середньої освіти у світі.

Практичні завдання:

1. Проаналізуйте додаток 1 та визначте тривалість дошкільної, початкової та середньої ланок освіти у різних країнах світу.

2. Уважно прочитайте текст і визначить, про яку країну йде мова. Доведіть.

Школа і сім'я в ...

У цій країні діє загальнонаціональна Асоціація батьків і вчителів. У кожній великій школі є філіал цієї організації. Батьки — активні учасники шкільних реформ. У деяких школах думка батьківських комітетів виконує домінуючу роль в організації учбового процесу. Традиція співпраці школи і батьків — давня і міцна. В учбових закладах регулярно проводяться засідання батьківських комітетів, збори батьків, прийоми вчителями й адміністрацією окремих батьків, для батьків збираються відомості про проблеми, з якими стикається школяр. Багато шкіл прагнуть до ще більшої взаємодії з батьками. Наприклад, в деяких учбових закладах встановлюють «гарячий телефонний зв'язок» — чергування досвідчених педагогів у шкільного телефону для батьків, якім дуже потрібно поговорити чи проконсультуватися.

Заохочується присутність батьків на уроках. Батьки приходять погуляти з дітьми, допомогти роздати ланч, возять школярів на екскурсії, проводять заняття по домоведенню. Гостями класу стають батьки з різних соціальних груп: лікарі, програмісти, вчені, продавці, прибиральники. На зустрічах дітям пояснювали на власних прикладах, що краще працювати, ніж бути наркоманом або неробою. Батьки влаштовують добродійні заходи, продають свої вироби, віддаючи виручку на потреби школи, організовують ярмарки, обіди, лекції.

Але взаємостосунки школи і батьків учнів в … не ідеальні. Багато вчителів турбують спроби деяких батьківських організацій нав'язати школам свої особливі вимоги. Так, у 1995 р. одна християнська асоціація опублікувала в провінційній газеті зразок листу батьків. У листі висувалася програма заборони застосування психологічних прийомів у вихованні, дискусії про релігію і мораль, сексуальну освіту, вивчення ідей дарвінізму тощо.

Школа і сім'я в ...

У цій країні зв'язки школи з сім'єю явно збільшуються. Ще кілька років тому школа стояла осторонь від сім'ї. Позначався вплив традиційних ідей про недоцільність втручання батьків у навчання, про сімейне виховання як головний шлях формування характеру дитини, тому що батьки нерідко прагнуть, щоб діти пройшли успішніше той життєвий шлях, який колись обрали вони самі. Крім того, сліпа любов не дозволяє батькам і матерям бути хорошими вчителями.

Разом з тим признається, що сім'я — найважливіше середовище дитячого розвитку. Батьки завжди залишаються головними наставниками своїх дітей.

Інший підхід до проблеми «школа-сім’я-дитина» у представників нетрадиційної педагогіки. Вважається, що вже з самого народження дитина потрапляє у залежність від матері. Батьки виявляються першою ланкою між дитиною й оточенням, вони — перші вихователі та вчителі. Батьки повинні запалити у дитини бажання вчитися. Щоб уникнути педагогічних невдач, батькам радять піклуватися про сприятливий психологічний клімат у сім'ї, зміцнювати контакти з школою. Неприпустимою вважається практика, коли батьки і вчителі зустрічаються лише при виникненні у школяра проблем.

Пройшли часи, коли школа сторонилася батьків, намагаючись самостійно вирішити всі проблеми шкільного виховання і навчання. У 60-і роки викладачів середніх шкіл почали заохочувати до проведення регулярних батьківських зборів. Тоді ж батьків пустили в шкільні ради, а пізніше й до інших органів: адміністративних рад, орієнтаційних рад, дисциплінарних комісій тощо. З 1969 р. батьки беруть участь у роботі ради, що створюється при коледжі та ліцеї.

Школа і сім'я в ...

У цій країні перший вчитель малюка — мати. Коли дитина вступає до школи, його не вчать читати, писати, рахувати, оскільки її вже навчили це робити в сім'ї. Матері учнів регулярно листуються з викладачами, щоб бути в курсі шкільних успіхів і проблем своїх дітей. Проте батьки ніколи у присутності дитини не поставлять під сумнів думки педагога. Вони завжди можуть розраховувати на бесіду з учителем.

У суспільстві панує переконання, що сім'я і школа мають свої особливі педагогічні функції: сім'я як найважливіший осередок виховання, вчитель як головний ретранслятор освіти. У сім'ї формується національна самосвідомість підростаючих поколінь. Сім'я — головне джерело самопізнання, соціалізації, етичного становлення особистості.

Зовсім не всі в цій країні думають, що школи не повинні виконувати функції виховання. Вітається традиція створення сімейної атмосфери в школі, коли учні ставляться до директора як до батька, а до вчителів як до старших братів і сестер.

У … переосмислюють педагогічні функції школи і сім'ї. Укорінюється погляд про збільшення ролі школи. Для того, щоб сім’я не втрачала виховної ролі, пропонують розвивати домашні форми навчання. У зв'язку з цим пропонують запроваджувати репетиторство (дзюку) як модель сімейного естетичного, інтелектуального й етичного виховання.

Батьки намагаються стати повноправними й активними учасниками життя школи. І це їм частково вдається. Батьки систематично виконують різні доручення: проведення учбових екскурсій, свят, спортивних змагань, добродійних акцій, прибирання школи тощо. Координують таку діяльність батьківські ради і збори. Більшість батьків бере участь у батьківсько-вчительській асоціації. В останні роки частіше батьків запрошують на заняття. Батьки і вчителі спільно обговорюють проблеми підтримки дисципліни в класі.

Школа і сім'я в ...

У … традиції домашнього виховання були ослаблені в результаті політики одержавлення практики виховання. Зараз у суспільстві відроджується розуміння того, що сім'я — ледве не основне джерело розвитку інтелекту, етичного й естетичного формування, емоційної культури і фізичного здоров'я дітей. Ці завдання повинні розв'язуватися спільно зі школою. Провідниками такої співпраці повинні стати як традиційні структури (батьківські комітети), так і нові органи учбових закладів, зокрема, — шкільні ради, до яких залучені батьки.

2. Охарактеризуйте систему освіти України:

• управління освітою;

• структура освіти (дошкільна, початкова, базова загальна середня, повна загальна середня, професійна та вища освіта).