
- •Визначення параметрів зон радіаційного забруднення. Мета роботи:
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, год.
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с.)
- •Мета роботи:
- •Розрахунково-пояснювальна записка
- •І. Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
- •Розв’язання
- •Інверсія
- •25 Т (сдор)
- •Розв’язання
- •VI. Визначення заходів для захисту населення від ураження сдор
- •(Ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •(Ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Параметри зони хімічного зараження місцевості
- •Розміри зони хімічного зараження залежать від багатьох факторів:
Практичне заняття № 5.
Визначення параметрів зон радіаційного забруднення. Мета роботи:
поглибити й закріпити теоретичні знання з питань прогнозування обстановки після аварії на об’єкті ядерної енергетики;
навчитись визначати параметри зон радіоактивного зараження з використанням довідникових таблиць;
уміти графічно відобразити отримані результати на карті чи схемі місцевості;
визначити вірогідний рівень радіації на території підприємства;
набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації збитків та втрат у зоні лиха.
Завдання роботи:
порядок використання основних вихідних даних ситуаційної задачі;
особливості визначення активності викинутої радіоактивної речовини під час аварії;
визначити ступінь вертикальної стійкості атмосфери;
визначити основні параметри зон радіаційного забруднення;
запропонувати заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха;
передбачити порядок оповіщення про загрозу ураження людей.
При вирішенні завдань щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання (ОГ) у надзвичайних ситуаціях (НС), прогнозування оцінки радіаційної обстановки проводиться заздалегідь методом передбачення подій на ОГ.
Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюється шляхом розв'язування ситуаційних завдань, які дозволяють передбачити можливі негативні впливи аварії на співробітників підприємств, населення, особовий склад формувань ЦЗ і передбачити способи захисту людей і режими роботи підприємств у зоні лиха.
Виявлення радіаційної обстановки передбачає, визначення методом прогнозування чи за фактичними даними моніторингу масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості та атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань ЦЗ а також обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців об'єктів господарювання.
Виконуючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки на ОГ за сучасними методиками ми зможемо забезпечити:
визначення параметрів зон радіаційного забруднення місцевості;
відображення їх на карті (схемі) у масштабі;
визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об'єкта;
визначення основних способів захисту людей у зоні лиха.
Вихідними даними для проведення такого прогнозу мають бути:
тип і потужність ядерного реактора;
кількість аварійних ядерних реакторів — п;
частка викинутих радіоактивних речовин (РР) — h(%);
координати радіаційно-небезпечного об'єкта на якому сталась аварія;
астрономічний час аварії — Тоб;
метеорологічні умови;
відстань до аварійного реактора — RK (км);
коефіцієнт послаблення потужності дози випромінювання — Косл.
Послідовність виконання розрахунків під час прогнозування радіаційної обстановки:
Для визначення розмірів зон радіоактивного зараження необхідно:
визначити ступінь вертикальної стійкості атмосферного повітря з використанням табл. 5.1;
визначити швидкість перенесення переднього фронту хмари з урахуванням швидкості вітру, за табл. 5.2.
Таблиця 5.1
Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери Варіант-А
Варіант-В
V, м/с |
∆t, °С |
||||||||||||||||||||||||||||||||
+1,6 |
+1,5 |
+1,4 |
+1,3 |
+1,2 |
+1,1 |
+1,0 |
+0,9 |
+0,8 |
+0,7 |
+0,6 |
+0,5 |
+0,4 |
+0,3 |
+0,2 |
+0,1 |
0 |
-0,1 |
-0,2 |
-0,3 |
-0,4 |
-0,5 |
-0,6 |
-0,7 |
-0,8 |
-0,9 |
-1 |
-1,1 |
-1,2 |
-1,3 |
-1,4 |
-1,5 |
-1,6 |
|
0,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,5 |
|
|
|
Конвекція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інверсія |
|
|
|
||||||||||||
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
☼ |
|
|
|
2,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ізотермія |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
>4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 5.2