
Розрахунок максимального паводку в період весняної повені.
а) за формулою П.П. Кубишкіна
,
л/с∙км2,
(3.3)
де qв – модуль максимального весняного стоку, л/с∙км2 розрахункової забезпеченості; Ак – географічний параметр, визначається по карті (рис. 3.2); α – параметр, що залежить від ступеня залісненості водозбору, приймається за табл. 3.1; Кр – коефіцієнт для переходу від середніх багаторічних модулів посівного періоду до повсякденних модулів заданої забезпеченості Р (приймається по табл. 3.2); λ0 – коефіцієнт для розрахунку модуля стоку посівного періоду на максимальний весняний, приймається по табл. 3.3.; І0 – середній похил водотоку.
Рис. 3.1. Викопіювання з карти торфового фонду для визначення величини
водозбірних площ
Таблиця 3.1
Величина коефіцієнта α залежно від проценту залісненості
водозбору
Площа водозбору, яка знаходиться під лісовими масивами |
5% |
10% |
15% |
20% |
30% |
40% |
Коефіцієнт α |
1,0 |
0,95 |
0,90 |
0,84 |
0,72 |
0,60 |
Рис. 3.2. Ізолінії параметра Ак для розрахунку максимального паводку в період весняної повені за формулою
Кубишкіна П.П.
Таблиця 3.2
Числові значення коефіцієнта Кр
№
|
Водозбори в басейні річок |
Забезпеченість Р% |
|||||
1 |
5 |
10 |
20 |
25 |
50 |
||
1 |
Есмань, Золотоноша |
3,20 |
1,80 |
1,40 |
1,24 |
1,18 |
0,97 |
2 |
Стир, Іква, Пн. Донець та його притоки |
2,50 |
1,70 |
1,54 |
1,31 |
1,23 |
0,95 |
3 |
Гнилоп’ять, Гуйна, Терн, Грунь, Згар, Ворколиця, Десна, Синиця, Зол.Липа, Коропець |
3,00 |
1,90 |
1,67 |
1,38 |
1,27 |
0,92 |
4 |
Горинь, Случ, Здвиж, Унава, Рось, Тясмин, Сейм, Клевень, Івотка, Сула, Удай, Трубіж, Псьол, Хорол, Ворскла, Пд. Буг з притоками |
3,50 |
1,90 |
1,67 |
1,38 |
1,27 |
0,92 |
5 |
Тур’я, Вижевка, Стохід, Айдар, Ломоватка |
3,70 |
2,60 |
1,94 |
1,50 |
1,34 |
0,65 |
6 |
Тетерів, Ірпінь, Остер, Супой, Орель, Іванчик |
3,90 |
2,70 |
2,06 |
1,54 |
1,34 |
0,80 |
7 |
Тня, Уборть, Уж, Ірша |
4,00 |
3,00 |
2,30 |
1,61 |
1,39 |
0,69 |
Таблиця 3.3
Числові значення коефіцієнта λ0
Водозбірна площа, км2 |
Середній ухил водотоку |
||||
0,0002 |
0,0004 |
0,0006 |
0,0008 |
0,0010 |
|
Менше 500 |
5 |
10 |
15 |
20 |
30 |
Від 500 до 1000 |
3 |
5 |
10 |
15 |
20 |
Більше 1000 |
2 |
4 |
6 |
8 |
10 |
б) за формулою Укрдіпроводгоспу:
,
л/с∙км2,
(3.4)
де qв – модуль максимального весняного стоку, л/с∙км2, розрахункової забезпеченості; А – географічний параметр, визначається за картою (рис. 3.3); К – коефіцієнт, що враховує вплив заболоченості і залісненості водозбірної площі, визначається за формулою:
,
(3.5)
де φ – заболоченість басейну у % від площі водозбору (додаток 1); β – залісненість басейну у % від площі водозбору (додаток 1); Z – довжина водотоку від водорозділу до розрахункового перерізу, км (визначається з викопіювання); γ – коефіцієнт, що враховує вплив середнього ухилу водотоку І0 на норму стоку, визначається за табл. 3.4.
Таблиця 3.4.
Числові значення коефіцієнта γ (до формули 3.4)
І0 |
0,0010 |
0,0020 |
0,0040 |
0,0060 |
0,0100 |
γ |
1,0 |
0,89 |
0,79 |
0,74 |
0,69 |
Кр – коефіцієнт для переходу від середніх багаторічних модулів посівного періоду до посівних модулів заданої забезпеченості, приймається за табл. 3.5.
Таблиця 3.5.
Числові значення коефіцієнту Кр (до формули 3.4)
№ п/п |
Басейни річок |
Забезпеченість Р% |
||||
1 |
5 |
10 |
20 |
25 |
||
1. |
Прип’яті, Західного Бугу, Десни і Дніпра нижче м. Києва |
4,0 |
2,5 |
1,9 |
1,50 |
1,33 |
2. |
Дністра і Дніпра вище м. Києва |
6,0 |
2,6 |
2,0 |
1,50 |
1,33 |
3. |
Південного Бугу |
5,0 |
2,0 |
1,8 |
1,45 |
1,33 |
λ0 – коефіцієнт для перерахунку модуля стоку посівного періоду на максимальний весняний, приймається з табл. 3.2.
Розрахунок максимального літньо-осіннього дощового