МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний університет водного господарства

та природокористування

Кафедра розробки родовищ корисних копалин

061-101

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для виконання курсового проекту з дисципліни «Гідротехніка та протипожежне водопостачання» студентами напряму підготовки 6.050301 «Гірництво» денної та заочної форми

навчання

Рекомендовано до друку

методичною комісією

за напрямком “Гірництво”

Протокол № 4 від 13.04 .2011 року

Рівне – 2011

Методичні вказівки для виконання курсового проекту з дисципліни «Гідротехніка та протипожежне водопостачання» студентами напряму підготовки 6.050301 «Гірництво» денної та заочної форми навчання / Стріха В.А., Стадник О.С., - Рівне, НУВГП. 2011. – 47 с.

Упорядники: В.А. Стріха, к.т.н., доцент, Стадник О.С., асистент.

Відповідний за випуск – завідуючий кафедрою розробки родовищ корисних копалин З.Р. Маланчук, д.т.н., професор

ЗМІСТ

	Стор.
1. Мета та завдання курсового проектування……	3
2. Структура курсового проекту………………	3
3. Зміст розрахунково-пояснювальної записки……	3
3.1. Вступ……………………………………	3
3.2. Коротка характеристика осушуваного торфового родовища та водозбірних площ………	3
3.3. Водоприймач та оцінка його придатності………	3
3.4. Осушення торфового родовища…………………	24
3.5. Визначення гідронедобору…………………….	32
3.6. Гідравлічний розрахунок каналів………………	33
3.7. Підрахунок об’єму земляних робіт……………	37
3.8. Протипожежні заходи…………………………	39
4. Рекомендована література………….	43
Додаток 1	44

© Стріха В.А.,

Стадник О.С., 2011

© НУВГП, 2011

1. Мета та завдання курсового проектування

Курсовий проект з дисципліни «Гідротехніка та протипожежне водопостачання» сприяє закріпленню та поглибленню знань, одержаних при вивченні курсу, дозволяє придбати навички виконання практичних розрахунків, користування спеціальною та довідковою літературою.

При виконанні курсового проекту студент зобов’язаний продемонструвати вміння застосування теоретичних знань для розв'язання практичних завдань, творчо підходити до роботи над проектом, вміло користуватися довідковою літературою, обчислювальною технікою, відповідно до вимог виконати графічну частину проекту.

2. Структура курсового проекту

Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини обсягом 2 аркуші: 1 - план торфового родовища з нанесеною осушувальною мережею; 2 - поздовжні профілі магістрального та валових каналів.

Структура розрахунково-пояснювальної записки наступна: титульний лист, завдання на курсовий проект, зміст, вступ, розрахункова частина, висновки, література.

3. Зміст розрахунково-пояснювальної записки

3.1. Вступ.

В цьому розділі необхідно обґрунтувати актуальність теми курсового проекту.

3.2. Характеристика торфового родовища та водозбірних площ.

Короткі відомості про родовище: адміністративно-географічне положення; якісна характеристика покладу, джерела водного живлення, рослинність, підстилаючий ґрунт, а також, при необхідності, інші особливості.

3.3. Водоприймач та оцінка його придатності.

3.3.1. Знаходимо в книзі «Торфяной фонд УССР» [1] торфове родовище, яке вказане в завданні до курсового проекту і визначаємо його реєстраційний номер.

Розшукуємо реєстраційний номер торфового родовища на карті «Торфяной фонд УССР» в масштабі 1:750000.

3.3.2. Орієнтована довжина холостої частини магістрального каналу визначається за формулою:

, (3.1)

де І₀ – похил поверхні водоприймача (додаток 1); І_x – похил дна холостої частини магістрального каналу при донному осушенні;

, м, (3.2)

де H_Т – середня глибина торфового покладу по трасі робочої частини магістрального каналу, м; H_вк – глибина валового каналу при донному осушенні, м (попередньо приймається в межах 1,3 – 1,5 м); h_зш – товщина захисного шару, м (0,5 м – для сільського господарства; 0,3 м – для лісонасадження; 0,15 м – для водоймищ).

3.3.3. На викопіюванні з карти «Торфяной фонд УССР», з урахуванням масштабу, відкладаємо довжину холостої частини магістрального каналу l_x після чого наносимо лінії вододілу водозбірних площ (рис. 3.1).

З викопіювання визначаємо розміри наступних водозбірних площ: F - водоприймача в місці впадання в нього холостої частини магістрального каналу, км²; f₁+f₂- холостої частини магістрального каналу, км²; f₃ - правого нагірного каналу, км²; f₄ - лівого нагірного каналу, км².

3.3.4. Визначаємо модулі стоку водоприймача для наступних характерних періодів:

- максимальний паводок в період весняної повені (забезпеченістю P=10%);

- максимальний літньо-осінній дощовий паводок (забезпеченістю P=10%);

- літнього меженного стоку (забезпеченістю P=50%);

- літнього найнижчого стоку (забезпеченістю P=95%).