Тема 3. Методи визначення вартості грошей у часі та їх використання у фінансових розрахунках
1. Сутність, необхідність та основні поняття концепції вартості грошей у часі.
2. Майбутня вартість грошей та її визначення.
3. Теперішня вартість грошей та її визначення.
4. Ануїтет та його види.
5. Розрахунок проміжного складного процента та періоду подвоєння суми.
6. Врахування впливу інфляції на вартість грошей.
1. Сутність, необхідність та основні поняття концепції вартості грошей у часі.
Фінансовий менеджмент потребує постійного здійснення розрахунків, пов’язаних з надходженням грошових коштів в різні періоди часу. Ключову роль в цих розрахунках відіграє оцінка вартості грошей у часі. У відповідності з концепцією вартості грошей у часі однакова сума грошей в різні періоди часу має неоднакову вартість: ця вартість в теперішній час завжди є вищою, ніж в будь-якому майбутньому періоді.
Значущість фактора часу в комерційних і фінансових операціях обумовлена:
- продуктивністю використання в часі коштів як фінансового активу, що приносить дохід;
- наявністю й рівнем інфляційних процесів, які ведуть до знецінення грошей у часі;
- невизначеністю майбутнього й пов'язаним із цим ризиком неотримання доходу.
Нерівномірність грошей у часі викликає:
- необхідність обліку фактора часу при проведенні фінансових операцій і оцінці фінансових результатів виробничо-господарської й підприємницької діяльності;
- некоректність з погляду довгострокових фінансових операцій сумування грошових величин, що відносяться до різних періодів часу.
Оскільки предметом фінансового управління є управлінські рішення по інвестуванню та фінансуванню, то в більшості випадків виникає необхідність в порівнянні грошових сум на початку періоду їх інвестування з вартістю грошей при їх поверненні у вигляді майбутніх надходжень грошових коштів. Саме в зв’язку з цим необхідно зупинитись на деяких основних поняттях, на яких грунтується власне концепція вартості грошей у часі:
Майбутня вартість грошових коштів (FV) – представляє собою суму інвестованих на сучасний момент грошових коштів, в яку вони перетворюються через певний проміжок часу з урахуванням процентної ставки (проценту). Якщо говорити про зміст поняття процентної ставки (проценту), то можна сказати, що вона є показником, який характеризує темп приросту вкладених грошових сум і формульно може визначатися в узагальненому вигляді так:
(3.1)
Основою формування процентної ставки є безризикова норма дохідності. Крім того, до її складу можуть включатися премія за ризик вкладення грошових коштів в певні проекти та розмір інфляційної премії.
Визначення майбутньої вартості грошей пов’язано з процесом нарощування вартості.
Нарощування вартості (процес компаундирування) – представляє собою процес поетапного збільшення суми вкладу шляхом приєднання до первісного вкладу суми відсотка. Наглядно процес нарощування може бути зображено наступним чином:
3. Теперішня вартість грошових коштів (PV) – представляє собою суму майбутніх грошових коштів, приведених з урахуванням певної ставки відсотка (дисконту) до теперішнього моменту. Економічний зміст поняття ставки дисконту полягає в тому, що цей показник характеризує темп зниження вартості грошей в часі (d(t)), тобто щорічний процент повернення грошей, який хоче або може мати інвестор на інвестований ним капітал і формульно може бути зображений так:
(3.2)
Визначення теперішньої вартості грошей пов’язано з процесом дисконтування.
4. Дисконтування вартості – представляє собою процес приведення майбутньої вартості грошових коштів до теперішньої вартості шляхом вирахування із кінцевої суми (FV) певної суми відсотка (дисконту). Економічний зміст дисконтування полягає в часовому упорядкуванні грошових потоків різних часових періодів. Наглядно цей процес може бути зображено наступним чином:
5. Період нарахування – представляє собою період часу, впродовж якого здійснюється процес нарощування або дисконтування вартості грошових коштів.
6. Інтервал нарахування – представляє собою відрізок часу (в межах загального періоду нарахування), в рамках якого здійснюється окремий платіж відсотка (наприклад, відсоток може нараховуватись щомісячно, щоквартально, кожного півріччя в межах загального періоду нарахування). Стандартним інтервалом нарахування вважається при здійсненні фінансових операцій один рік.
На практиці при здійсненні фінансових операцій використовуються дві принципові схеми нарощування капіталу:
Схема простих відсотків
Схема складних відсотків.