
- •1 Характеристика станції і визначення обсягу її роботи
- •1.1Техніко-експлуатаційна характеристика станції і прилеглих ділянок
- •1.2 Розміщення службово-технічних споруд і організація зв’язку
- •1.3 Встановлення кореспонденції транзитних, що переробляються і місцевих вагонів і визначення розмірів поїзної і сортувальної роботи
- •2 Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції
- •2.1 Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки
- •2.2 Розробка технологічних графіків опрацювання поїздів, які надійшли в розформування
- •2.3 Розробка технологічних графіків опрацювання составів свого формування
- •2.4 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності
- •2.4.1 Нормування елементів гіркового циклу
- •2.4.2 Переробна спроможність гірки
- •2.4.3 Рекомендації по підвищенню переробної спроможності гірки
- •2.5 Нормування тривалості по закінченню формування составів на витяжних коліях
- •2.5.1 Технологічний час на закінчення формування составів одногрупного поїзда
- •2.5.2 Технологічний час на закінчення формування двохгрупного поїзда
- •2.5.3 Технологічний час на закінчення формування багатогрупного поїзда
- •2.6 Розподіл роботи між локомотивами гірки і витяжок формування
- •2.7 Розробка технології опрацювання на станції місцевих вагонів
- •2.7.1 Аналіз надходження місцевих вагонів на станцію
- •2.7.2 Розробка технологічних карт і визначення кількості подач-забирань місцевих вагонів
- •2.8 Робота станційного центру по опрацюванню поїзної інформації перевізних документів (стцоід)
- •2.9 Перевірка дотримання умови стаціонарності роботи підсистем станції
- •2.10 Аналітичний розрахунок потреби в маневрових локомотивах
- •3 Розробка графічної моделі станції і розрахунок основних показників
- •3.1 Вихідні дані для розробки моделі
- •3.2 Побудова й аналіз добового плану – графіка станції
- •3.3 Розрахунок основних показників роботи станції
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.1 Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки
Транзитні (наскрізні) поїзди без переробки приймаються або відправляються з непарної сторони в транзитний парк Тр1 напрямок Б, Г, з парної сторони – в транзитний парк Тр2 напрямок А, В, Ов, що забезпечують швидку зміну поїзних локомотивів. Ці колії обладнуються пристроями для випробовування гальм.
Про вихід поїзду з сусідньої станції черговий по станції (парку) сповіщає робітників технічної контори, ПТО, приймальників поїздів, чергового по локомотивному депо про майбутнім прибутті поїзда з вказівкою часу його прибуття и прийому на станцію. Поїзд, який прибуває, зустрічають робітники, які беруть участь в його обробці.
Обробка транзитного поїзда полягає в наступних операціях:
технічного огляду составу, безвідчіпного ремонту вагонів і випробовування гальм;
комерційного огляду составу і усунення комерційних несправностей;
зміни локомотива чи тільки локомотивної бригади.
Норми часу на виконання окремих операцій по опрацюванню наскрізних поїздів визначаються в залежності від схеми станції, кількості вагонів у составах, чисельності працівників, що беруть участь у виконанні даної операції.
Тривалість технічного огляду встановлюється з розрахунку найбільш вигідного опрацювання составів у пару однією бригадою. Варіанти технології встановлюються, виходячи зі стаціонарного режиму роботи системи обслуговування.
Завантаження системи обслуговування можна обчислити за формулою:
(2.4)
При умовах, що
(2.5)
(2.6)
де Nобр - кількість транзитних поїздів, які надходять;
tто – тривалість технічного огляду, год, обчислюється за формулою:
(2.7)
де τ – середня тривалість огляду одного вагона, τ=0,015 год;
m – середній склад поїзда, ваг m=44 вагони;
kгр – кількість груп оглядачів у бригаді ПТО;
α - частка составів, які потребують безвідчіпного ремонту вагонів, α=0,2;
tрем – середня тривалість цього ремонту, tрем=0,2 год;
а – тривалість підготовчо-заключних операцій, які припадають на один состав, а=0,04 год.
Розрахунок транзитного парку з непарної сторони Тр1 (Nобр=20)
Тривалість технічного огляду рівна:
при одній групі ПТО:
=0,74год
(44,4 хв),
=0,62<1
умови (2.5) і (2.6) виконується.
при двох групах ПТО:
=0,41год
(24,6 хв);
=0,34<1
умова (2.6) виконується, а умова (2.5) не виконується.
Таким чином, робимо висновок, що для обслуговування транзитних поїздів, які прибувають з непарного напрямку потрібна одна група ПТО.
Оскільки поїзди надходять у парк із деяким інтервалом і обслуговуються окремою бригадою, можна передбачити, що бригада встигає обслужити всі поїзди, що надходять, якщо інтервал їх надходження більше часу обслуговування. Повинна виконуватися умова:
(2.8)
,
(2.9)
Інтервал надходження поїздів рівний:
=72
хв;
Як видно, поїзди на обслуговування надходять не частіше, ніж йде їхнє обслуговування, тобто умова (2.8.) виконується.
Обчислимо кількість бригад:
(2.10)
=0,62≈1
Отже для технічного огляду в парку Тр1 приймаємо одну бригаду з однією групою оглядачів.
Тривалість комерційного огляду розраховується за формулою:
(2.11)
де τ – середня тривалість комерційного огляду одного вагона в транзитному парку, год.
Час, необхідний для комерційного огляду поїздів:
при одній групі КО:
= 0,57 год(34,2хв);
0,57 < 0,74.
при двох групах КО:
= 0,28 год;
0,28 < 0,74.
Кількість бригад для комерційного огляду:
=0,47≈1
Отже, для комерційного огляду обираємо одну бригаду з однією групою оглядачів.
Розрахунок транзитного парку з парної сторони Тр2 (Nобр=19)
Тривалість технічного огляду рівна:
при одній групі ПТО:
tто = 0,74 год (44,4 хв),
=0,58<1
умови (2.5) і (2.6) виконується.
при двох групах ПТО:
tто = 0,41год (24,6 хв);
=0,32<1
умова (2.6) виконується, а умова (2.5) не виконується.
Отже, обираємо одну групу.
Обчислимо кількість бригад:
=0,58≈1
Для технічного огляду поїздів в парку Тр2 обираємо одну бригаду з однією групою оглядачів.
Тривалість комерційного огляду при одній групі.
tко= 0,57 год(34,2хв);
Кількість бригад для комерційного огляду:
=0,45≈1
Отже для комерційного огляду обираємо одну бригаду з однією групою оглядачів.