
- •1 Характеристика станції і визначення обсягу її роботи
- •1.1Техніко-експлуатаційна характеристика станції і прилеглих ділянок
- •1.2 Розміщення службово-технічних споруд і організація зв’язку
- •1.3 Встановлення кореспонденції транзитних, що переробляються і місцевих вагонів і визначення розмірів поїзної і сортувальної роботи
- •2 Технологічні норми опрацювання поїздів і вагонів у парках станції
- •2.1 Розробка технологічних графіків опрацювання транзитних поїздів без переробки
- •2.2 Розробка технологічних графіків опрацювання поїздів, які надійшли в розформування
- •2.3 Розробка технологічних графіків опрацювання составів свого формування
- •2.4 Нормування операцій на гірці і розрахунок її переробної спроможності
- •2.4.1 Нормування елементів гіркового циклу
- •2.4.2 Переробна спроможність гірки
- •2.4.3 Рекомендації по підвищенню переробної спроможності гірки
- •2.5 Нормування тривалості по закінченню формування составів на витяжних коліях
- •2.5.1 Технологічний час на закінчення формування составів одногрупного поїзда
- •2.5.2 Технологічний час на закінчення формування двохгрупного поїзда
- •2.5.3 Технологічний час на закінчення формування багатогрупного поїзда
- •2.6 Розподіл роботи між локомотивами гірки і витяжок формування
- •2.7 Розробка технології опрацювання на станції місцевих вагонів
- •2.7.1 Аналіз надходження місцевих вагонів на станцію
- •2.7.2 Розробка технологічних карт і визначення кількості подач-забирань місцевих вагонів
- •2.8 Робота станційного центру по опрацюванню поїзної інформації перевізних документів (стцоід)
- •2.9 Перевірка дотримання умови стаціонарності роботи підсистем станції
- •2.10 Аналітичний розрахунок потреби в маневрових локомотивах
- •3 Розробка графічної моделі станції і розрахунок основних показників
- •3.1 Вихідні дані для розробки моделі
- •3.2 Побудова й аналіз добового плану – графіка станції
- •3.3 Розрахунок основних показників роботи станції
- •Висновок
- •Список використаної літератури
3 Розробка графічної моделі станції і розрахунок основних показників
3.1 Вихідні дані для розробки моделі
До вихідних даних для побудови добового плану-графіка відноситься:
норми часу на виконання всіх операцій по розформуванню-формуванню составів;
подавання-забирання місцевих і інших вагонів;
навантаження-розвантаження на пунктах місцевої роботи;
обробка поїздів всіх категорій і у всіх парках станції;
час заняття всіх елементів станції операціями по прийому, відправленню поїздів, пропуску локомотивів, подаванню-забиранню вагонів.
Колійний розвиток сортувального парку станції К залежить від потужності накопичення вагонів на коліях і визначається по таблиці3.1. Раціанальний розподіл вагонопотока, що переробляється полягає у встановлені спеціалізації, яка відповідає вимогам: виключення випадків розміщення на коліях, приєднаних до однієї витяжки, призначень однакової потужності; максимальний поділ відчепів якнайвище до головних стрілок.
Таблиця 3.1 – Спеціалізація колій в сортувальному парку
-
Потужність призначень
Споживча кількість колій
Кількість колії
А
191
1
А1
260
1
А2
436
2
Б
142
1
Б1
327
2
Б2
234
1
В
152
1
В1
318
2
В2
362
2
Г
126
1
Г1
123
1
Г2
159
1
КА
147
1
КБ
36
1
КВ
104
1
КГ
33
1
К
33
1
Огр
139
1
3.2 Побудова й аналіз добового плану – графіка станції
Добовий план-графік – це графічне зображення процесів обробки поїздів і вагонів, використання основних технічних способів і обладнань станції.
Спочатку на підготовленій сітці плану-графіка прокладають пасажирські поїзди всіх категорій. Їхня прокладка полягає в тому, щоб показати зайнятість перегону, потім стрілок, колій, по яких вони пропускаються, знову зайнятість стрілок, а потім перегону, на який відправляється поїзд відповідно до розкладу, приведеному в завданні.
Наступний етап полягає в пропуску транзитних поїздів через станцію. Використовуючи дані про час прибуття поїздів на добовому графіку послідовно відбивається: зайнятість перегону, вхідних стрілок парку, куди приймається поїзд, колія прийому. На графіку моменту прибуття відповідає правий катет трикутника, підстава якого показує тривалість зайняття стрілок цією операцією.
Моменту відправлення відповідає лівий катет трикутників справа. Тривалість стоянки поїзда в парк відправлення складається з часу опрацювання поїзда відповідно до одного з технологічних графіків і чекання відправлення на ділянку, що встановлюється додатком до завдання.
Третім етапом являється відбиття виконання операцій із поїздами, що надходять у розформування. На ньому відзначається: заняття перегону, вхідних стрілок парку прибуття, колій прийому.
Всі підготовлені до розформування состави по черзі подаються на гірку.
Занятість гіркових локомотивів показується з урахуванням виконання ними всіх операцій гіркового технологічного циклу.
По закінченню розпуску составу на кожній із колій сортувального парку показується кількість вагонів, що надійшли. Теж стосується і місцевих вагонів, що надійшли на адресу станції “К”. Як тільки всі поїзди розформовані, необхідно провести контрольну перевірку, що полягаю в підрахунку загальної кількості вагонів, що виявились на кожній колії. Черговим етапом роботи є графічне відображення операцій із місцевими вагонами. Спочатку відповідно до таблиці2.8 формуються склади подач, а потім локомотивом витяжок здійснюється подача вагонів на пункти місцевої роботи. На добовому плані-графіку це відображається в занятості локомотива тривалістю подач, а витяжок – перестановок. Показується зайнятість стрілок і колій станції по яких здійснюється подача, зайнятість вантажного пункту з урахуванням розставляння (забирання) вагонів.
Тривалість перебування вагонів на вантажному фронті встановлюється відповідно до завдання.
Наступний етап – накопичення і закінчення формування составів.
Якщо состав накопився, робиться перевірка вільності маневрової витяжки, до якої примикає колія, наявність будь-якого вільного локомотива і показується занятість усіх елементів, що беруть участь в операції “закінчення формування”: колії, МВ, локомотива.
Якщо після формування на коліях накопичення залишається група вагонів, то вони включаються в наступний состав. Всі состави, що накопичилися, при відсутності умов для закінчення формування, простоюють на коліях призначення. Сформовані состави виставляються у відповідні відправні парки. На графіку це відображається зайнятістю: колії СП перестановкою, роботою локомотива, витяжки, стрілок парку відправлення, колії цього парку.
Виставлені состави, при вільності бригад, обробляються відповідно до графіку, очікують відправлення і відправляються на відповідний перегон.
У процесі аналізу побудованого плану – графіка визначається завантаженість горловин, витяжок формування і гірки, усіх локомотивів станції, використання колій парків, вантажно-розвантажувальних робіт.
Коефіцієнт використання в часі елемента станції визначається:
(3.1)
де ∑Тзан – сумарний час заняття елемента всіма операціями за добу, обумовлений безпосередньо з плану-графіка,
n – кількість однорідних елементів.
Таблиця 3.2 – Завантаження елементів станції
Найменування елемента |
Кількість елементів |
Загальне зайняття,хв. |
Коефіцієнт використання |
Висновок про ступінь |
Колії парку прийому |
8 |
2639 |
0,23 |
низька |
Колії парку відправлення |
8 |
2399 |
0,21 |
низька |
Стрілки парку прийому |
1 |
626 |
0,45 |
низька |
Колії транзитного парку 1 |
4 |
2084 |
0,36 |
низька |
Колії транзитного парку 2 |
4 |
1522 |
0,26 |
низька |
Маневрові локомотиви |
2 |
2383 |
0,83 |
дуже висока |
Гіркові локомотиви |
2 |
1056 |
0,38 |
низька |