- •Питання до іспиту.........................................................................................196
- •Термінологічний словник.............................................................................203
- •Тематика лекційного курсу з біохімії спорту
- •Тематика лабораторних занять
- •Критерії оцінювання знань і вмінь студентів
- •Лабораторне заняття №1 Сучасні біохімічні методи досліджень в спорті. Якісні реакції на білки цитоплазми м'язових клітин. Біуретова реакція
- •Практична частина Якісні реакції на білки цитоплазми м'язових клітин. Біуретова реакція
- •Лабораторне заняття № 2 Хімічний склад м'язів і хімізм м'язового скорочення. Будова скорочувальних білків
- •Теоретична частина
- •Характеристика типів м'язових волокон у людини
- •Хімічний склад м'язів. Методи отримання і виявлення окремих хімічних компонентів м'язової тканини.
- •Лабораторне заняття № 3 Вивчення механізмів анаеробного ресинтезу атф при фізичній роботі. Визначення вмісту молочної кислоти ензиматичним методом
- •Визначення вмісту молочної кислоти в крові ензиматичним методом
- •Лабораторне заняття № 4
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Лабораторне заняття № 5
- •Практична частина Визначення гемоглобіну в крові уніфікованим гемоглобінціанідним методом
- •Лабораторне заняття № 6 Детоксикаційні системи, їх роль в забезпеченні фізичної діяльності. Методика кількісного визначення сечовини крові
- •Практична частина. Визначення сечовини в сироватці крові за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом
- •Лабораторне заняття №7 Біохімічні основи нейроендокринної регуляції обміну речовин при заняттях спортом. Визначення адреналіну в сечі
- •Практична частина
- •Біохімія і біоенергетика м'язового скорочення
- •Лабораторна робота № 9
- •Завдання №1. Визначення активності креатинкінази в сироватці крові кінетичним методом
- •Завдання №2. Визначення тригліцеридів в сироватці крові за кольоровою реакцією з ацетилацетоном
- •Лабораторне заняття № 10 Динаміка біохімічних змін при стомленні. Визначення активності лактатдегідрогенази в сироватці крові за реакцією з 2,4-динітрофенілгідразином
- •Теоретична частина
- •Практична частина Визначення активності лактатдегідрогенази (к.Ф.1.1.1.27) в сироватці крові за реакцією з 2,4-динітрофенілгідразином (метод Севела, Товарек)
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Практична частина
- •Лабораторне заняття №13 Біохімічні основи раціонального харчування спортсменів. Визначення загального холестерину крові ферментативним методом
- •Теоретична частина
- •Практична частина Завдання №1. Визначення загального холестерину в сироватці крові за реакцією Ліберман-Бурхард (метод Ілька)
- •Лабораторне заняття №14 Вплив біологічно активних речовин на працездатність спортсменів. Визначення метаболітів перекисного гемолізу еритроцитів
- •Природні анаболіки і антикатаболічні засоби
- •Енергодаючі засоби
- •Природні стимулятори і антидепресанти
- •Засоби, що сприяють збільшенню м'язового об'єму
- •Практична частина Завдання №1. Визначення перекисного гемолізу еритроцитів
- •Лабораторне заняття №15 Біохімічний контроль в спорті. Кількісне визначення глюкози до і після навантаження глюкооксидазним методом
- •Одноразова проба з цукровим навантаженням полягає в наступному. Вранці натщесерце у досліджуваного беруть кров з пальця і визначають в ній вміст глюкози.
- •Семінарське заняття № 16
- •Взаємозв'язок біохімічних процесів в організмі при фізичних навантаженнях
- •Список використаних скорочень
- •Термінологічний словник
- •Додаток а
- •Навчально-методичний посібник
Лабораторне заняття № 4
Аеробний ресинтез АТФ в енергозабезпеченні м'язового скорочення. Кількісне визначення піровиноградної кислоти (ПВК) в крові
Мета роботи: вивчити механізм циклу трикарбонових кислот і окислювального фосфорилювання, які протікають в мітохондріях та являють собою універсальну систему аеробного ресинтезу АТФ. Ознайомитися з методикою визначення піровиноградної кислоти як основного метаболіту аеробного окислення вуглеводів.
Питання для самопідготовки:
1. Охарактеризуйте будову мітохондрій.
2. Яка послідовність реакцій циклу Кребса і їх сутність?
3. Які ключові ферменти циклу Кребса? Які фактори його лімітують?
4. Яка роль вуглеводів в забезпеченні функціонування циклу Кребса?
5. Опишіть хімічні процеси дихального ланцюга.
Теоретична частина
Мітохондрії є місцем завершального етапу окиснення поживних речовин і перетворення енергії у форму, доступну для використання клітиною. У мітохондріях утворюється до 90 % АТФ, необхідної для життєдіяльності організму. Мітохондрії мають гладку зовнішню і складчасту внутрішню мембрани, а також внутрішній вміст, який називається матриксом (рис. 13).
У матриксі знаходяться ферменти окиснення пірувата і жирних кислот, а також у високій концентрації розчинні ферменти циклу лимонної кислоти. Тут же містяться і всі речовини, які забезпечують мітохондріальний синтез білка. Цикл лимонної кислоти складає частину аеробного механізму енергозабезпечення.
Реакції циклу Кребса показані на рис. 15.
Рис. 13. Схема будови мітохондрії, локалізації електронтранспортної системи (дихального ланцюга) і утворення АТФ, потоки найважливіших метаболітів, які поступили і утворилися в мітохондрії
1. Ацетил-КоА передає свою двохвуглецеву ацетилову групу чотирьохвуглецевій сполуці – щавлевооцтовій кислоті, і в результаті утворюється шестивуглецева сполука – лимонна кислота. Сам кофермент А (Ко-А) при цьому звільняється і знов може приєднати піровиноградну кислоту.
2. Під дією ряду ферментів від лимонної кислоти відщеплюються у вигляді молекул СО2 два вуглецеві атоми з шести, а чотирьохвуглецева сполука, яка залишилася, перетворюється врешті-решт на нову молекулу щавлевооцтової кислоти, здатну прийняти нову двохвуглецеву ацетилову групу ацетил - КоА.
При вивченні циклу лимонної кислоти слід запам'ятати:
1. СО2, який видихається нами, є побічним продуктом циклу лимонної кислоти. Кожна молекула пірувату, який піддається описаним вище перетворенням, віддає усі три своїх вуглецевих атома у вигляді двоокису вуглецю: одна молекула СО2 утворюється в ході перетворення пірувату на ацетилову групу, а дві інші – в циклі лимонної кислоти.
2. Атоми водню відщеплюються на ранніх етапах циклу лимонної кислоти і передаються акцепторам електронів НАД і ФАД, які при цьому відновлюються відповідно до НАД Н +Н і ФАД+ Н.
3. Одна молекула АТФ утворюється безпосередньо в кожному оберті циклу лимонної кислоти.
4. Цикл лимонної кислоти можна описати наступним сумарним рівнянням:
СН3СО-SКоА + 3 НАД+ + ФАД + ГДФ + Фн + 2Н2О →
→2СО2 + 3НАДН +3Н+ + ФАДН2 + ГТФ + КоАSН
Висновок: за один оберт циклу трикарбонових кислот (ЦТК) молекула піровиноградної кислоти (ПВК) виявляється повністю окисненою до СО2 і Н2О. Всього утворюється 3 молекули СО2. Діоксид вуглецю (СО2) виділяється в навколишнє середовище.
У
Рис.
14. Схема роздільного переносу протонів
Н+
і електронів
на кисень в мембрані мітохондрій
- співвідношення АТФ до АДФ (за відсутності в клітині АДФ синтез АТФ не відбувається);
- кількості кисню в клітині і ефективність його використання;
- активності окиснювальних ферментів;
- кількості дихальних ферментів в мітохондріях;
- цілісності мембран мітохондрій;
- кількості мітохондрій в клітині;
- концентрації гормонів, іонів кальцію і інших регуляторів аеробного обміну.
Рис. 15. Цикл лимонної кислоти (цикл Кребса)
Зниження концентрації АТФ спостерігається відразу після початку виконання інтенсивного фізичного навантаження і активує дихальну і серцево-судинну системи, які доставляють кисень до клітин.
Кількість кисню, який споживається легенями, прямо пропорціональна кількості О2, який використовується в процесах окиснювального фосфорилювання. Це дозволяє визначати величину аеробного енергоутворення за надходженням кисню.
Найінтенсивніше протікають процеси аеробного енергоутворення в м'язових волокнах, які повільно скорочуються. Отже, чим вище відсотковий вміст таких волокон в м'язах, які несуть основне навантаження при виконанні вправи, тим більша максимальна аеробна потужність у спортсменів, і тим вище фізична працездатність при тривалій роботі.
Метаболічна ємність аеробного механізму практично безмежна, оскільки є великі запаси енергетичних джерел, які дають можливість отримати енергію для ресинтезу АТФ. Так, при окисненні молекули глюкози в аеробних умовах утворюється 38 молекул АТФ, тоді як в анаеробних — тільки 2 АТФ:
П
ри
окисненні вищих жирних кислот, наприклад
пальмітинової, утворюється ще більше
енергії:
Ефективність отримання енергії цим механізмом також висока і складає 50 %. Визначається вона за порогом анаеробного обміну (ПАНО): (у нетренованих людей ПАНО наступає при споживанні кисню приблизно 50 % від рівня VO2max, а у тренованих на витривалість — при 80—90 % максимального споживання кисню (МСК). Збільшення показника ПАНО під впливом спеціального тренування пов'язане з підвищенням (адаптацією) можливостей кисневотранспортної системи, а також ферментативних, регуляторних і інших систем.
