Характеристика типів м'язових волокон у людини

Характеристика	Тип I	Тип IIа	Тип ІІб
	Повільні, червоні, окисні, повільно стомлюються	Швидкі, білі, окисні, гліколітичні, повільно стомлюються	Швидкі, білі, гліколітичні, швидко втомлюються
Розмір рухового нейрона	невеликий	великий	великий
Швидкість скорочення	низька	висока	висока
Швидкість розслаблення	низька	висока	висока
Розвиток сили	низький	високий	помірний
Витривалість	висока	середня	низька
Щільність капілярів	висока	середня	низька
Щільність мітохондрій	висока	середня	низька
Характер метаболізму	окисний	проміжний	гліколітичний
Вміст міоглобіну	високий	середній	низький
Активність ферментів гліколізу	низька	висока	висока
Активність окиснювальних ферментів	висока	висока	низька
Вміст глікогену	низький	високий	високий
Вміст тригліцеридів	високий	середній	низький
Вміст креатинфосфату	низький	високий	високий

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА.

Хімічний склад м'язів. Методи отримання і виявлення окремих хімічних компонентів м'язової тканини.

Практичне значення роботи: Ознайомитися з методами отримання водного екстракту з м'язової тканини та виявлення окремих хімічних компонентів м'язової тканини.

Принцип методу: білки реагують в лужному середовищі з сульфатом міді з утворенням сполук, забарвлених в фіолетовий колір (біуретова реакція). Наявність молочної кислоти в екстрактах із скелетних м'язів виявляється якісною реакцією з розчином фенолу, який у присутності хлориду заліза (ІІІ) дає з молочною кислотою зелено-жовте забарвлення.

Матеріали і реактиви: м'яз тварини, дистильована вода, хлорид амонію, 5% р-н калію хлориду, натрію гідроксид, 10% міді сульфат, 1% р-н нітрату срібла, 1% р-н хлориду барію, р-н сульфосаліцилової кислоти, 1% р-н хлориду заліза (ІІІ), 1% р-н фенолу, 3% розчин молібденовокислого амонію, фільтрувальний папір, марля, пісок, ступка, воронка, пробірки.

Хід роботи: У фарфорову ступку поміщаємо 10 г м'язів, які вирізані у щойно забитої тварини і розтираємо зі скляним піском, заливаємо 30 мл води, переносимо в хімічний стаканчик, настоюємо 15 хвилин, періодично перемішуючи скляною паличкою. Потім фільтруємо через 3 шари марлі. Залишок тканини в стаканчику знову заливаємо 30 мл води, настоюємо при помішуванні 15 хвилин і фільтруємо. Обидва водні екстракти об'єднуємо. Колбу з об'єднаним водним екстрактом тимчасово відставляємо, а м'язову масу, яка залишилася в стакані, переносимо назад у фарфорову ступку і заливаємо 30 мл 8% розчину хлориду аммонію або 5% розчином хлориду калію і залишаємо на 30-60 хвилин час від часу перемішуючи товкачем. Рідину фільтруємо через паперовий фільтр в чисту суху колбу.

Дослід 1. Виявлення структурних білків м'язів.

Хід роботи: у дві пробірки наливають по 2 мл сольового екстракту. У першій проводять реакцію на виявлення білка (біуретову реакцію, див. лаб. заняття №1). Рідину в другій пробірці розводимо дистильованою водою. Це призводить до появи муті або осаду із-за зниження розчинності глобулінів, які потрапляють в екстракт із цитоплазми м'язових клітин.

Дослід 2. Якісне визначення молочної кислоти в екстрактах із скелетних м'язів.

Хід роботи: 2-3 г м'язової тканини подрібнюють в чашці Петрі ножицями і поміщають у фарфорову ступку, де розтирають її з додаванням 5-6 мл дистильованої води. Отриману м'язову кашку фільтрують через два шари марлі. Фільтрат кип'ятять впродовж 1 хвилини і знову фільтрують. У 3 пробірки, які містять по 5 мл 1 % розчину фенолу, по краплях додають 1% розчин хлориду заліза (III), з'являється інтенсивне фіолетове забарвлення. До вмісту 1-ої пробірки підливають 0,5% розчин молочної кислоти, а в 2-у – 1 мл витяжки з м'язової тканини, в 3-ю – 1 мл води і добре перемішують. Спостерігають за зміною забарвлення розчину в пробірках.

Оформляють протокол за такою схемою (табл. 4):

Таблиця 4.

Схема проведення досліду та оформлення протоколу

Вміст пробірки	Кількість, мл
	1	2	3
Розчин фенолу	5 крапель	5 крапель	5 крапель
Розчин хлориду заліза (ІІІ)	5	5	5
Розчин молочної кислоти	1	-	-
Витяжка з м'язової тканини	-	1	-
Вода	-	-	1
Забарвлення розчину

Дослід 3. Виявлення фосфатних, хлоридних і сульфатних іонів в екстракті з м'язової тканини.

Хід роботи: У 3 пробірки наливають по 1 мл безбілкового фільтрату. У 1-у додають 1 мл 3% розчину молібденовокислого амонію, підкислюють соляною кислотою і кип'ятять. Випадає жовтий осад або з'являється жовте забарвлення – це свідчить про наявність фосфорної кислоти. У 2-у пробірку додають декілька (5-6) крапель 1% розчину нітрату срібла. Спостерігається випадання осаду – хлориду срібла. У 3 пробірку додають декілька крапель 1% розчину хлориду барію. Випадає білий осад – сульфат барію.

Зробити висновки.

Контрольні питання:

1. Опишіть хімічний склад м'язової тканини.

2. Дайте характеристику скорочувальним білкам і опишіть їх будову.

3. Наведіть особливості будови м'язової клітини.

4. Розкрийте молекулярний механізм м'язового скорочення.

5. Розтлумачте поняття «Рухова одиниця».

6. Як відбувається передача нервового імпульсу до м'язової клітини?

7. Як проводиться якісне визначення молочної кислоти в екстрактах із скелетних м'язів?

8. Як отримати водний екстракт з м'язової тканини?

9. Назвіть методи виявлення окремих хімічних компонентів м'язової тканини.

Література:

1. Бендел Дж. Сокращение и расслабление мышц: Пер. с акт. — М.: Мир, 1990. — 254 с.

2. Волков Н.И., Несен Е.Н., Осипенко А.А., Корсун С.Н. Биохимия мышечной деятельности. – Киев: Олимпийская литература, 2000.

3. Горячковський О.М. Клінічна біохімія: Довідковий посібник/ Вид. 2-е, вип.. і доп. – Одеса: Астропринт, 1998. – 608 с.

4. Мелихова М.А. Динамика биохимических процессов в организме человека при мышечной деятельности: Учеб. пособие/ ГЦОЛИФК. – М., 1992.

5. Николаев А.Я. Биологическая химия: Учебник. – 3-е изд., перераб. И доп. – М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2007. – 568 с.

6. Физиология мышечной деятельности: Учеб. для ин-тов физической культуры/ Под ред. Я.М. Коца. – М.: ФиС, 1982. - 347 с.

7. Яковлев Н.Н. Химия движения: Молекулярные основы мышечной деятельности. — Л.: Наука, 1983.— 192с.