
- •Питання до іспиту.........................................................................................196
- •Термінологічний словник.............................................................................203
- •Тематика лекційного курсу з біохімії спорту
- •Тематика лабораторних занять
- •Критерії оцінювання знань і вмінь студентів
- •Лабораторне заняття №1 Сучасні біохімічні методи досліджень в спорті. Якісні реакції на білки цитоплазми м'язових клітин. Біуретова реакція
- •Практична частина Якісні реакції на білки цитоплазми м'язових клітин. Біуретова реакція
- •Лабораторне заняття № 2 Хімічний склад м'язів і хімізм м'язового скорочення. Будова скорочувальних білків
- •Теоретична частина
- •Характеристика типів м'язових волокон у людини
- •Хімічний склад м'язів. Методи отримання і виявлення окремих хімічних компонентів м'язової тканини.
- •Лабораторне заняття № 3 Вивчення механізмів анаеробного ресинтезу атф при фізичній роботі. Визначення вмісту молочної кислоти ензиматичним методом
- •Визначення вмісту молочної кислоти в крові ензиматичним методом
- •Лабораторне заняття № 4
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Лабораторне заняття № 5
- •Практична частина Визначення гемоглобіну в крові уніфікованим гемоглобінціанідним методом
- •Лабораторне заняття № 6 Детоксикаційні системи, їх роль в забезпеченні фізичної діяльності. Методика кількісного визначення сечовини крові
- •Практична частина. Визначення сечовини в сироватці крові за кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом
- •Лабораторне заняття №7 Біохімічні основи нейроендокринної регуляції обміну речовин при заняттях спортом. Визначення адреналіну в сечі
- •Практична частина
- •Біохімія і біоенергетика м'язового скорочення
- •Лабораторна робота № 9
- •Завдання №1. Визначення активності креатинкінази в сироватці крові кінетичним методом
- •Завдання №2. Визначення тригліцеридів в сироватці крові за кольоровою реакцією з ацетилацетоном
- •Лабораторне заняття № 10 Динаміка біохімічних змін при стомленні. Визначення активності лактатдегідрогенази в сироватці крові за реакцією з 2,4-динітрофенілгідразином
- •Теоретична частина
- •Практична частина Визначення активності лактатдегідрогенази (к.Ф.1.1.1.27) в сироватці крові за реакцією з 2,4-динітрофенілгідразином (метод Севела, Товарек)
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Практична частина
- •Лабораторне заняття №13 Біохімічні основи раціонального харчування спортсменів. Визначення загального холестерину крові ферментативним методом
- •Теоретична частина
- •Практична частина Завдання №1. Визначення загального холестерину в сироватці крові за реакцією Ліберман-Бурхард (метод Ілька)
- •Лабораторне заняття №14 Вплив біологічно активних речовин на працездатність спортсменів. Визначення метаболітів перекисного гемолізу еритроцитів
- •Природні анаболіки і антикатаболічні засоби
- •Енергодаючі засоби
- •Природні стимулятори і антидепресанти
- •Засоби, що сприяють збільшенню м'язового об'єму
- •Практична частина Завдання №1. Визначення перекисного гемолізу еритроцитів
- •Лабораторне заняття №15 Біохімічний контроль в спорті. Кількісне визначення глюкози до і після навантаження глюкооксидазним методом
- •Одноразова проба з цукровим навантаженням полягає в наступному. Вранці натщесерце у досліджуваного беруть кров з пальця і визначають в ній вміст глюкози.
- •Семінарське заняття № 16
- •Взаємозв'язок біохімічних процесів в організмі при фізичних навантаженнях
- •Список використаних скорочень
- •Термінологічний словник
- •Додаток а
- •Навчально-методичний посібник
Практична частина Якісні реакції на білки цитоплазми м'язових клітин. Біуретова реакція
Практичне значення роботи: речовини, які входять до складу саркоплазми м'язової клітини, після її руйнування можна відокремити від структурних білків центрифугуванням і виявити їх якісними реакціями, а також визначити їх кількість. До якісних (кольорових) реакцій на білки відносяться:
а) біуретова реакція (на пептидний зв'язок білків) – дія на білок розчину лугу і розчину сульфату міді (ІІ), при цьому розчин набуває фіолетового забарвлення;
б) ксантопротеїнова реакція (для білків, які містять бензольні кільця) – дія концентрованої азотної кислоти з появою жовтого забарвлення. При додаванні лугу жовте забарвлення змінюється на оранжеве;
в) цистеїнова реакція (для білків, які містять сірку) - кип'ятіння розчину білка з ацетатом свинцю (ІІ) з появою чорного забарвлення;
г) реакція Міллона (для білків, які містять фрагменти фенолу) - кип'ятіння розчину білка з реактивом Міллону [розчином, який містить Hg(NО3)2 і НNО2] з появою червоного забарвлення;
д) реакція з нітропруссидом натрію (для білків, які містять групи – SН), з яким білки дають червоне забарвлення в аміачному середовищі.
Принцип методу: білки реагують в лужному середовищі з сульфатом міді з утворенням сполук, забарвлених в фіолетовий колір (біуретова реакція)
Матеріали і реактиви:
1. М'яз тварини, дистильована вода, хлорид амонію, 5% р-н калію хлориду, натрію гідроксид, сульфат міді (ІІ), 10% р-н сульфосаліцилової кислоти, фільтрувальний папір, марля, пісок, ступка, воронка, пробірки.
2. 0,9% розчин натрію хлориду; 0,2н розчин натрію гідроксиду, вільний від вуглекислого газу; біуретовий реактив; 0,5% розчин калію йодиду в 0,2н розчині натрію гідроксиду; робочий розчин біуретового реактиву (20 мл біуретового реактиву змішують з 80 мл розчину калію йодиду); стандартний розчин альбуміну (10% розчин альбуміну в 0,9% розчині натрію хлориду, 1 мл розчину містить 0,1 г білка).
Хід роботи:
1. Підготування матеріалу для дослідження: У фарфорову ступку поміщають 10 г м'язів, які вирізані у тільки-но забитої тварини, розтирають зі скляним піском, переносять в стаканчик, заливають 30 мл води і відстоюють 15 хвилин, періодично перемішуючи скляною паличкою. Фільтрують через 3 шари марлі. Залишок тканини в стаканчику знову заливають 30 мл води, відстоюють при помішуванні 15 хвилин і фільтрують. Колбу з об'єднаним водним екстрактом тимчасово відставляють, а мускульну масу, яка залишилася в стакані, переносять у фарфорову ступку і заливають 30 мл 8 % розчину NH4Cl або 5 % розчину КСl, залишають на 30-60 хвилин, час від часу перемішуючи товкачем. Потім рідину фільтрують через паперовий фільтр в чисту суху колбу.
2. Визначення білків саркоплазми: у 2 пробірки наливають по 2 мл водного екстракту, в першій проводять біуретову реакцію, а в другій – денатурацію білків.
І пробірка. Білки реагують в лужному середовищі з сульфатом міді з утворенням сполук, забарвлених у фіолетовий колір (біуретова реакція).
Біуретова реакція: до 0,1 мл сироватки додають 5,0 мл робочого розчину біуретового реактиву, змішують, уникаючи утворення піни. Через 30 хвилин (і не пізніше, ніж через 1 годину) вимірюють екстинкцію розчину на фотоелектроколориметрі в кюветі з товщиною шару 10 мм при довжині хвилі 540—560 нм (зелений світлофільтр) проти контрольного розчину. Для приготування контрольного розчину до 5,0 мл робочого розчину біуретового реактиву додають 0,1 мл 0,9% розчину натрію хлориду; далі обробляють, як експеримент.
Розрахунок кількості білка в розчині ведуть за допомогою калібрувального графіку.
Побудова калібрувального графіка. Із стандартного розчину готують робочі стандартні розчини, як вказано в табл. 2:
Таблиця 2.
Розчини з різною концентрацією білка
№ п/п |
Стандартний розчин білка, мл |
0,9%-вий розчин хлористого натрію, мл |
Концентрація білку в г/л |
І |
0,4 |
0,6 |
40 |
ІІ |
0,6 |
0,4 |
60 |
ІІІ |
0,8 |
0,2 |
80 |
ІV |
1,0 |
- |
100 |
З кожного розведення беруть по 0,1 мл робочого розчину і додають по 5,0 мл робочого біуретового реактиву; через 30—60 хвилин вимірюють на фотоелектроколориметрі, як в експерименті, проти контролю. За отриманими даними будують калібрувальний графік.
Нормальні величини: 65—85 г/л.
Клініко-діагностичне значення
Білки плазми беруть участь:
- в регуляції колоїдно-осмотичного тиску крові, забезпечують її в'язкість;
- в утворенні буферних систем крові;
- в зв'язуванні надлишку гормонів, нейтралізуючи їхню дію;
- в транспорті речовин;
- в роботі імунної системи;
- в процесах згортанні крові.
При недостатньому надходженні білків з їжею білки плазми крові можуть використовуватися як джерело амінокислот для синтезу життєвоважливих білків організму. Це призводить до зниження загальної кількості білків плазми крові.
У патологічних змінах вмісту загального білка сироватки крові можуть зустрічатися: гіпопротеїнемія — зниження концентрації загального білка; гіперпротеїнемія — підвищення концентрації загального білка. Гіпопротеїнемія спостерігається при нефротичному синдромі, ентериті, хронічному панкреатиті, екземі, масивних крововтратах, при затримці води в результаті серцевої декомпенсації, при великих втратах білка з сечею при нефриті, при тривалих запальних захворюваннях. Гіперпротеїнемія зустрічається рідше, наприклад, при хронічних запальних захворюваннях, які супроводжуються дегідратацією організму (пронос, блювота).
ІІ пробірка. У другій пробірці проводять осадження білків: у досліджувану рідину додають 5-6 крапель 10% розчину сульфасаліцилової кислоти і спостерігають утворення осаду білка, тобто реакцію денатурації білка.
Зробити висновки.
Контрольні питання:
1. Наведіть основні види біохімічних методів досліджень, які використовуються для визначення функціонального стану спортсменів.
2. Фотометрія. Абсорбційна фотометрія. Вкажіть принцип методу і опишіть методику його використання.
3. Що лежить в основі методу емісійної фотометрії? Дайте характеристику флюориметрії, полум'яної фотометрії.
4. Вкажіть правила проведення фотометрії і розрахунку результатів досліджень.
5. Дайте характеристику методу рН-метрії.
6. Опишіть автоматичні аналізатори рН і газів крові.
7. Наведіть способи підготування матеріалу для дослідження при проведенні якісних реакцій на білки цитоплазми м'язових клітин
8. Які умови проведення біуретової реакції?
9. Вкажіть клініко-діагностичне значення визначення концентрації білків плазми крові.
Література:
1. Горячковський О.М. Клінічна біохімія: Довідковий посібник/ Вид. 2-е, вип. і доп. – Одеса: Астропринт, 1998. – 608 с.
2. Ленинджер А. Основы биохимии: В 3 т.: Пер. с англ. — М.: Мир, 1985.
3. Рогозкин В.А. Биохимическая диагностика в спорте. — Л.: Наука, 1988. — 50 с.
4. ГОСТ 27025-86 “Реактивы. Общие указания по проведению испытаний”
5. ДСТУ 3651.0-97 “Метрологія. Основні одиниці фізичних величин міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення.
6. ГОСТ 29227 – 91 “Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки (ИСО 835/1 - 81) градуированные. Общие требования”