Тематика лабораторних занять

ІІІ МОДУЛЬ

1. Сучасні біохімічні методи досліджень в спорті. Якісні реакції на білки цитоплазми м'язових клітин. Біуретова реакція (2 години).

2. Хімічний склад м'язів і хімізм м'язового скорочення. Будова скорочувальних білків (2 години).

3. Вивчення механізмів анаеробного ресинтезу АТФ при фізичній роботі. Визначення вмісту молочної кислоти ензиматичним методом (2 години).

4. Аеробний ресинтез АТФ в енергозабезпеченні м'язового скорочення. Кількісне визначення ПВК (2 години).

5. Регуляція споживання кисню. Гемоглобін як фактор транспорту кисню. Кількісне визначення гемоглобіну в крові (2 години).

6. Детоксикаційні системи, їх роль в забезпеченні фізичної діяльності. Методика кількісного визначення сечовини крові (2 години).

7. Біохімічні основи нейроендокринної регуляції обміну речовин при заняттях спортом. Визначення адреналіну в сечі (2 години).

8. Поточний модульний контроль з модулю № 3. Біохімія і біоенергетика м'язового скорочення (2 години).

ІV МОДУЛЬ

9. Енергозабезпечення швидкісно-силових фізичних навантажень і адаптація в процесі спортивних тренувань. Визначення активності креатинкінази в сироватці крові кінетичним методом. Визначення триглицеридів в сироватці крові за кольоровою реакцією з ацетилацетоном і колориметричним методом (2 години).

10. Динаміка біохімічних змін при стомленні. Визначення активності лактатдегідрогенази в сироватці крові за реакцією з 2,4-динітрофенілгідразином (2 години).

11. Біохімія репаративних процесів в організмі після фізичного навантаження. Визначення активності холінестерази в сироватці крові колориметричним методом за гідролізом ацетилхолінхлориду і експрес-методом із застосуванням індикаторного паперу (2 години).

12. Біохімічні зміни в організмі, які відбуваються при виконанні вправ різної потужності і тривалості у різних видах спорту. Оптимізовані мікрометоди визначення активності аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази в сироватці крові (2 години).

13. Біохімічні основи раціонального харчування спортсменів. Визначення загального холестерину крові ферментативним методом (2 години).

14. Вплив біологічно активних речовин на працездатність спортсменів. Визначення перекисного гемолізу еритроцитів (2 години).

15. Біохімічний контроль в спорті. Кількісне визначення глюкози до і після фізичного навантаження глюкозооксидазним методом (2 години).

16. Поточний модульний контроль з модулю № 4. Взаємозв'язок біохімічних процесів в організмі при фізичному навантаженні (2 години).

Критерії оцінювання знань і вмінь студентів

Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську шкалу ЕСТS.

Інтервальна шкала оцінок встановлює взаємозв’язки між рейтинговими показниками і шкалами оцінок (табл. 1).

Таблиця 1.

Інтервальна шкала оцінок

За шкалою ECTS	За шкалою університету	За національною шкалою
		Екзамен	Залік
A	90 – 100 (відмінно)	5 (відмінно)	Зараховано
B	80 – 89 (дуже добре)	4 (добре)
C	70 – 79 (добре)
D	65 – 69 (задовільно)	3 (задовільно)
E	60 – 64 (достатньо)
FX	35 – 59 (незадовільно – з можливістю повторного складання)	2 (незадовільно)	Не зараховано
F	1 – 34 (незадовільно – з обов’язковим повторним курсом)

1 бал – основна робота на лекції (наявність конспекту)

2 бали – виконання лабораторного заняття (протокол підписаний викладачем)

Студенти, працюючи протягом І семестра отримують максимальну суму балів – 100 балів. Із них за:

• відвідування занять – 14 балів;

• виконання лабораторних занять – 28 балів;

• наявність теоретичних і практичних знань – 18 балів (по 9 балів за І і ІІ модулі).

Індивідуальна робота оцінюється у 20 балів, а участь у НДРС – 20 балів.

Якщо предмет читається I семестр, то тим, хто набрав 60 балів, виставляється – «зараховано».

У ІІ семестрі знання студентів оцінюються таким чином:

За III Модуль (лекція – 7 балів; + лабор. занят. – 14 балів + модульне завдання - 9 балів). Всього: 30 балів.

За IV Модуль (лекція – 7 балів; + лабор. занят. – 14 балів + модульне завдання - 9 балів). Всього: 30 балів.

Контрольна робота оцінюється– 20 балів

За індивідуальну роботу студент максимально може набрати 10 балів

Участь у НДРС – 10 балів

Максимальна сума балів за 2 семестр – 100.

Таким чином, за семестр студенту виставляється така оцінка:

за I семестр

від 60 до 69 балів – «3»

від 70 до 89 –«4»

від 90 до 100 – «5»

за II семестр

від 60 до 69 балів – «3»

від 70 до 89 –«4»

від 90 до 100 – «5»

Якщо студент хоче підвищити отриману оцінку, він повинен скласти іспит.