
- •Лабораторна робота 1. Цитологічні основи спадковості
- •Література:
- •Методичні рекомендації.
- •Приклад розв’язання задач.
- •Завдання для виконання.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 2. Молекулярні основи спадковості
- •Література:
- •Методичні рекомендації.
- •Приклад розв’язання задач.
- •Завдання для виконання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 3. Закономірності успадкування ознак
- •Література:
- •Методичні рекомендації.
- •Приклади розв’язання задач.
- •Та розщеплення за феногенотипом у потомстві
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4. Зчеплення генів. Кросинговер. Генетика статі.
- •Література:
- •Методичні рекомендації.
- •Приклади розв’язання задач.
- •Нащадків за ознаками зчепленими зі статтю, коли жіноча стать є гетерогаметною, а чоловіча гомогаметною
- •Завдання для виконання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5. Мінливість ознак організму. Мутації та їх особливості
- •Література:
- •Методичні рекомендації.
- •Приклади розв’язання задач.
- •Завдання для виконання
- •Зміна кількості хромосом в результаті
- •Приклад розв’язання задач.
- •Завдання для виконання.
- •Контрольні запитання.
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Завдання для виконання
- •Лабораторна робота 8. Математичні основи біометрії
- •Література
- •Методичні рекомендації.
- •Завдання для виконання.
- •Контрольні запитання.
Приклад розв’язання задач.
Задача 1. Встановлено, що частина особин АА в популяції зустрічається з частотою 0,09. Визначте, яка частина популяції гетерозиготна за геном А.
Розв'язування
Розрахунок
генетичного складу популяції проводимо
згідно з рівнянням Харді-Вайнберга.
Частота особин АА
дорівнює
р2,
звідси
р2(АА)
=
0,09, а
р =
=
0,3. Якщо кількість гомозигот
і гетерозигот виражати у відсотках, то
р2(АА)
+ 2рq(Аа) + q2(аа)
=
100;
р+
q = 1;
q
=1
– 0,3 = 0,7. Підставивши значення p
і q
у
формулу, можна встановити частоту
гомозигот і гетерозигот за цим геном:
р2(АА) = 0,32 = 0,09 = 9%;
2рq(Аа) = 2 х 0,3 х 0,7 = 0,42 = 42%.
Отже, 42% особин у популяції є гетерозиготами.
Розрахуємо також кількість гамет А і а, які утворюють особини в даній популяції: частота гамет А складається з 9% гамет, які продукують особини з генотипом АА, з 21% (42:2) гамет, що продукують гетерозиготи Аа, тобто 9 + 21% = 30%; частота гамет – відповідно дорівнює 49% + 21% = 70%.
Завдання для виконання.
Завдання 1. Вказати частоти генотипів за присутності в популяції двох та трьох алелей (p, g, r ).
Завдання 2. Назвати основні постулати закону Харді-Вайнберга
Завдання 3. Розв’язати задачі.
Задача 1. Визначте частоту генотипів АА, Аа та аа, якщо гомозиготні рецесивні особини становлять 1%.
Задача 2. У корів породи шортгорн червона масть неповно домінує над білою. Гібриди від схрещування червоних особин з білими мають чалу масть. У господарстві, що спеціалізується на розведенні шортгорнів, зареєстровано 4169 червоних тварин, 3780 чалих і 756 білих. Визначте частоту генів, що зумовлюють червону і білу масті у даному регіоні.
Задача 3. У популяції лисиць за кольором хутра зустрічаються червоні, чорно-бурі й сиві. В одній популяції, що складається з 176 особин, виявлено 86,4% червоних особин. Визначте відсоток чорно-бурих лисиць і сивих.
Задача 4. У лисиць тварини-альбіноси (rr) зустрічаються з частотою 0,0049. Обчисліть частоту алелів R і r, а також частоту генотипів Rr і Rr.
Контрольні запитання.
Що таке популяція? Які існують популяції?
Поясніть поняття чисті лінії.
Опишіть способи визначення співвідношення частот генів і генотипів у популяції.
Поясніть закономірності генетичної структури популяцій і чистих ліній.
Опишіть напрями використання у тваринництві популяційної генетики.
Методи визначення коефіцієнта успадковуваності
Фактори, що впливають на величину коефіцієнта успадковуваності.
Лабораторна робота 7. ІМУНО – ТА ФАРМАКОГЕНЕТИКА
Мета заняття: засвоїти методи імуногенетики; поліморфізму білків. Вивчити реакцію організму на лікарські препарати.
Методичне забезпечення: підручники, посібники, таблиці.
Розгляд питань:
1.Вивчити методи досліджень груп крові тварин та поліморфізм білків
2.Фармакогенетика.
Література
1. Меркурьева Е. К. Генетика / Е. К.Меркурьева, З. В.Абрамова, А.В.Бакай идр. .-М. Агропромиздат, 1991 .-446с.
2.Проценко М.Ю. Генетика / М.Ю. Проценко. – К. : Вища школа, 1994. – С. 216 – 234.