Лабораторна робота 5. Мінливість ознак організму. Мутації та їх особливості
Мета заняття: з’ясувати причини мутацій, їх класифікацію та особливості.
Методичне забезпечення: підручники, посібники, таблиці.
Розгляд питань:
1.Вивчити види мінливості
2. Класифікація мутацій та їх особливості
Література:
1. Меркурьева Е. К. Генетика / Е. К.Меркурьева, З. В.Абрамова, А.В.Бакай и др. .-М. Агропромиздат, 1991 .-446с.
2.Проценко М.Ю. Генетика / М.Ю. Проценко. – К. : Вища школа, 1994. – С. 97–108.
3.Хмельничий Л.М. Основи генетики тварин з біометрією [навчальний посібник] / Л.М.Хмельничий, І.О.Супрун, А.М.Салогуб.- Суми: Видавництво: ПП Вінниченко М.Д., ФОП Дьоменко В.В., 2011. – 344 с.
4.Глазко В.И. Введение в генетику / В.И. Глазко, Г.В.Глазко .- К.: КВІЦ, 2003.- 640с.
Методичні рекомендації.
Властивість організмів змінюватись під впливом спадкових і неспадкових факторів називається мінливістю.
Комбінаційна мінливість – результат незалежного, вільного розподілу хромосом у процесі редукційного поділу клітин, результатом кросинговеру, який змінює співвідношення між домінантними і рецесивними неалельними генами у межах кожної хромосоми. Суть комбінаційної мінливості виражена законом Г. Менделя про незалежне успадкування ознак.
Мутаційною (спадковою чи генотиповою) називають мінливість самого генотипу.
Кореляційна мінливість – це взаємозалежність між розвитком двох ознак, коли із зміною однієї ознаки відповідною мірою змінюється інша.
Модифікаційна мінливість – це неспадкові зміни ознаки або властивості організму в онтогенезі, що викликані впливом зовнішніх умов і не приводять до зміни генотипу. Модифікаційна мінливість не успадковується. Кількісні ознаки (надій, маса, настриг шерсті тощо) підлягають впливу умов зовнішнього середовища і мають значну модифікаційну мінливість. Якісні ознаки (група крові, масть тощо) контролюються спадковістю.
По характеру зміни генома розрізняють декілька типів мутацій: геномні, хромосомні та генні .
Геномні мутації (поліплоїдія) – це зміна числа хромосом в геномі клітини.
Кількісні зміни в хромосомному складі клітин називають генотиповими мутаціями. Вони поділяються на гетероплоїдію, анеуплоїдію і поліплоїдію.
Хромосомні мутації (аберації, від лат. aberratio – перебудова) характеризуються змінами в морфологічних структурах хромосом, обумовлених розривами і перебудовами хромосомного матеріалу в клітинах організмів. Будь-яка хромосомна перебудова (нестача, дуплікація, інверсія, транслокація) в процесі мутації супроводжується перенесенням одного чи декількох або навіть багатьох генів у нове місце.
Генні (точкові) мутації – це зміна структури молекули ДНК на ділянці певного гена, який кодує синтез відповідної білкової молекули. При генних мутаціях змінюється нормальна послідовність нуклеотидів, характерна дикому типу. Виникає нова, мутантна послідовність.
З метою обчислення частоти виникнення хромосомних мутацій у популяції, використовують формулу:
де: Рm – частота виникнення мутацій;
М – кількість виявлених мутаційних фенотипів;
N – загальна кількість обстежених організмів.