Анотація до курсу комунікативна логіка

Мета і завдання навчальної дисципліни. Розвиток культури раціонального мислення, формування здатності до критичного самоаналізу власного міркування, підвищення комунікаційної компетентності майбутнього журналіста.

Предмет навчальної дисципліни. Логічні характеристики і методи логічного аналізу понять, суджень, умовиводів, аналогій, гіпотез, метафор. Загальні принципи теорії соціальної комунікації і комплексної теорії моделей спілкування. Застосування теорії аргументації в професійній діяльності журналіста, зокрема, в діалозі, дискусії, інтерв’ю, аналітичних матеріалах.

Основний зміст дисципліни. Раціональні форми та методи мислення. Традиційні та сучасні теорії понять, суджень умовиводів. Методи логічного аналізу інформації. Індукція і аналогія в публіцистиці та в аналітичних матеріалах. Основні принципи теорії соціальної комунікації. Функціональна структура і типологія комунікативних актів. Зміст мовленнєвого твору як ієрархічна інформаційна система. Логічна структура і цілі дискусії. Обґрунтування тези, доведення, аналіз аргументів, спростування. Види запитань та їх функції в інтерв’ю.

Пояснювальна записка

Курс комунікативної логіки для студентів Інституту філології й журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського має сприяти розвитку культури раціонального мислення і формуванню комунікаційної компетентності майбутнього журналіста. Програма курсу складається з двох частин: «Основи загальної логіки» і «Логіко-комунікативний аналіз моделей спілкування». Результатом засвоєння першої частини курсу має бути практичне опанування студентами засобами логічного аналізу інформації, що ґрунтується на традиційних і сучасних теоретичних моделях понять, суджень, умовиводів, аналогій, метафор тощо. У другій частині курсу розглядаються поняття і принципи загальної теорії соціальної комунікації, сучасні теоретичні моделі і типології комунікативних актів, методи логіко-семіотичного аналізу змісту мовленнєвого твору, прикладні аспекти теорії аргументації, методи логіко-комуніка-тивного аналізу дискурсу. Результатом засвоєння цієї частини програми курсу має бути формування і підвищення здатності майбутнього журналіста до професійно-орієнтованого спілкування з людьми, організаціями, установами.

Програма навчальної дисципліни «Комунікативна логіка» розроблена відповідно вимогам і освітнім стандартам підготовки студентів ОКР «бакалавр» Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Засвоївши навчальний матеріал курсу «Комунікативна логіка», студент повинен знати:

• формально-логічні методи аналізу конкретних понять і відношень між ними:

• правила здійснення операцій над конкретними поняттями, вимоги щодо логічної коректності дефініцій, описів, класифікацій;

• методи логічного аналізу простих суджень і визначення екстенсиональних відношень між судженнями;

• семантичні і синтаксичні засоби класичної логіки висловлювань, методи їх застосування до аналізу дедуктивних міркувань;

• індуктивні методи встановлення причин за їх наслідками; умови коректного застосування умовиводів за аналогією;

• основні типи комунікативних актів, особливості їх структурно-функціональних характеристик;

• семіотичні характеристики висловлення і тексту;

• методи логіко-семіотичного аналізу повного смислу мовленнєвого твору;

• сучасні уявлення про структуру раціональної дискусії; методи здійснення і перевірки логічної правильності обґрунтування, доведення і спростування тез, що використовуються в дискусії;

• логічні функції і типологію запитань в діалозі, дискусії, інтерв’ю.

Засвоївши навчальний матеріал курсу, студент повинен вміти:

• визначити екстенсиональні відношення між конкретними поняттями, перевіряти логічну правильність дефініцій і класифікацій, здійснювати узагальнення і обмеження конкретних понять;

• визначати логічні відношення між простими судженнями і здійснювати операції над ними;

• перевіряти правильність безпосередніх умовиводів та простих категоричних силогізмів;

• використовувати табличні методи класичної логіки висловлювань щодо побудови і перевірки дедуктивних міркувань;

• будувати формальні виведення з засновків за допомогою натурального числення висловлювань; здійснювати прямі і непрямі доведення і спростування тез на підставі даних документів;

• оцінювати валідність аргументів і контраргументів у дискусії;

• визначати помилки в аргументації опонента, доводити логічну правильність власного міркування;

• використовувати прийоми майєвтики у переконанні свого опонента; визначати логічний тип, пресупозицію і рівень інформативності запитання; оцінювати валідність, повноту і точність відповідей.