Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Кафедра філософії, соціально-політичних дисциплін

та етнології

Комунікативна

Логіка

(логічний практикум для студентів відділення

журналістики)

Вінниця 2013

Комунікативна логіка: Логічний практикум для студентів відділення журналістики ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Методичний посібник. /Упорядник П.Л.Куліш – Вінниця 2013

Посібник містить програму, теоретичні питання, задачі та вправи з курсу Комунікативна логіка, а також серію розважальних логічних задач.

Даний “Практикум” призначений для використання на семінарських заняттях

Пропонується студентам відділення журналістики інституту філології і журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, а також може використовуватись, в якості логічного тренінгу для розвитку логічної культури мислення, всіма хто бажає опанувати основами традиційної та сучасної логіки.

Рецензенти: доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії і суспільних наук ВНТУ Ратніков В.С.; кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології ВДПУ ім. М.Коцюбинського Белінський В.М.

Затверджено на засіданні кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та етнології ВДПУ імені Михайла Коцюбинського (протокол № 1 від 31. 08. 2012 р.).

ВСТУП

Майстерність журналіста визначається не лише глибиною знань, загальною ерудицією, професійною компетентністю, а й високою культурою мислення. Дотримуючись давнього логічного правила: «посилання на авторитет не є аргументом», журналіст повинен уміти висвітлювати, обґрунтовувати, доводити і переконувати, опираючись насамперед, на закони і правила логіки. Тому логічна підготовка майбутнього журналіста займає важливе місце в системі освіти.

Курс комунікативної логіки покликаний сприяти розвитку культури мислення майбутнього журналіста. Особлива увага приділяється формуванню його основи – того, що можна назвати логічною грамотністю. Мається на увазі послідовність і акуратність в роботі думки, уміння виконувати ряд основних операцій над поняттями і судженнями, здійснювати умовиводи, контролювати коректність кожного кроку у міркуванні тощо. Спеціально розроблені прийоми дозволяють полегшити і прискорити контроль за логічною правильністю міркувань. Опанування такими прийомами розвиває кмітливість і гнучкість мислення і, разом з тим, його строгість і точність. Уміння міркувати логічно строго не природжена властивість, - як і будь-яке уміння, воно виробляється шляхом тренувань. Тому розв’язування задач і виконання вправ є необхідною умовою опануванням курсом.

Як слід приступати до розв’язання логічної задачі? Насамперед, слід ретельно проаналізувати її умови, зрозуміти, що вимагається зробити. Для цього необхідно звернутись до точних визначень всіх понять, що використовуються в задачі, до строгих формулювань логічних законів і принципів. Найпоширеніша помилка полягає в неусвідомленій підміні точного наукового поняття розпливчатою буденною уявою про предмет міркування. Найчастіше таку підміну здійснюють стосовно понять “заперечення“, “суперечність”, ”логічне слідування“ тощо. Це неминуче веде до помилки. Адже розв’язати логічну задачу - це не лише знайти правильну відповідь (інколи її не важко вгадати). Головне – уміти обґрунтувати вірність відповіді, довести логічну коректність самого процесу розв’язання. Уважний аналіз умови задачі допомагає чітко уяснити план її розв’язку. Сам розв’язок зводиться, таким чином, до акуратного виконання точно визначених процедур при суворому контролі за умовами їх застосування. Отримавши шуканий результат, слід ще раз співвіднести його з вихідними даними, проаналізувати кожен крок в міркуванні. Лише переконавшись в логічній необхідності кожного такого кроку, можна вважати задачу розв’язаною.

Даний “Практикум” призначений для використання на семінарських (практичних) заняттях. Зазначимо, що основні цілі курсу логіки досягаються саме в процесі практичних занять. Проте роль теорії при цьому не принижується. Окрім задач і вправ у практикум включені контрольні теоретичні питання, не відповівши на які немає сенсу розпочинати розв’язок задач. Нагадаємо, що для доведення правильності розв’язку необхідно використовувати точні визначення всіх використаних термінів і правил. Такі визначення можна знайти в лекціях чи підручниках (див. список літератури, що рекомендується).

Можливо, було б легше розв’язувати задачі, якби були дані відповіді і приклади розв'язку. Однак, виходячи з загальних цілей курсу, більшу цінність становить не сама відповідь, а аналіз розв’язку та доведення його логічної коректності. Певна річ, легше і, у всякому випадку, психологічно звичніше, маючи готову схему розв’язку, міркувати за аналогією, ніж іти від загальних визначень до їх конкретних реалізацій. Проте цікавішим і кориснішим буде зайвий раз потренуватися в міркуваннях дедуктивного типу. Якщо в процесі розв’язування задач виникнуть труднощі, детальні методичні вказівки і приклади розв’язку також можна знайти в рекомендованій літературі.