2.2. Методи наукового дослідження та їх класифікація.

Методи – це впорядкована система, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і практичним матеріалом у визначеній послідовності.

Загальнометодологічні та філософські принципи наукового пізнання впливають на методи конкретно-наукового пізнання, тому наукові поняття необхідно обирати відповідно до галузі, у якій проводять науковий пошук.

Слід розрізняти такі поняття :

• «науковий метод»;

• «метод науки»

• «метод дослідження».

Вимоги до наукового методу:

• детермінованість методу, тобто обумовленість закономірностями як об'єкта, так і пізнавальної діяльності;

• заданість методу ціллю дослідження, тобто відповідність усіх компонентів методу цілі дослідження;

• результативність та надійність методу, тобто наявність результату із високим ступенем вірогідності;

• ефективність як умова досягнення мети із мінімальними зусиллями та максимальним результатом;

• економічність як можливість досягнення конкретних результатів без застосування додаткових зусиль;

• доступність у розумінні та застосуванні.

Наука має велику кількість різноманітних методів, зокрема загально-наукових, теоретичних, експериментальних, конкретних, що входять у систему наукової діяльності та в сукупності утворюють клас наукових методів. Їх єдність та взаємозв'язок характеризують специфічність, цілісність пізнавальної діяльності в науці. Для ефективності в науковому дослідженні є сенс використовувати не один метод, а комплекс методів.

Метод науки – організація пізнавального процесу в структурі наукової та пізнавальної діяльності, що передбачає конкретний науковий пошук: формулювання проблеми, побудова гіпотези, емпі­рична, теоретична та експериментальна перевірка гіпотези, виснов­ки та прогноз подальших розробок.

Методи дослідження – це інструменти, за допомогою яких вирі­шуються ті чи інші проблеми, відкриваються закономірні зв'язки явищ, що вивчаються. Від правильного вибору методу залежить успішність досліджуваного явища. Методика повинна відповідати конкретним завданням дослідження та чітко відображати специфіку явищ, що вивчаються, а не механічно запозичувати методи з інших наук. Для результативного розв'язання поставленої проблематики є сенс використовувати конкретну методику, що відповідає обраній те­матиці дослідження.

Методи, що застосовуються у науковому дослідженні, залежать не лише від самого предмету, а й від рівня дослідження. Залежно від рівня дослідження їх можна поділити на:

• емпіричні (спостереження, порівняння, вимірювання, анкетування, співбесіда, тест тощо);

• експериментально-теоретичні або емпірично-теоретичні (експеримент, аналіз-синтез, індукція-дедукція, моделювання, гіпотетичний, історичний, логічний, абстрагування, ідеалізація, аксіоматика, узагальнення);

• метатеоретичні або теоретичні (діалектичний метод, метод системного аналізу).

За рівнями методологічного аналізу (загальнонауковий, конкретно-науковий) можна поділити й методи дослідження (рис. 9).

Рис. 9. Класифікація методів наукового дослідження за рівнем методологічного аналізу

Окрім того, існує класифікація за характером пізнавальної діяльності та способом організації дослідження (рис. 10 ).

Проблемні

Ігрові

Імітаційного моделювання

Евристичні

Креативні

Тренінгу

Рис. 10. Класифікація методів наукового дослідження за характером пізнавальної діяльності

Методи дослідження класифікують також за способами організації дослідження (рис. 11).

Рис. 11. Класифікація методів за способом організації дослідження

Комплексні методи дослідження розкривають структурно-функ-ціональні зв'язки складного цілісного об'єкта.

• Метод експертних оцінок – отримання прогностичної інфор­мації на основі виявлення та обробки думок групи експертів.

• Метод комісії полягає в тому, що на базі сукупності особис­тих думок експертів обираються найбільш об'єктивні та об­ґрунтовані;

• Метод «мозкового штурму» – творча генерація нових ідей (група експертів), їх аналіз, оцінка (група аналітиків) та вибір найбільш ра­ціональних.

• Метод евристичного прогнозування відмінний чітким теоретич­ним обґрунтуванням, виясненням компетентності експертів та алго­ритмом обробки отриманої інформації.

• Метод узагальнення незалежних характеристик, їх аналіз та син­тез, у ході яких відкидається все несуттєве.

• Методи якісної обробки емпіричних даних – різні прийоми кла­сифікації, диференціації, категоризації на основі заданих критеріїв.

• Методи кількісної обробки виражають у числових характеристи­ках різні сторони явищ та зв'язок між ними.

• Емпіричні методи дослідження – способи отримання наукових фактів підчас спостереження, діагностування, експерименту.

• Теоретичні методи дослідження виявляють зв'язки залежності між явищами, що вивчаються.

• Прогностичні методи – система правил, вимог, що направляють пізнавальну діяльність дослідника на встановлення об'єктивної істини.

• Метод інформаційний дозволяє швидко та ефективно отримувати інформацію з монографічних видань, статей, різних наукових дже­рел щодо обраної проблематики.

• Метод морфологічного аналізу – розподіл проблематики на скла­дові, кожна з яких має декілька варіантів вирішень, а результат є су­купністю всіх можливих варіантів розв'язань.