Тема 2. Методологія та методика наукових досліджень

1. Методологія наукового пізнання.

Методологія походить від грецького слова methoges – пізнання і logos – вчення. Отже, це вчення про методи дослідження, про пра­вила мислення при створенні теорії науки.

Поняття методології є складним. Його в різних літературних джерелах пояснюють по-різному. Багато зарубіжних науковців поняття методології та методів дослідження не розмежовують. Вітчизняні автори мето­дологію розглядають як вчення про наукові методи пізнання і як си­стему наукових принципів, на основі яких базуються дослідження та проводиться вибір пізнавальних засобів, методів і прийомів дослі­дження.

Зазвичай під методологією розуміють, перш за все, методологію наукового пізнання як сукупність теоретичних положень про принципи побудови, форми і способи науково-пізнавальної діяльності.

Загальна методологія науки – це принципи матеріалістичної діалектики, а також теорія пізнання, яка досліджує закони розвитку наукового знання в цілому.

Окрема методологія ґрунтується на законах окремих наук, особливостях пізнання конкретних процесів і виявляється у здійсненні, з одного боку, теоретичних узагальнень, принципів окремих наук, а з іншого – часткових методів дослідження. Це визначається тісним органічним зв'язком будь-якого пізнання з вирішенням загальнотеоретичних, філософських питань.

Основні функції методології :

• визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища;

• визначення певного шляху, на якому досягається науково-дослідна мета;

• забезпечення всебічності отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;

• введення нової інформації до фонду теорії науки;

• уточнення, збагачення, систематизація термінів і понять у науці;

• створення системи наукової інформації, яка базується на об'єктивних фактах і логіко-аналітичного інструменту наукового пізнання.

Методологія є окремою науковою дисципліною, яка вивчає технологію проведення наукових досліджень; опис і аналіз етапів досліджень і низку інших проблем.

Головна мета методології науки – вивчення і аналіз методів, за­собів, прийомів, за допомогою яких отримують нові знання в науці як на емпіричному, так і теоретичному рівнях пізнання. Методоло­гія – це схема, план вирішення поставлених завдань наукового досл­ідження.

Основні принципи методології пізнання:

• принцип єдності теорії та практики, що є взаємообумовленим;

• принцип об'єктивності, що потребує врахування усіх факторів, які характеризують те чи інше явище;

• принцип конкретності, що вказує на суттєві сторони та закономірності об'єктивних процесів і конкретні підходи до їх оцінки;

• принцип розвитку, що полягає у формуванні наукового знання із відображенням суперечностей, кількісних та якісних змін об'єкта пізнання;

• принцип закономірності, що потребує обумовленості явищ із врахуванням відносин та зв'язків між ними.

Найважливішим для методології науки є визначення пробле­ми, побудова предмета дослідження і наукової теорії, перевірка істин­ності результатів.

Методологічний апарат включає:

• принципи організації та проведення наукового дослідження;

• методи наукового дослідження та способи визначення його стратегії;

• науковий апарат: понятійно-категоріальну основу наукового дослідження (актуальність, наукову новизну, евристичну цінність, теоретичну та практичну значущість, проблематику, об'єкт, предмет, гіпотезу, мету та завдання).

Основою методоло­гічного апарату є складові наукового пошуку. Тому під науковим дослідженням розуміють ціле­спрямоване пізнання, результати якого представлені у вигляді систе­ми понять, законів, теорій.

Методологія наукового дослідження розглядає найсуттєвіші особливості та ознаки методів дослідження, розкриває їх за спільністю і глибиною аналізу. Наприклад, вивчаючи конкретні способи про­ведення експерименту, спостережень, вимірювання, методологія науки виділяє ті ознаки, які властиві будь-якому експерименту.

Науковий пошук має кілька рівнів:

• Інформаційний (проблемно-пошуковий) – ви­явлення та усвідомлення інформації про існуючі знання.

• Критичний – виявлення рівня розробленості обраної проблематики.

• Аналітико-синтетичний – занурення у пробле­матику та узагальнення отриманих знань.

• Науково-дослідний – теоретико-експериментальна розробленість обраної проблематики.

• Прогностичний – узагальнюючий із визначенням перспектив у подальшому вивченні обраної проб­лематики.

Під час наукового дослідження має бути визначена програ­ма наукового пошуку, в якій відображені:

• досліджуване явище;

• показники та критерійного дослідження;

• методи, що використовуються;

• порядок застосування тих чи інших методів як складових загальної методики дослідження

Знання методології у науковому пошуку дозволяє впоряд­кувати отримані результати, розкрити можливості пошуку для вирішення проблеми, розвинути здатність до ведення дискусій та сформувати інтелектуальні здібності особистості.