1. Інформаційне забезпечення науково-дослідних робіт. Джерела наукової інформації.

Інформаційне забезпечення – це сукупність одиниць інформації та способів її пошуку, обробки, накопичення, збереження, систематизації та узагальнення з метою використання в процесі наукового дослідження.

Інформаційні ресурси – це сукупності інформаційних матеріа­лів – документів і масивів інформації у формі публікацій, наукових звітів, електронних записів (баз даних). Структурною одиницею інформаційного ресурсу є науковий документ, тобто матеріальний об'єкт, який містить науково-технічну інформацію і призначений для її збереження і використання.

Документи поділяють на первинні і вторинні. Первинні (фактографічні) документи містять безпосередньо результати наукових досліджень, проектно-конструкторських робіт, вироб­ничої діяльності, вторинні (бібліографічні) – це результати аналітико-синтетичної і логічної переробки первинних докумен­тів.

Носіями первинної інформації є книги (підручники, посібники, монографії), періодичні друковані видання (журнали, наукові праці, бюлетені), оптичні компакт-диски (CD-ROM), нормативні докуме­нти, а також неопубліковані матеріали: депоновані рукописи, дисертації, наукові звіти (про НДР), матеріали нарад, доповіді з окремих галузей науки та ін.

Вторинні документи надають відомості про стан, тенденції та прогнози розвитку досліджуваної проблеми чи певної галузі знань, критичні оцінки, висновки, пропозиції з посиланнями на першоджерела. Це дає можливість користувачеві безперервно стежити за появою нової інформації, здійснювати діагностику та прогнозувати розвиток предметних галузей, визначати шляхи розв'язання проблемних ситуацій в усіх сферах діяльності суспі­льства.

Для виробництва інформаційних продуктів і надання послуг, необхідних для інформаційного забезпечення, формуються спеціа­льні інформаційні служби (бібліотеки, архіви, інформаційні агенції та центри науково-технічної інформації). Вони здійснюють збиран­ня, збереження, пошук і поширення інформації, надання її на запи­ти чи за регламентом.

Джерела інформації, що застосовуються у сучасних наукових дослідженнях, досить різноманітні:

• офіційні публікації державних органів: нормативно-правові акти, статистичні збірники, бюлетені, експрес-інформація; література ділового характеру, призначена для викорис­тання фахівцями у практичній діяльності: управлінська, фінансова, комерційна маркетингова, статистична, пра­вова тощо;

• спеціальна література: науково-технічна, технологічна, нормативна, патентна документація, промислові катало­ги, реєстри, кадастри, довідники тощо;

• наукова і навчально-методична література з різних галу­зей знань, словники, енциклопедії, бібліографічні видан­ня;

• первинна облікова і технічна документація, бухгалтерська і статистична звітність;

• бази даних мережі Internet.

Друковані джерела інформації охоплюють наукові, нормативні, статистичні, навчальні та інші матеріали.

2. Економічна інформація, її класифікація і призначення. Кодування економічної інформації.

Економічна інформація характеризує цифри, факти, відомості та інші дані, що базуються на показниках господарської діяльності; відображає суспільно-економічні явища та процеси, що відбуваються в державі, а тому є результатом і невід'ємною складовою розвитку науки.

Економічну інформацію характеризують три критерії:

• структура економічної інформації;

• зміст економічної інформації;

• корисність економічної інформації, тобто її властивості (достовірність, своєчасність, зручність сприйняття тощо).

Структура економічної інформації зумовлена її призначенням в управлінні та контролі за господарською діяльністю.

Економічну інформацію класифікують за такими ознаками: способом відображення; насиченістю даних; корисністю використання; способом подання; ознаками обробки тощо.

За призначенням економічна інформація може бути плановою, оперативною, бухгалтерською, статистичною, проектно-конструкторською, нормативною та управлінською.

Якщо інформація про об'єкт і предмет дослідження відсутня, здійснюють безпосереднє спостереження. Для цього необхідно са­мостійно спланувати обстеження: розробити програму, інструмен­тарій, вирішити організаційні питання.

Для успішного опрацювання економічної інформації слід дотри­муватися певної послідовності. Спочатку інформація проходить ста­дію попередньої підготовки до опрацювання, яка включає ви­рішення двох основних завдань:

• перевірку інструментарію на точність, повноту та якість заповнення;

• кодування інформації, тобто її формалізація.

Перевірка на точність заповнення передбачає виявлення поми­лок у відповідях на кожне запитання та їх корекцію. При перевірці анкет, бланків інтерв'ю на повноту заповнення проводиться вибра­кування тих, які заповнені менш як на половину. При перевірці на якість заповнення контролюються чіткість, адекватність відповідей, обведення цифрових кодів.