Постановка наукових проблем: їх поняття, типи, етапи
Вчені наполегливо підкреслюють думку про те, що правильна постановка проблеми – запорука успіху наукового пошуку. Правильно поставлене питання означає більше, ніж наполовину вирішення проблеми; сформулювати наукову проблему – означає показати вміння відділити головне від другорядного, з'ясувати те, що вже відомо, і що поки ще не відомо для науки.
По суті, власне вибір проблеми, визначає стратегію дослідження загалом та напрям наукового пошуку.
Наукова проблема – питання, що потребує наукового вирішення; завдання для пошуку невідомого; сукупність нових діалектично складних теоретичних або практичних питань, які суперечать існуючим знанням або прикладним методикам у конкретній науці і потребують вирішення за допомогою наукових досліджень.
Сутність проблеми виявляється через протиріччя між науковими фактами та їх теоретичним осмисленням, між конкуруючими науковими теоріями. Наукова проблема не висувається довільно, вона є результатом детального вивчення стану практики та наукової літератури, відображає протиріччя процесу пізнання на його історично визначеному етапі.
У загальному вигляді всі проблеми можна поділити на два види залежно від характеру невідомого (рис. 18).
Рис. 18. Види проблем залежно від характеру невідомого
Залежно від способу вирішення всі проблеми можна поділити на три типи:
Інформаційні;
Аналогові;
гіпотетичні.
Отже, постановка проблеми включає такі етапи (рис. 22):
побудова проблеми;
оцінка проблеми;
обґрунтування проблеми.
Обґрунтування теми дослідження та критерії її вибору.
Тема – це намічений результат дослідження, що спрямований на вирішення конкретної проблеми.
Першим етапом при виборі теми є визначення проблеми. Будь-яке дослідження – і складне, і просте – повинно починатися з чітко сформульованої проблеми; тільки в такому випадку від дослідження можна чекати позитивного результату.
Теми наукових досліджень формують в межах проблем певної науки. Їх поділяють на теоретичні, методологічні та організаційні (рис. 23).
Рис. 23. Види тем наукових досліджень
Самостійними всередині окремих напрямів є теми (завдання), що передбачають удосконалення.
За місцем виникнення розрізняють три види тем: теми, які виникають в результаті розвитку проблем, над якими працює даний науковий колектив; ініціативні теми; "теми на замовлення".
Ініціативні теми можуть виникати у двох взаємовиключних ситуаціях: або в результаті ґрунтовної наукової підготовки науковця, або ж при його недостатній орієнтації в проблемі, яку він збирається вирішувати.
Теми "на замовлення", як правило, пов'язані з планами науково-дослідних робіт в галузі або навчальному закладі. За актуальністю і народногосподарським значенням теми "на замовлення" мають ряд переваг, тому їх, в першу чергу, потрібно аналізувати з позиції реальності виконання і можливості створення теоретичної бази.
Вибір теми – перший, а тому визначальний етап дослідження. Тема повинна бути обрана свідомо, а інтерес до теми, прагнення вирішити поставлене наукове завдання, повинні постійно супроводжувати дослідника (рис. 24).
Для формування теми слід скласти перелік питань, що будуть основою змісту теми дослідження і розділити їх на такі групи:
а) питання, розробка яких в літературі отримала загальне визнання наукових та практичних працівників;
б) питання, розроблені недостатньо і потребують подальшого опрацювання;
в) не розроблені питання, що з'явилися в порядку їх постановки або що випливають із висновків проведених досліджень.
На підставі групування питань формулюють вузлові питання теми, розділи роботи, а потім і сама тема.