Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod-7.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
333.31 Кб
Скачать

7.3. Практичне заняття Питання для обговорення

  1. Методика оптимізації запасів та інтервалів поставки матеріалів.

  2. Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на операційні витрати.

  3. Сутність адаптації операційної системи та її форми.

  4. Аналіз розв’язання задач за темою.

Література: 4 (розд.11, 12), 9 (гл. 10).

Лізинг — надання власником (лізингодавцем) певному суб’єк­ту (лізингоодержувачу) на обумовлений договором термін майна за встановлену періодичну плату — лізингові платежі. Лізинг є специфічною формою оренди.

Лізингові платежі (орендна плата) — поточні (щорічні) платежі лізингоотримувача лізингодавцю згідно з договором лізингу, основними складовими яких є відшкодування зносу майна (амортизація) і лізинговий дохід (дохід на позичковий капітал).

Оптимальна партія поставки матеріалів — партія поставки, яка забезпечує мінімальні витрати на поставку матеріалів та зберігання їх на складі у вигляді запасів.

Оцінювання вибуття запасів за ідентифікованою собівартістю — оцінювання вибуття незамінних матеріалів, здійснюване за їх індивідуальною собівартістю (матеріали для оригінальних виробів, спецзамовлень).

Оцінювання вибуття запасів за методом «останній — перший» (LIFO) — оцінювання вибуття запасів, здійснюване за собівартістю матеріалів, які надійшли на склад останніми.

Оцінювання вибуття запасів за методом «перший — перший» (FIFO) — оцінювання вибуття запасів, здійснюване за собівартістю матеріалів, які надійшли на склад першими.

Параметри адаптації — кількість устаткування, час та інтенсивність (продуктивність) його роботи. Відповідно є три методи адаптації: за кількістю, за часом та за інтенсивністю роботи устаткування.

Поточна вартість майбутніх платежів (витрат) — величина майбутніх платежів (витрат), оцінена у поточній (теперішній) вартості за методом дисконтування.

Контроль знань студентів

1. Завдання та форми контролю знань

Органічною складовою навчального процесу є контроль знань студентів. До основних завдань контролю знань належать:

  • оцінювання рівня засвоєння студентами програмного матеріалу дисципліни;

  • інформування студентів про якість їх роботи з вивчення дисципліни;

  • мотивація студентів до систематичної активної роботи протягом семестру;

  • аналіз успішності й вплив викладача на процес самостійної роботи студентів та ефективність навчального процесу в цілому.

Контроль дає змогу виявляти та оцінювати знання, вміння та навички, набуті студентами у процесі навчання, тому він відіграє важливу роль у забезпеченні належного рівня підготовки фахівців.

Під час вивчення дисципліни «Управління витратами» застосовується поточний і підсумковий контроль знань студентів. Останній здійснюється у формі заліку. Форми контролю тісно взаємопов’язані й організуються так, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу студентів протягом семестру та забезпечити об’єктивне оцінювання їх знань.

Підсумкове (завершальне) оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється згідно зі встановленим у КНЕУ порядком — за 100-бальною шкалою.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]