Статья 19. Авторське право на збірники та інші складені твори

1. Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснені ним підбір і розташування творів та (або) інших даних, що є результатом творчої праці (упорядкування).

Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору.

Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника.

Авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів та (або) інших даних для створення своїх творів.

Передбачена цією частиною правова охорона баз даних не поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право, що відноситься до самих даних чи інформації, які містяться у базі даних.

2. Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім'я або вимагати такого зазначення.

Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено авторським договором.

Одним із специфічних об'єктів авторського права за законодавством України є складені твори, до яких відносяться збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та  антології,  збірники  звичайних даних [1]. Їх особливості полягають тому, що  творча праця автора полягає в доборі, координації  або  упорядкуванні  змісту. Одними із найбільш поширених складених творів є збірники та бази даних.                                                         

На міжнародному рівні правова охорона цих об'єктів  була започаткована у формі визнання Бернською конвенцією про охорону літературних та художніх творів збірників творів об'єктом авторського права. Конвенція ставила тільки дві умови для правової охорони збірників авторським правом - до їх складу повинні входити літературні та художні твори  і за  добором та розміщенням матеріалів вони повинні бути результатом інтелектуальної творчості

бази даних і збірники, як об'єкти авторського права мають багато спільного:

 по - перше, вони включають в себе сукупність творів тобто об'єктів авторського права;

по - друге, законодавець допускає включення до них складових частин , що не охороняються авторським правом;

по - третє, обов'язковою умовою віднесення їх до об'єктів авторського права є наявність творчої праці при їх створенні;

по - четверте, творча праця при їх створенні полягає в підборі, упорядкуванні, розташуванні  об'єктів авторського права.

Відмінністю баз даних і збірників творів є те, що перші можуть бути представлені виключно в електронній формі і до їх складу може включатися будь - яка інформація.

Службовий твір – це твір, створений автором згідно з виконанням службових обов’язків, відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Особливості службового твору такі:

1) авторське право на такий твір належить автору;

2) право на використання службового твору належить роботодавцю, з яким автор знаходиться у трудових відносинах, якщо в трудовому договорі не передбачено інше;

3) розмір авторської винагороди за кожний вид використання службового твору визначається договором між автором і роботодавцем;

4) відносини між автором службового твору і роботодавцем визначаються трудовим договором (контрактом).