Види і форми інфекцій

В залежності віл шляху проникнення збудника в макроорганізм розрізняють:

• Екзогенні інфекції - збудник проникає з зовнішнього середовища.

• Ендогенні інфекції (аутоінфекції) - збудник знаходиться в організмі і при ослабленні захисних властивостей організму може бути причиною виникнення захворювання.

По тривалості протікання розрізняють інфекції:

• гострі – від одного тижня до одного місяця (грип, кір, холера, черевний тиф);

• хронічні – мають затяжний перебіг: місяці, роки (малярія, сифіліс, туберкульоз, бруцельоз).

Існують такі форми інфекційного процесу:

• типові (клінічна картина характерна для даного захворювання)

• атипові або стерті (ряд признаків виражені слабо або відсутні, діагноз ставлять на основі мікробіологічних методів досліджень);

• безсимптомні або скриті (відсутні зовнішні прояви, про те в органах і тканинах є патологічні зміни, в крові є антитіла);

• латентні форми (збудник довгий час знаходиться в організмі, не проявляючи себе, при ослаблені організму переходить в типове захворювання з вираженою клінічною картиною туберкульоз, малярія, поліомієліт, менінгіт).

Моноінфекцією - інфекція викликана одним видом збудника.

Змішана інфекція - зараження організму одночасно 2-3 різними збудниками (наприклад дифтерійною паличкою, стрептококом).

Вторинна інфекція – приєднання до основного захворювання (грипу) іншої інфекції (стафілококової, стрептококової).

Реінфекція - виникнення повторного захворювання в результаті нового зараження тим же збудником.

Суперінфекція - відновлення захворювання до виздоровлення в результаті інфікування тим же збудником (гонорея, сифіліс).

Рецидив - повернення симптомів захворювання, які виникають без повторного зараження за рахунок збудників, що залишилися в організмі.

Бактеріоносійство - такий стан організму, при якому наявність в організмі патогенних мікроорганізмів і виділення їх в зовнішнє середовище не супроводжується симптомами захворювання і порушеннями зі сторони органів і тканин. Розрізняють бактеріоносійство після перенесеної інфекції (дизентерії, холери, черевного тифу, дифтерії) і здорове бактеріоносійство (золотистого стафілококу, сальмонел).

В залежності від локалізації збудника в організмі розрізняють:

• вогнищеву інфекцію (збудник знаходиться в місці проникнення, не поширюється за його межі (ангіна, фурункульоз).

• генереалізовану - збудник розповсюджується по організмі.

Стан, коли збудник інфекції циркулює в крові, не розмножується - бактеріємія..

Коли збудник довгий час знаходиться в крові, нагромаджується і розмножується - сепсис. (особлива риса сепсису - клінічна картина не залежить від виду збудника).

Утворення в результаті сепсису гнійних вогнищ в різних органах – септикопіємієя.

Циркуляція в крові токсину – токсемія, вірусу – вірусемія.

Інфекційні захворювання можуть протікати у вигляді:

• епідемій - масових захворювань, зв'язаних одне з одним, що виникають в селі, місті, області.

• пандемій - масових захворюваннь, що розповсюджуються на декілька країн і континентів (чума, холера, грип).

• спорадичних захворюваннь – поодиноких випадків.

• ендемій – захворювань, що постійно реєструються в певній місцевості і зумовлені певними кліматичними факторами (малярія).