4. Характеристика особливих видів об’єктів комерційної діяльності

До особливих видів об'єктів комерційної діяльності належать ті, які мають свою специфіку і не можуть бути об'єднані за загальними рисами і ознаками. Доцільно розпочати огляд таких об'єктів із нерухомості.

Нерухомість включає землю як товар, а також всі об’єкти, які пов'язані з нею: будинки, споруди, дороги, багаторічні насадження та ін. В Україні земля загалом не визнана товаром, за винятком земельних підсобних ділянок, садово-городніх кооперативів, ділянок під будівництво в містах, які можна купити і продати за договірною ціною. Опис земельних угідь, їх місце розташування, якість і вартісна оцінка землі містяться у спеціальному документі, який називається земельним кадастром.

Будинки, споруди, незавершене будівництво становлять окрему групу нерухомості. Ці об'єкти характерні тим, що у фізичному плані вони капітальні, мають тривалий термін експлуатації й функціонально неподільні. Вони введені в обіг лише на початку процесів приватизації в Україні. Раніше такі об'єкти не вважалися товаром. Усі види об'єктів цього класу поділяються на такі групи:

група А — цілісні майнові комплекси, окремі будинки, споруди, приміщення, загальна вартість яких перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;

група Б — майнові комплекси або окремі будинки, споруди, приміщення, вартість яких не перевищує 1250 мінімальних заробітних плат;

група В — об'єкти, що мають монопольне становище;

група Г — об'єкти незавершеного будівництва або законсервовані об'єкти;

група Д — об'єкти соціально-культурного призначення (охорони здо­ров'я, освіти, науки, фізкультури і спорту, відпочинку тощо).

Наведена класифікація використовується в процесі приватизації, реалізації, передачі об'єктів, створення організаційно-правових форм. Оцінку вартості об'єктів нерухомості здійснюють спеціальні фірми, економічні лабораторії за методикою Фонду держмайна України. Оренда передбачає передачу орендодавцем орендатору майна на обумовлений термін за винагороду. Оренда може бути з викупом або без викупу майна.

Залежно від терміну оренди розрізняють такі види оренди:

- рейтинг (до одного року),

- хайринг (1—3 роки),

- лізинг (3—15 років).

Об'єкти оренди поділяються на такі групи:

-- транспортні засоби (автомобілі, літаки, гелікоптери, судна, контейнери, спеціальні вагони);

— офісне та поліграфічне обладнання (комп'ютери, засоби комунікації, зв'язку, копіювальні машини);

— підйомно-транспортне обладнання (автонавантажувачі, дорожньо-будівні машини, крани, механізми);

— обладнання загальнопромислового призначення (верстати, преси та ін.);

— обладнання сільськогосподарського призначення (трактори, комбайни, сільгоспмашини);

— комплектні підприємства (повністю обладнані підприємства);

— зношене промислове обладнання;

— товари широкого вжитку (холодильники, відеотехніка, телевізори, комп'ютери).

Результати інтелектуальної праці належать до об'єктів торгівлі науково-технічними знаннями: патенти і ліцензії, "ноу-хау", товарні знаки, промислові взірці (моделі).

Патент на винахід — це свідоцтво компетентного Державного або міжнародного органу, яке видається винахіднику (розробнику) на його монопольне право розпоряджатися і використовувати винахід. Патент обмежений законодавством у часі. Термін його дії визначає кожна країна в межах 15—20 років, але на практиці він значно менший — 6 10 років. Патент може бути проданий як товар на основі патентної Угоди. У такому випадку власник патенту передає покупцю повністю свої права на винахід. Але на практиці частіше патенти не продаються, а лише за винагороду власник уступає право на використання винаходу, зберігаючи при цьому право власності на патент. Предметом такої угоди є ліцензія.

Ліцензія є дозволом (правом), що надається за винагороду власником (лщензіаром) іншій стороні (ліцензіату) на використання винаходу, який захищений патентом. Розрізняють ліцензії прості, виняткові й повні.

- проста ліцензія характерна тим, що ліцензіар реалізує право не одній, а багатьом фізичним і юридичним особам, зацікавленим у винаході.

- виняткова ліцензія забезпечує право ліцензіату монопольно використовувати винахід на визначеній території країни. Повна ліцензія надає ліцензіату виняткове право на використання винаходу без будь-яких обмежень у межах терміну дії угоди.

"Ноу-хау" (дослівно "знати як") — багатогранне поняття, яке об'єднує знання і досвід науково-технічного, виробничого, управлінського, організаційного, фінансово-економічного характеру. Основні риси "ноу-хау": науково-технічна і економічна цінність і практична застосовність, незахищеність у правовому плані; конфіденційність. Об'єкт "ноу-хау" може бути представлений у вигляді документа (інструкції, схеми) або реального досвіду, тобто "живого спеціаліста".

Товарний знак — це зареєстроване у встановленому порядку позначення, символіка, що дає змогу відрізняти товар даної фірми від інших. Товарний знак є промисловою власністю і охороняється законом. Товарні знаки можуть бути текстовими, у вигляді зображень або комбінованими. Багато фірм, особливо торговельних, викупляють право на використання товарного знаку відомих товаровиробників (Adidas,Sітепs) для реклами і закріплення на ринку, посилення конкурентних позицій, залучення покупців. Право на використання товарного знаку забезпечує придбана ліцензія.