Тема 1.3 Об’єкти комерційної діяльності

План лекції (2 години):

1. Товар як об’єкт комерційної діяльності.

2. Класифікація товарів за сферою застосування.

3. Сутність послуг, вимоги до них.

4. Характеристика особливих видів об’єктів комерційної діяльності.

5. Основні вимоги до об’єктів комерційної діяльності.

6. Неметрична система одиниць.(СВ)

7. Кодування товарів і послуг.(СВ)

Перелік літератури:

1. Комерційна діяльність: Підруч. /За ред.. проф. В.В. Апопія. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: Знання, 2008 – ст.54-69

2. Криковцева Н.О., Казакова О.Б., Саркісян Л.Г., Авдєєнко Л.Л., Дяченко Г.А., Курська Л.С., Сахарова О.Н. Комерційна діяльність. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – ст.35-38

1. Товар як об’єкт комерційної діяльності.

Об'єктом комерційної діяльності є товари.

Товар — продукт виробничо-економічної діяльності або природне багатство, яке має вартість і обмінюється на ринку в грошовій формі. До товару належать як матеріальні речі, так і нематеріальні фізичні об'єкти, послуги,

Виходячи із вище зазначених особливостей існує суттєва різниця між товарами та послугами. Однак, на сьогоднішній момент іноді буває досить проблематично відрізнити послугу від товару, оскільки більшість продуктів супроводжується послугами, а послуги в свою чергу вимагають супроводжувальних товарів.

У ринковому середовищі всі продукти праці визнаються потенційним товаром, і на них розповсюджуються товарно-грошові відносини. Номенклатура товарів на внутрішньому ринку охоплює мільйони видів і різновидів. При цьому вона з кожним роком розширюється, тому виникає необхідність класифікації величезної маси товарів та послуг.

2. Класифікація товарів за сферою застосування.

За призначенням товари як об'єкт комерційної діяльності можна поділити на два класи: товари широкого вжитку і товари виробничого призначення.

Товари широкого вжитку служать для задоволення власних та сімейних потреб. Існують різні класифікації цього виду товарів — товарознавча, торговельна, статистична, митна, міжнародна. Кожна з них має свою конкретну мету. З позицій майбутньої професії комерсанта найбільший інтерес становить торговельна класифікація (рис. 1.3.1).

У наведеній класифікації використані ознаки, що характеризують товарознавчі, комерційні, маркетингові та митні аспекти товарів.

Товарна група — це укрупнений поділ номенклатури товарів залежно від їх призначення. До товарної групи, наприклад, відносять м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молокопродукти, кондитерські вироби, тканини, швейні вироби. На базі товарних груп у торговельній практиці формують груповий асортимент.

Товарну групу можна поділити на підгрупи, для яких характерно об'єднання видів товарів за такими ознаками, як призначення, склад, стать, вік та ін. Так, група "Тканини" поділяється на підгрупи: бавовняні, вовняні, шовкові, лляні.

Товарна підгрупа служить основою для створення видового асортименту в торгівлі. Поглиблений поділ підгруп, тобто видів товарів за стилем, фасоном, моделлю, кольором дає змогу виділити різновиди, а в торгівлі — внутрішньовидовий асортимент. Практична цінність такої класифікації полягає не тільки у перетворенні виробничого асортименту на торговельний, а й в можливості ефективної товарної спеціалізації роздрібної мережі.

Товари простого асортименту налічують 5—6 різновидів (сіль, цукор, сірники), а товари складного асортименту — сотні, а інколи тисячі внутрішньовидових найменувань (одяг, електротовари, кондвироби).

За частотою попиту відрізняються:

Товари повсякденного попиту (мило, зубна паста, молоко, хліб);

Товари періодичного попиту (одяг, культтовари, будматеріали);

Товари особливого попиту (автомобілі, меблі, електронні системи)

Складність асортименту і частота попиту широко використовуються у класифікації товарів для формування асортиментної політики, територіального розміщення асортименту в малих, глибинних поселеннях, селах, райцентрах, містах.

Класифікація товарів залежно від задоволення потреб — фізичних, матеріальних, соціальних, духовних — потрібна для аналізу і оцінки соціальної ролі торгівлі, її впливу на формування і задоволення власних потреб.

Фізичні потреби обмежені їжею, звичайним одягом, теплом. Матеріальні потреби виникають у процесі життєдіяльності людини і охоплюють усі матеріальні блага. Група духовних потреб спрямована на забезпечення духовного відтворювання за допомогою аудіо -, відеозаписів, книг, преси, культурних цінностей.

Товари виробничого призначення можна розділити на п'ять груп (рис. 1.3.2). Вони мають свої особливості: використовуються у сфері виробничого споживання; переносять свою вартість повністю або частково на готовий продукт у процесі виробництва; мають широку і складну номенклатуру.