3.1.1. Визначення тривалості виконання технологічних операцій

Тривалість технологічних операцій з поїздами залежить від їх категорії і визначається за формулами, наведеними в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Тривалість технологічних операцій з поїздами

Категорія поїзда	Формули для визначення величини
Транзитний без зміни локомотива
Транзитний зі зміною локомотива (у тому числі кутовий)
Дільничний, що надходить в переробку
Збірний, що надходить в переробку
Поїзд свого формування (дільничний, збірний)

де – тривалість зайняття колії під час прийому поїзда на станцію;

– тривалість обробки составу поїзда відповідної категорії;

– тривалість очікування обробки поїзда відповідної категорії, що виникає в період згущеного прибуття поїздів на станцію (у курсовому проекті приймається для всіх категорій поїздів );

– тривалість зайняття колії під час прибирання з неї состава на витяжну колію;

– тривалість зайняття колії під час подачі на неї состава з витяжної колії;

– тривалість зайняття маршруту під час відправлення поїзда.

3.1.1.1. Визначення тривалості прийому та відправлення поїзда, а також виконання маневрових операцій. Тривалість зайняття колії під час прийому поїзда на станцію у випадку, коли поїзд у момент відкриття вхідного сигналу знаходиться від нього на відстані двох блок-ділянок, визначається за формулою:

, (3.4)

де – довжини блок-ділянок (у залежності від довжини поїздів, приймаються м і м);

– встановлена швидкість проходження поїзда по перегону (у курсовому проекті складає 80 від конструкційної швидкості локомотива );

– тривалість приготування маршруту та відкриття сигналу ( хв);

– середня швидкість входу поїзда на станцію ( км/год);

– відстань, яку проходить поїзд від вхідного сигналу до місця зупинки на колії приймально-відправного парку

, (3.5)

де – відстань від вхідного сигналу до першої стрілки горловини (у разі тепловозної тяги 50 м, у разі електровозної тяги 300 м);

– довжина горловини парку ( м);

– довжина поїзда, яка визначається з виразу:

. (3.6)

Для прикладу, що розглядається в методичних вказівках, состав поїзда становить 63 вагона (див. п. 1.3). Тоді довжина поїзда

Також у прикладі прийнято:

• довжину блок-ділянок ;

• довжину горловин парку ;

• відстань від вхідного сигналу до першої стрілки ;

• середню швидкість входу поїзда на станцію км/год;

• конструкційну швидкість електровоза ВЛ80 км/год (додаток А, табл. А.2).

Тоді

,

,

хв.

Тривалість зайняття маршруту під час відправлення поїзда визначається за формулою:

, (3.7)

де – середня швидкість виходу поїзда з урахуванням розгону, ( км/год);

– відстань, яку проходить поїзд до моменту звільнення маршруту

.

У прикладі

Якщо прийняти , то

.

Тривалість зайняття приймально-відправної колії під час подачі та прибирання составу визначається як тривалість відповідних піврейсів за формулою:

, (3.8)

де – нормативи часу на виконання піврейсів [5], хв;

– кількість вагонів у маневровому составі.

Значення і приймаються в залежності від довжини піврейсу, яка визначається довжиною поїзда та горловини парку.

Наприклад, якщо м і довжина піврейсу складає

.

Тоді хв, хв (додаток В, табл. В.1). При вагона тривалість зайняття колії під час подачі або прибирання состава

.

3.1.1.2. Визначення тривалості обробки составу поїзда. Тривалість обробки составу поїзда визначається тривалістю його технічного обслуговування.

Крім того, для збірного поїзда, що надходить у переробку, додається 5 хв на складання сортувального листка, а для транзитного зі зміною локомотива та поїзда свого формування – 10 хв на причеплення локомотива та випробування автогальм.

Тривалість технічного обслуговування составу транзитного поїзда без зміни локомотива та поїзда, що надходить в переробку, [6] визначається за формулою:

, (3.9)

де – середня тривалість технічного огляду одного вагону ( хв);

– кількість груп оглядачів у бригаді ПТО ( групи);

– тривалість підготовчо-заключних операцій, що припадає на один состав ( хв).

Тривалість технічного обслуговування составу транзитного поїзда зі зміною локомотива та поїзда свого формування [6] визначається за формулою:

, (3.10)

де – частка составів, що потребують складного безвідчіпного ремонту вагонів ( );

– середня тривалість виконання безвідчіпного ремонту вагонів составу (приймається хв).

Коефіцієнт завантаження бригади ПТО [6] визначається за формулою:

, (3.11)

де – кількість составів, що обслуговуються у парку протягом доби;

– кількість бригад ПТО (приймається ).

Отримане за формулою (3.11) значення повинне знаходитись у діапазоні 0,75...0,85.

Для прикладу, що розглядається, (табл. 2.2) у парку ПВ-1 кількість транзитних поїздів без зміни локомотива та поїздів, що надходять в переробку, дорівнює 35, кількість транзитних поїздів зі зміною локомотива та поїздів свого формування – 33. У парку ПВ-2 кількість транзитних поїздів без зміни локомотива – 23, кількість транзитних поїздів зі зміною локомотива – 23.

Для парка ПВ-1 при вагона, хв, , :

• тривалість технічного обслуговування составу транзитного поїзда без зміни локомотива та поїзда, що надходить в переробку, хв;

• тривалість технічного обслуговування составу транзитного поїзда зі зміною локомотива та поїзда свого формування хв;

• коефіцієнт завантаження бригади ПТО .

Оскільки , то необхідно додатково виконати ці розрахунки при .

Результати розрахунків тривалостей технічного обслуговування составів поїздів і коефіцієнтів завантаження бригади ПТО у парках ПВ-1 і ПВ-2 наведено у табл. 3.2.

Таблиця 3.2