Форми та методи роботи на семінарських заняттях

Основними формами та методами контролю засвоєння теоретичних знань та практичних навичок студентів на семінарських заняттях є:

• поширені (усні та письмові) відповіді студентів на питання, які розглядаються на занятті та перевірка знань основних понять і категорій кожної теми;

• підготовка, заслуховування та обговорення рефератів з визначених тем курсу;

• перевірка конспектів лекцій на предмет виконання завдань, що були рекомендовані для самостійного опрацювання у позааудиторний час, а також словника основних понять і термінів, обговорення результатів перевірки.

Самостійна робота Методичні рекомендації по виконанню завдань для самостійної роботи

Завдання для самостійної роботи виконуються у позааудиторний час.

Студенти повинні згідно із списком рекомендованої літератури самостійно опрацювати:

• кожну лекцію курсу перед семінарським заняттям згідно із конкретними завданнями;

• створити в кінці конспекту лекцій короткий словник основних термінів та понять, що рекомендовані до кожного семінарського заняття;

• підготувати реферати (згідно з рекомендованою тематикою та захистити їх в часи консультативної роботи, що проводиться викладачем;

• підготувати письмові відповіді на питання семінарського заняття (згідно з планом).

Терміни та вимоги до виконання

Завдання, що рекомендовані для самостійної роботи до кожної теми повинні бути виконані після прочитаної лекції і до дня проведення семінарського заняття із чергової за планом теми.

Завдання повинні бути законспектовані у власному конспекті лекцій або ж у окремому зошиті для цього виду робіт.

Реферат повинен бути підготовлений згідно з існуючими вимогами та захищений викладачу після семінарського заняття на плановій консультації.

Кількість балів. Критерії оцінювання.

Всього за результатами самостійної роботи студенти можуть набрати 20 балів. Із них розподіл балів за темами складає:

• підготовка конспекту лекцій з кожної теми (8 тем)- 3 бали; 6-7 тем – 2 бали, 3-4 теми – 1 бал, 1-2 – 0 балів.

• письмова відповідь на питання для самостійного опрацювання – до 6 балів;

• підготовка словника термінів – 4 бали.

• підготовка та захист реферату – 7 балів. Невиконання вимог підготовки рефератів та невміння захистити реферат – 0 балів.

Система оцінки знань за модулями

вид контролю	кількість балів для екз. дисциплін	методика розрахунку балів
Робота на семінарському, практичному занятті	30 балів
Самостійна робота	20 балів
Модульний контроль	40 балів
Підсумковий контроль (екзамен)	10 балів

Відповідність оцінювання за шкалою ects 100-бальної рейтингової шкали та національної (чотирибальної) шкали

Оцінка за шкалою ECTS	Шкала рейтингу за 100-бальною шкалою	Оцінка за національною (чотирибальною шкалою)
А	90-100	5 (відмінно)
B	80-89	4 (добре) – дозволяється перескладання на більш високу оцінку (А)
C	75-79	4 (добре) - – перескладання на більш високу оцінку не дозволяється
D	66-74	3 (задовільно) – дозволяється перескладання на більш високу оцінку, але не вище С
E	60-65	3 (задовільно) – перескладання на більш високу оцінку не дозволяється
FX	50-59	2 (незадовільно) – дозволяється перескладати на більш високу оцінку, але не вище Е
F	0-49	2 (незадовільно) – перескладання не дозволяється

Форми та методи контролю

Модульний контроль.

Модуль 1. Філософська пропедевтика та історія філософії

Модульний контроль: письмова робота.

Тривалість - 2 години.

Кількість завдань письмової роботи: 30 варіантів.

Розподіл балів:

1. Відповідь на два теоретичні питання (по 6 балів кожне).

2. Відповідь на тестове завдання (до 2 балів).

3. Дати визначення двох понять (по 3 бали кожне).

Модуль 2. Філософська онтологія, гносеологія та філософська антропологія. Людина в сучасному суспільстві

Модульний контроль: письмова робота.

Тривалість - 2 години.

Кількість завдань письмової роботи: 30 варіантів.

Розподіл балів:

4. Відповідь на два теоретичні питання (по 6 балів кожне).

5. Відповідь на тестове завдання (до 2 балів).

6. Дати визначення двох понять (по 3 бали кожне).

Іспит

Іспит проводиться для студентів, які отримали позитивну оцінку, але бажають її підвищити, а також студентів, які отримали незадовільну оцінку (менш 60 балів). Тривалість екзамену із розрахунку 0.33 години на одного студента.

Критерії оцінювання:

9 – 10 балів – студент у повному обсязі оволодів матеріалом курсу у відповідності до вимог освітньо-професійної програми, розуміє політику з науково обґрунтованих позицій і концепцій, розкриває сутність питань логічно та послідовно, здатний представляти й аргументувати власну інтерпретацію політичних процесів.

7-8 балів – студент у цілому оволодів матеріалом курсу, в основному самостійно розкриває сутність екзаменаційних питань, відокремлює окремі ознаки політичних явищ і процесів. У відповіді наявні незначні неточності.

5-6 балів – студент розкриває екзаменаційні питання приблизно, політичні процеси та явища аналізує погано, політичною термінологією володіє недосконало.

В інших випадках відповідь оцінюється як “незадовільно”.