Модуль № 2. Філософська онтологія, гносеологія та філософська антропологія. Людина в сучасному суспільстві. Тема № 5. Філософія буття.

Семінарське заняття час – 2 години

Питання для обговорення:

1. Проблема буття в філософії:

а) категорія “буття”, її смисл і специфіка;

б) філософські концепції буття;

в) основні рівні, види та форми буття;

г) буття і небуття (“ніщо”).

2. Світ як цілісна сукупна реальність:

а) поняття об’єктивної і суб’єктивної реальності;

б) субстанційна основа єдності світу;

в) філософські вчення про єдність світу.

3. Філософське та природничо-наукове розуміння матерії:

а) сучасна філософія і наука про будову і властивості матерії;

б) рух як спосіб існування матерії, його форми та властивості;

в) простір і час – форми існування матерії. Загальні і специфічні властивості простору і часу.

В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорії: буття, небуття, форми буття, онтологія, субстанція, акциденція, монізм, дуалізм, плюралізм, наукова картина світу, матерія, основні атрибути матерії, маса і енергія, простір і час, властивість відображення, рух, розвиток, форми руху, основні напрямки філогенетичного розвитку.

Теми рефератів:

1. Філософський зміст проблеми буття.

2. Категорія буття: її зміст і специфіка.

3. Буття і небуття.

4. Буття і сучасність.

5. Діалектика основних форм буття.

6. Світ та форми його засвоєння.

7. Моделі світу як Всесвіту (релігійна, міфологічна, наукова).

8. Особливості буття духовного.

9. Буття людини і власне людське буття.

10. Проблематичність людського буття.

11. Буття світу і людини.

12. Культурний простір і час як форми буття людини.

13. Суще, сутність, існування.

14. Соціально-історичний час і простір.

15. Рух і розвиток у світлі теорії самоорганізації.

Питання для самостійної роботи та самоконтролю:

1. Поясніть, коли і чому в філософії виникла проблема буття.

2. Поясніть, чи є дана думка істиною: “Матеріалістами називають філософів, які визнають лише існування матеріальних речей і тіл”.

3. Поясніть, чи є дана думка істиною: “Ідеалізм – це вчення про те, що ідеї, думки існують реально”.

4. В чому полягає головна різниця між науковою картиною світу та релігійною? Обґрунтуйте свою точку зору.

5. Чи є різниця між висловлюваннями: “матерія, що рухається” та “матеріальний рух”? Якщо так або ні, поясніть чому.

6. Визначте, до яких філософських напрямків відносяться наведені нижче судження про простір і час:

а) Простір і час є об’єктивні форми існування матерії.

б) Простір і час – це форми нашого сприйняття.

в) Простір і час є форми буття світового розуму.

Тема № 6. Проблема свідомості в філософії.

Семінарське заняття час – 2 години

Питання для обговорення

1.Проблема свідомості в філософії. Ідеальна природа свідомості.

2.Новітня філософська онтологія про походження і сутність свідомості:

а) свідомість як вища форма відображення дійсності;

б) біологічні та соціальні передумови виникнення свідомості;

в) структура свідомості;

г) основні функції свідомості

3. Свідомість і соціальна активність людини. Свідомість і самосвідомість.

В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорій: дух, душа, панпсихізм, панлогізм, гілозоїзм, відображення, форми відображення, ідеальне, свідомість, структура людської психіки, відмінні риси психіки та свідомості людини, детермінація свідомості людини, несвідоме, самосвідомість, рефлексія, інтелект, мислення, воля, емоції, мова, активність свідомості, функції свідомості.

Теми рефератів

1.Відображення як всезагальна властивість матерії.

2.Відображення та інформація.

3.Виникнення і розвиток психіки як форми відображення дійсності.

4.Визначальна роль соціальність у виникненні свідомості.

5.Християнство: відкриття внутрішнього духовного світу.

6.Структура свідомості, її основні рівні.

7.Співвідношення біологічного і соціального у походженні свідомості.

8.Проблема „діалогу” людини і комп’ютерних систем.

9.Свідомість і духовний світ людини.

10.Свідомість і несвідоме.

11.Мова як засіб реалізації свідомості.

12.Тлумачення мови в герменевтиці та неопозитивізмі.

13. Ментальність і свідомість: точки дотику.

14. Самосвідомість і несвідоме: проблема взаємозв’язку.

15. Свідомість, самосвідомість, підсвідомість: форми вияву.

16. Індивідуальна і суспільна свідомість: спільне й відмінне.

Питання для самостійної роботи та самоконтролю:

1.Обґрунтуйте, чи є дане висловлювання істинним: „Під відображенням у філософії розуміється точне копіювання об’єкту”.

2.Вкажіть судження, у якому відображено правильне визначення сутності мови:

а) Мова – це засіб вираження думок.

б) Мова – це люба знакова система, що призначена для передачі інформації.

в) Мова – звукова матеріальна оболонка думки.

г) Мова – означає мислення.

д) Мова - засіб спілкування людей і тварин.

3. Закінчіть фразу: „Уявлення про колективне несвідоме було введене у філософський вжиток...”

4. В чому полягає сутність ефекту „випередженого відображення”? Як цей ефект тлумачиться наукою?

5.В чому полягає сутність уявлень про свідомість представників „вульгарного матеріалізмі”? Назвіть цих представників?

6. Концепції свідомості, що існують в історії філософії поділяють на два типи – індивідуалістські та колективістські. Точку зору яких ви поділяєте і чому? В чому полягає сутність цих типів?

7. Що таке „рефлексія”? Яке „завдання” перебудови системи свідомості і особистості вона виконує?