Тема 3. Розвиток філософської думки у Середні віки та Новій час.

Семінарське заняття час – 2 години

Питання для обговорення:

1. Філософія Середньовіччя (загальні риси, патристика, схоластика, дискусія про універсалії).

2. Філософія епохи Відродження (гуманізм, натурфілософія, соціально-політичні вчення).

3. Філософія Нового часу (емпіризм та раціоналізм).

4. Загальна характеристика німецької класичної філософії:

а) критична філософія І. Канта (основні етапи формування філософії, теорія пізнання та етичні ідеї);

б) ідеалістична діалектика Г.В.Ф. Гегеля (логіка, філософія природи і філософія духу).

В процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти зміст наступних понять і категорій: апологети, креаціонізм, містицизм, номіналізм, патристика, реалізм, схоластика, телеологія, теоцентризм, томізм, універсалії, пантеїзм, гілозоїзм, субстанція, геоцентризм, геліоцентризм, раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, гуманізм, механіцизм, реформація, монада, картезіанство, деїзм, дуалізм, природні права, суспільний договір, апріорі, трансцендентальне, агностицизм, антиномія, категоричний імператив, діалектика.

Теми рефератів:

1. Філософська система Ф.Аквінського.

2. А.Блаженний – засновник християнської антропології.

3. Віра і знання: проблема розмежування.

4. Релігія в системі культури.

5. Наука і релігія: протистояння і точки дотику.

6. Наукова революція ХVI – XVII ст.: проблеми і набутки.

7. Концепція нової науки Ф. Бекона.

8. Емпіризм: сутність та проблема.

9. Принцип універсального сумніву Р. Декарта і сучасна наука.

10. Вчення про субстанцію у філософії Б. Спінози.

11. Соціологічні та етичні погляди Б. Спінози.

12. Сутність деїзму Т. Гоббса й Дж. Локка.

13. Сутність монадології Г. Лейбніца.

14. Пантеїстична трансформація середньовічного філософствування в ренесансне у творчості Миколи Кузанського.

15. Методологія і релігійно – містична філософія людини у Б. Паскаля.

16. Філософія І. Канта як перехідна ланка між раціоналізмом Просвітництва і романтично забарвленою філософією XIX ст.

17. Проблема активності суб’єкта пізнання у філософії І. Канта.

18. Проблема моралі у філософії І. Канта.

19. Діалектика як тип світогляду у філософії Г. Гегеля.

Питання для самостійної роботи та самоконтролю:

1. Хто першим із філософів зробив спробу привести до системи християнські догмати, і на їх основі створити вчення про людину?

2. Поясніть в чому полягає суттєва відмінність поглядів на людину філософії Відродження від античної етики?

3. Чому для епохи Відродження характерним є культ краси та в чому він знайшов своє відображення?

4. До якого філософського напряму можна віднести наступну думку: „Нема нічого в розумі, чого б раніше не було у почуттях”. Кому належить ця думка?

5. Які ідеї Н. Макіавеллі використав Т. Гоббса у своєму вченні про людину? Виходячи з цього, які дві стадії виділив Т. Гоббса у розвитку суспільства?

6. Вкажіть основну суперечність гегелівської філософії.

7. Вкажіть зміст кантівських антиномій чистого розуму.

8. Що, на погляд Канта, повинно стати предметом теоретичної філософії? Як називає свою філософію сам Кант?