МІНІСТЕРСТВО освіти і науки УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ національний університет

Філософія Програма

нормативної навчальної дисципліни

Донецьк

2013 рік

ВСТУП

Предметом вивчення навчальної дисципліни є система найзагальніших (універсальних) теоретичних поглядів на світ, місце в ньому людини, різноманітні форми ставлення людини до світу.

Міждисциплінарні зв’язки: «Психологія», «Логіка», «Соціологія», «Історія України», «Етика та естетика», «Політологія».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Філософська пропедевтика та історія філософії.

2. Філософська онтологія, гносеологія та філософська антропологія. Людина і право у сучасному суспільстві.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “ФІЛОСОФІЯ” є формування знань про предмет філософії, основні етапи та напрямки розвитку філософського знання та вмінь застосовувати основи філософської методології.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “ ФІЛОСОФІЯ” є

• надання знань з філософії як світогляду людини;

• засвоєння змісту основних тематичних розділив системи філософського знання та формування базових засад філософської світогляду;

• засвоєння базового категоріального апарату філософії;

• вдосконалення етичної свідомості та здатності свідомого морального вибору.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

• сутність і специфіку філософії як форми суспільної свідомості;

• основні етапи розвитку філософії, характер і зміст її основних теорій і течій;

• історичні умови виникнення і теоретичні джерела вітчизняної філософії;

• сучасне філософське і природничо-наукове розуміння буття і свідомості, їх структури і закономірностей розвитку;

• зміст та ідеологічну спрямованість сучасних концепцій людини, її зв’язків з природою і суспільством;

• світоглядні та методологічні засади соціального і духовного буття людини.

вміти:

• формулювати основні світоглядні проблеми;

• самостійно осягати суть філософських творів, з’ясовувати їх методологічні настанови та соціальні наслідки;

• проводити методологічний аналіз різноманітних концепцій суспільного розвитку;

• застосовувати знання принципів, законів і категорій філософії в пізнавальній і практичній діяльності.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 години/3 кредити ECTS.

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. ФІЛОСОФСЬКА ПРОПЕДЕВТИКА ТА ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Сутність філософії, її предмет та функції. Світогляд, його сутність і суспільно-історичний характер. Історичні типи світогляду. Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Проблема основного питання в сучасній філософії. Предмет філософії, його структура та основні філософські дисципліни. Функції філософії. Філософія і наука, орієнтація філософії на суспільні цінності, на пізнання людини. Значення філософії в житті суспільства і людини.

Історія розвитку філософської думки. Антична філософія як соціальний і духовний феномен. Особливості формування й розвитку філософії в стародавньої Греції. Основні риси давньогрецької філософії. Мілетська школа (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен). Стихійна діалектика Геракліта. Елейська школа (Парменід, Зенон). Піфагорейська школа. Атомістична теорія Левкіппа та Демокрита. Класична філософія. Філософські погляди Сократа. Філософська система Платона. Правові погляди Платона. Філософія Аристотеля.

Філософія Середньовіччя як специфічне духовне явище, її зв'язок з розвитком християнської релігії. Християнство як ідейна основа філософії середньовічній Європи. Особливості формування й розвитку середньовічній філософії. Загальні світоглядні риси філософії середніх століть. Апологетика, патристика як ранній етап розвитку середньовічної філософії (грецька патристика – Григорій Ніський, латинська патристика – Августин Аврелій). Схоластика як етап найвищого розвитку середньовічної європейської філософії. Філософія Відродження. Соціально-історичні передумови виникнення Відродження. Антропоцентризм. Гуманізм Д. Аліґ’єрі, Ф. Петрарка, Дж. Піко делла Мірандола. Пантеїзм як специфічна риса філософії Ренесансу. Формування геліоцентричної концепції. Погляди Д. Бруно, М. Коперніка, Г. Галілея. Соціальні теорії М. Макіавеллі.

Філософія Нового часу та її головні риси. Історичні обставини виникнення нової філософії. Перша наукова революція. Критика середньовічної схоластики, релігії, догматизму. Проблема методу і теорії пізнання. Емпіризм і раціоналізм. Ф. Бекон – засновник англійського матеріалізму Нового часу. Дж. Локк і розвиток емпіризму. Раціоналізм Р. Декарта, вчення про метод та вроджені ідеї.

Німецька класична філософія як духовно-теоретичне явище та її зв'язок з розвитком попередньої філософії. І. Кант. Докритичний і критичний періоди філософії Канта. Проблема пізнання в філософії І. Канта. Проблема антиномій. „Річ-у-собі”. Етика Канта. Категоричний імператив. Моральне трактування права І. Кантом.

Діалектичний метод Гегеля. Людина як суб’єкт духовної діяльності, що створює світ культури. Гегель про закономірності становлення сутності людини. “Філософія права” Гегеля.

Світовий філософський процес. Характерні риси сучасного суспільно-політичного життя і духовної культури ХІХ–ХХ ст. і їх відображення в філософській думці. Основні напрями пост-класичної філософії: позитивізм, “філософія життя” (Фрідріх Ніцше); феноменологія (Едмунд Гусерль, Мартін Гайдеггер); екзистенційна філософія (Серен К`еркеґор, Карл Ясперс, Жан-Поль Сартр, Альбер Камю); психоаналітична філософія (психоаналіз Зиґмунда Фрейда, аналітична психологія Карла Юнга, гуманістичний психоаналіз Еріха Фромма). Проблеми пошуку філософського синтезу поглядів різноманітних шкіл і течій.

Українська філософія в контексті світової культури. Основні етапи розвитку філософії в Україні: докласичний (ІХ-ХVІІ ст.) і класичний (ХVІІІ-ХІХ ст.), сучасна філософська думка в Україні (ХХ-ХХІ ст.). Особливості становлення і розвитку філософської думки в Україні. Духовна культура Київської Русі – джерело української філософської думки. Роль Києво-Могилянської академії в розвитку та розповсюдженні філософських знань (Ф. Прокопович, С. Яворський, Г. Кониський та ін.). Філософсько-соціологічні та етико-гуманістичні погляди Г.С. Сковороди. Філософські погляди П. Юркевича. Учення В. Вернадського про ноосферу. Українська філософія в контексті сучасної світової культури (В. Шинкарук, М. Попович, В. Горський).

Змістовий модуль 2. ФІЛОСОФСЬКА ОНТОЛОГІЯ, ГНОСЕОЛОГІЯ ТА АНТРОПОЛОГІЯ. ЛЮДИНА В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Філософська онтологія: проблема буття. Феноменологія. Філософія розвитку. Категорія буття, її зміст і специфіка. Основні форми буття. Уявлення про субстанцію. Філософське розуміння матерії. Рух як спосіб існування матерії. Основні форми руху, їх специфіка і взаємозв’язок. Простір і час як атрибути і форми буття матерії. Свідомість – властивість високоорганізованої матерії, вища форма відображення дійсності. Генезис свідомості, матеріальні передумови її виникнення. Природа відображення, Розвиток форм відображення, відображення в неживій і живій природі. Специфіка біологічної форми відображення. Соціальна обумовленість свідомості, її залежність від суспільних відносин. Роль праці, спілкування і мови в формуванні і розвитку свідомості. Структура свідомості: почуття, знання, емоції, воля. Концепція «життєвого світу» Е. Гуссерля. Свідомість і самосвідомість. Місце інтуїції в структурі свідомості. Свідомість і форми психічної діяльності – мислення, пам’ять, мова. Активний характер свідомості і її творчі функції. Діалектика розвитку людини і суспільства.

Філософія пізнання (епістемологія). Характеристика знання й пізнання. Проблема пізнання в контексті історії філософської думки. Теорія пізнання (гносеологія) як розділ філософії. Суб’єкт й об’єкт пізнання. Почуттєве пізнання: специфіка й основні форми. Раціональне пізнання: специфіка й основні форми. Інтуїтивне пізнання: специфіка. Ірраціональне в пізнавальній діяльності. Загальні рівні пізнання. Система методів пізнання. Істина як філософська проблема: основні філософські теорії істини, її властивості й критерії. Проблема пізнаванності буття як гносеологічний аспект основного питання філософії (гносеологічний оптимізм та гносеологічний скептицизм). Співвідношення знання та віри.

Філософія науки. Аксіологія: цінність буття і стратегія майбутнього. Специфіка наукового пізнання. Наука як соціальний інститут. Форми і методи наукового пізнання. Поняття культури та її сутнісні начала. Проблема кризи сучасної культури. Роль науки в сучасному інформаційному суспільстві. Визначення цінностей. Класифікація цінностей. Система духовних цінностей, їх роль у житті людини і суспільства. Функції цінностей. Глобальні проблеми сучасності та майбутнє людства.

Соціальна філософія: людина й історичний процес. Філософська концепція людини як методологічна основа наук про людину і її місце в системі філософського знання. Філософські дискусії про природу, сутність, призначення людини. Співвідношення біологічного і соціального в людині. Характеристика понять: людина, індивід, індивідуальність, особистість. Самоцінність і смисл людського життя. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства. Особистість і суспільство. Свобода і відповідальність особистості. Взаємовідношення особистості і суспільства. Місце людини у Всесвіті. Зміст людського буття та його основні версії в історії філософії. Творчість як категорія буття людини і культура як антропологічний феномен. Лінійна філософія історії. Нелінійна філософія історії.