2.3. Технологія та етапи наукового дослідження

Будь-який науковий висновок (узагальнення, факт) може бути зроблений (встановлений) лише шляхом вивчення певного об’єкта (предмета, аспекту), яке проводиться згідно з конкретною метою (завданням, питанням), спрямованою на перевірку певної гіпотези (припущення, допущення).

Відповідно до вимог технології проведення наукового дослідження прийнято дотримуватися таких його загальних етапів:

1. ознайомлення з проблемою дослідження та обґрунтування актуальності його теми;

2. вибір об’єкта й обґрунтування предмета дослідження та постановка його мети;

3. аналіз стану розробленості проблеми дослідження постановка його завдань;

4. висування гіпотези та розробка теоретичних передумов проведення дослідження;

5. розробка програми й методики та постановка окремих питань експериментального дослідження;

6. безпосереднє виконання теоретичного чи експериментального дослідження;

7. обробка й аналіз результатів експериментального дослідження і визначення їхньої надійності (достовірності);

8. практична апробація ефективності результатів дослідження та їхнє узагальнення;

9. оформлення наукової роботи за результатами дослідження, її публікація та захист.

З методологічної точки зору наведений узагальнений алгоритм слід розглядати як укрупнену технологічну модель послідовності та змісту операцій виконання наукової роботи.

Тому в кожному окремо взятому випадку з узагальненого алгоритму, не порушуючи встановленої в ньому послідовності, вибирають ті етапи, що є необхідними й достатніми для проведення конкретного дослідження.

Розділ 3 оформлення курсової роботи, її захист та оцінювання

3.1. Стандарти оформлення

Роботу необхідно оформити за всіма вимогами, що висуваються до подібного виду робіт, з дотриманням усіх необхідних стандартів.

Робота відкривається титульним аркушем, на якому вказують міністерство, назву університету, в якому виконувалося дослідження, назву інституту чи кафедри, на якій воно виконувалося, повну назву теми роботи, прізвище та ініціали студента, курс, групу, факультет, де він навчається, прізвище, ініціали, вчене звання наукового керівника, рік і місце виконання роботи (див. Додаток А).

На наступній сторінці розміщується Зміст із позначенням сторінок. Всі розділи, підрозділи і параграфи, що є у змісті, мають бути виділені в тексті заголовками та підзаголовками (див. Додаток Б).

Після Висновків у роботі подаються необхідні Додатки.

На окремих аркушах до роботи додається відгук наукового керівника (див. Додаток Е).

3.2. Оформлення цитат

Можливі такі види цитування:

а) посилання на текст:

Російський учений В.Н. Комісаров пропонує опис різних типів трансформацій, за допомогою яких можливий перехід від відрізку тексту оригіналу до відрізку тексту перекладу [25, с. 158].

б) буквальне цитування прозових уривків:

В.Н. Комісаров у своїй роботі "Общее переводоведение" відзначає: “ситуативна (або денотативна) модель поширює на процес перекладу лінгвістичні концепції про зв’язок мови й дійсності” [25, с. 158].

в) цитування поезії:

Одіссей сам дає собі характеристику:

З ласки Гермеса-посла, що людям у різноманітних Справах і радість, і успіх, і славу дарує велику, З смертних зі мною ніхто не зрівняється в жодній роботі: Швидко розкласти вогонь, сухих на те дров нарубати, Різати й смажити м’ясо, вино розливати по кубках – Все, що на службі в заможних людина виконує проста

[27, с. 319].

г) цитування поезії в рядок:

Одіссей сам дає собі характеристику: “З ласки Гермеса-посла, що людям у різноманітних / Справах і радість, і успіх, і славу дарує велику, / З смертних зі мною ніхто не зрівняється в жодній роботі: / Швидко розкласти вогонь, сухих на те дров нарубати, / Різати й смажити м’ясо, вино розливати по кубках – / Все, що на службі в заможних людина виконує проста” [27, с. 319].