
- •1. Загальні дані
- •2. Специфікація тестів, сформованих на основі банку тестових завдань
- •2.4.3. Спосіб переводу результату оцінювання тесту в шкалу оцінки (Таблиця відповідності результату оцінювання тесту шкали оцінки)
- •3. Структура змісту навчальної дисципліни Змістовий модуль I
- •Змістовий модуль II
- •4. Таблиця специфікації тестових завдань по навчальній дисципліні
- •5. Тезаурус
- •6. Тестові завдання тести підсумкового модульного контролю №1
- •34. Чим відрізняється, насамперед, поняття «Особистість» від поняття «Людина»?
- •35. За допомогою яких понять, особистість можна охарактеризувати як об’єкт соціальних відносин?
- •36. Що є основним принципом теорії «дзеркального «я»?
- •Тести підсумкового модульного контролю №2
- •12. Соціальний конфлікт – це ...
- •13. Приховані конфлікти – це ...
- •26. Праця – це…
- •27. Яка з перелічених функцій не належить до функцій праці?
- •28. Соціальне управління — це ...
- •47. Гіпотеза в соціологічному дослідженні – це…
- •48. Різновид повторювального дослідження, предметом якого виступає певна вікова група, є:
- •49. Контент-аналіз – це ...
4. Таблиця специфікації тестових завдань по навчальній дисципліні
Розбивка тестових завдань по темах відповідно до рівнів складності:
«1» – відносно легкі, стандартні;
«2» – стандартні, середні, відповідні до тем авторської програми;
«3» – складні, нестандартні.
Таблиця специфікації бази тестових завдань по навчальній дисципліні
Номер теми |
Рівень складності |
||
1 |
2 |
3 |
|
Змістовий модуль I |
|||
|
1,2,8 |
5,7 |
|
|
4,6 |
3 |
|
|
10,11,12 |
9,13,14,18 |
15,16,17 |
|
19,21,23,24 25,26,28 |
20,22,27 |
|
|
29,30,32,34,36 |
31,33,35 |
|
|
37,38,39,40 |
41,42 |
|
|
43,44,45 |
46,47,48 |
|
|
49,50,51,53 |
52 |
|
|
54,55,56,57,59 |
58,60 |
|
Змістовий модуль II |
|||
|
1,3,4,5,7,8 |
2,6,9 |
|
|
10,11,12,13 |
14,15 |
16 |
|
17,19,20,23,24,25 |
18,21,22 |
|
|
26,28,30 |
27,29 |
|
|
31,32,33,34,35 |
36 |
|
|
37,38,39,40 |
41,42 |
|
|
44,46,48 |
45,47 |
|
|
49,51,52,53,54,57,58,60 |
50,55,56,59 |
|
5. Тезаурус
Поняття, твердження |
Визначення |
Соціологія |
наука про закономірності становлення, функціонування і розвитку суспільства, соціальних спільностей, соціальних відносин і соціальних інститутів |
Соціальний закон |
об'єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами |
Категорії соціології |
певна сукупність загальнонаукових і специфічних понять |
Соціальна структура суспільства |
стійкий зв'язок елементів у суспільній системі, який означає об'єктивний (реальний) розподіл суспільства на окремі соціальні спільності (класи, шари, прошарки, верстви і групи) і, в той же час вказує на різне положення людей по відношенню один од одного, виходячи з численних критеріїв |
Соціальні спільності |
групи людей, об’єднаних якими-небудь спільними ознаками, спільними інтересами, цінностями, спільними справами, спільною діяльністю тощо |
Соціальні інститути |
стійкі, формальні та неформальні правила, норми, настанови, що регулюють різноманітні сфери людської діяльності та організовують людей у систему ролей та статусів, які утворюють соціальну систему |
Інтереси соціальні |
спонукальні сили діяльності соціальних груп, мас людей, спираючись на які суспільство може вдаватися до необхідних управлінських впливів на цю діяльність |
Соціальна мобільність |
це готовність до зміни індивідом чи групою свого соціального статусу, тобто місця, займаного в соціальній структурі суспільства |
Статус |
соціальний стан людини в суспільстві, в певній соціальній групі, пов'язаний з іншими соціальними позиціями через систему ролей, прав і обов'язків, норм і звичаїв |
Соціальні ролі |
певні способи дій, поведінки індивіда (або групи), які відповідають прийнятим у суспільстві нормам та здійснюються залежно від соціального статусу |
Соціальні норми |
сукупність, зобов'язуючих принципів, правил, еталонів вимог, встановлених суспільством, соціальними спільнотами чи уповноваженими суб'єктами для регулювання соціальних відносин, діяльності і поведінки соціальних суб'єктів на всіх рівнях і у всіх сферах людської життєдіяльності |
Соціальна стратифікація |
поділ суспільства на вертикально розташовані соціальні групи і верстви (страти), які мають різний престиж, власність, владу, освіту тощо |
Маргіналізація |
втрата особистістю об'єктивної належності до даної соціальної групи без наступного входження до іншої, а також втрата особистістю норм та цінностей відповідної субкультури |
Особистість |
стійка система соціально значущих властивостей, якостей та рис, що характеризують індивіда як продукт суспільного розвитку і залучення його до системи соціальних відносин через активну предметну діяльність і спілкування |
Соціалізація |
процес засвоєння індивідом зразків поведінки, психологічних механізмів, соціальних норм і цінностей, необхідних для успішного функціонування індивіда в даному суспільстві |
Ресоціалізація |
процес «переучування» соціальних ролей, коли людина попадає в середовище з іншими умовами життя |
Девіантна поведінка |
дії та вчинки людей, соціальних груп, що суперечать соціальним нормам чи визнаним шаблонам і стандартам поведінки |
Аномія |
суспільний стан, при якому значна частина людей знає про існування зобов'язальних нормативів, але нехтує ними,ставиться до них негативно або байдуже |
Молодь |
соціально-демографічна група, яка виділяється на основі сукупності вікових характеристик |
Предмет соціології молоді |
специфічні соціальні відносини, в яких бере участь молодь у процесі переходу від дитинства до світу дорослих, соціалізації та соціальної адаптації |
Сім'я |
історично конкретна система взаємовідносин між - чоловіком та дружиною, між батьками та дітьми; це мала соціальне група, члени якої зв'язані шлюбними або родинними стосунками, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю |
Шлюб |
історично змінна соціальна форма стосунків між чоловіком і жінкою, через які суспільство впорядковує і санкціонує їхнє статеве життя, визначає подружні та батьківські права й обов'язки |
Етносоціологія |
спеціальна соціологічна теорія, що досліджує походження, сутність, функції різних етносів (рід, плем'я, народність, нація) з метою виявлення закономірностей їх взаємодії та пізнання механізмів інтеграції в систему існуючих соціальних відносин |
Об'єктом етносоціології |
виступають люди, що утворюють різноманітні соціально-етнічні спільноти, представлені у різних соціально-етнічних організаціях та інститутах, і виступають діючими особами в подіях, явищах і процесах соціально-етнічного характеру |
Предмет етносоціології |
сукупність соціально-національних відносин, що виникають між представниками різних соціально-етнічних груп, спільнот у процесі їх виникнення, життєдіяльності та розвитку |
Етнос |
усталена сукупність людей, яка історично склалася на певній території і має спільні, відносно стабільні особливості мови, культури й психіки, а також усвідомлення своєї єдності та відмінності від інших подібних утворень (самосвідомість), зафіксоване у самоназві |
Етнічна ідентичність |
відчуття взаємної тотожності, історичної, соціальної та культурної спільності у представників однієї етнічної групи |
Народ |
соціально-етнічна спільність, яка включає в себе на різних етапах розвиток суспільства ті спільноти |
Конфлікт |
зіткнення протилежних інтересів, цілей, позицій або поглядів суб'єктів соціальної взаємодії |
Соціальний конфлікт |
крайній випадок загострення соціальних протиріч, який виражається в зіткненні різних соціальних спільнот, обумовленому протилежністю чи суттєвою відмінністю їх інтересів, цілей, тенденцій розвитку |
Політичні конфлікти |
зіткнення з приводу розподілу владних повноважень, форми боротьби за владу |
Прихований конфлікт |
відсутні зовнішні агресивні дії між сторонами - конфліктерами, але при цьому використовуються непрямі способи впливу |
Ґендерна соціологія |
галузь соціології, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіснування, на особливості соціальної організації, специфіку чоловічої та жіночої соціальних спільно |
Ґендерні ролі |
соціально очікувана поведінка чоловіків і жінок, пов’язана з їхнім соціальним статусом в певних культурних, соціально-економічних і політичних умовах |
Гендерні стереотипи |
стійкі, повторювані, загальноприйняті уявлення про роль і місце жінок і чоловіків в суспільстві |
Соціологія праці |
об'єкт, предмет і функції соціології, яка вивчає соціальні - групи та індивідів, що включені до процесу праці, а також їхні професійні та соціальні ролі й статуси, умови й форми їхньої трудової діяльності |
Праця |
цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої створюються матеріальні і духовні блага |
Трудова мотивація |
процес вибору людиною обґрунтування свого способу участі в трудовій діяльності |
Соціологія управління |
спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає закономірності, засоби, форми та методи цілеспрямованого впливу на соціальні відносини й процеси, що відбуваються в суспільстві та його підсистемах з метою впорядкування, підтримки, збереження його оптимального функціонування й розвитку або зміни, переведення до іншого стану |
Соціологія міста |
галузь соціологічної науки, яка вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку міста як однієї з форм соціально-територіальної організації суспільства |
Місто |
територіально сконцентрована форма розселення людей, зайнятих переважено несільськогосподарською діяльністю, що характеризується значною густотою населення, специфічними соціальними функціями та особливою культурою поведінки |
Урбанізація |
соціально-економічний процес зростання міст, міського населення, поширення міського способу життя на все суспільство |
Мегалополіс |
ієрархічна по складності і масштабам система поселень, що складається з декількох конурбацій |
Село |
конкретна соціально-просторова форма існування суспільства, місце, де населення зайняте переважно аграрною працею |
Електорат |
всі громадяни, котрі наділені правом голосу і котрі реалізують або не реалізують його (право) в спеціально створених для цього умовах |
Мотивація |
сукупність причин соціального і/або психологічного характеру, що пояснюють соціально значущу поведінку людини або груп людей у всіх її складових |
Електоральна поведінка |
зумовлена певними установками та умовами діяльність громадян, спрямована на реалізацію виборчих прав |
Електоральна установка |
сформоване на основі попереднього досвіду певної інформації про об’єкти виборчого процесу ставлення виборців до участі у виборах та об’єктів вибору, що виявляються в певних емоційних оцінках партій чи кандидатів та готовності віддати за них голос |
Соціологічне дослідження |
наукове дослідження, що складається з системи послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою в одне ціле з метою отримання достовірного знання на основі фактичних даних |
Опитування громадської думки |
збір інформації про сукупну думку певної групи людей з певної проблематики |
Опитування |
найпоширеніший у соціології метод збирання первинної вербальної інформації, що ґрунтується на зверненні до окремого індивіда чи групи з питаннями, спрямованими на розкриття змісту досліджуваної проблеми |
Респондент |
учасник конкретного соціологічного дослідження, що є джерелом усної чи письмової інформації |
Реципієнт |
учасник конкретного соціологічного дослідження, що здобуває від респондента усну чи письмову інформацію |
Анкета |
основний документ у анкетному опитуванні, являє собою впорядкований певним чином перелік питань, з допомогою яких збирається первинна інформація |
Інтерв'ю |
різновид усного опитування, що ґрунтується на безпосередньому контакті спеціально навченого реципієнта з респондентом |
Спостереження |
метод, за допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій їх свідками |
Генеральна сукупність |
сукупність одиниць спостереження, що має відношення до даної проблеми, хоча й може бути обмеженою територією, часом, професією, функціональними рамками |
Вибіркова сукупність |
частина генеральної, безпосередній об'єкт вивчення за розробленою програмою відбору, відтворення характеристики генеральної сукупності на основі її репрезентації |
Репрезентативність |
достатня кількість вибраних об'єктів аналіз яких дозволяє правильно судити про всю генеральну сукупність |
Спостереження |
метод, за допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій їх свідками |
Соціометрія |
метод дослідження малих груп, організацій з допомогою опису системи міжособистісних відносин їх членів |
Експертиза |
спеціальне компетентне дослідження будь-якого питання, що потребує спеціальних знань і подання мотивованих висновків |