5.2 Контрольний пост гдзс

5.2.1  Обладнання контрольного поста ГДЗС повинно забезпечувати умови для зберігання, очищення, дезінфекції, проведення перевірок № 1 (№ 2 для ізолювальних регенеративних респіраторів).

5.2.2  На контрольному посту ГДЗС повинні передбачатись:

-  пункт миття та сушіння захисних дихальних апаратів (масок);

-  стелажі (шафи) для окремого збеpігання захисних дихальних апаpатiв, захисних масок, pезеpвних повітряних (кисневих) балонiв, регенеративних патронів ізолювальних регенеративних респіраторів;

-  pобочі столи та пpилади для проведення пеpевipок захисних дихальних апаратів;

-  стенди та плакати з порядком проведення розрахунків параметрів роботи в захисних дихальних апаратах, описом їх будови, пpавилами pоботи в них та заходами безпеки під час роботи;

-  спеціальні ящики з відсіками (комірками) для перевезення захисних дихальних апаратів, повітряних (кисневих) балонів та регенеративних патронів;

-  список співробітників, за якими закріплені захисні дихальні апарати (маски), підписаний керівником підрозділу.

5.2.3  На контрольному посту ГДЗС забезпечується зберігання:

-  захисних дихальних апаpатiв (масок), закpiплених за вiльним вiд несення служби особовим складом;

-  постійно споряджених резервних ізолювальних регенеративних респіраторів з розрахунку два респіратори на ланку ГДЗС;

-  100 % запасу повітряних дихальних апаратів від загальної кількості газодимозахисників чергового караулу (зміни);

-  100 % запасу повітряних (кисневих) балонів та споряджених регенеративних патронів ізолювальних регенеративних респіраторів.

5.2.4  Захисні дихальні апаpати та маски повиннi збеpiгатись у спецiальних шафах або на стелажах, обладнаних комірками. Кожна комiрка повинна бути обладнана табличкою із вказiвкою на ній номеpа захисного дихального апаpата (маски) та пpiзвищ закріплених осіб.

Захисні дихальні апаpати, що збеpiгаються на стелажах та в шафах, повиннi бути спpавними, чистими та пiдготовленими до pоботи.

На стелажах виконуються написи для регенеративних патронів “Споряджені”, “Пусті”, “В ремонт”, для балонів “Повні”, “Пусті”.

5.2.5  Компpесоpне обладнання на контрольних постах ГДЗС розміщувати забороняється.

Пpимiтка. Допускається поєднувати контpольний пост ГДЗС з апаpатною бази ГДЗС.

5.2.6  Ключі від приміщення контрольного поста ГДЗС повинні зберігатись на пункті зв`язку пожежної частини.

6. Підготовка газодимозахисників та допуск їх до роботи в захисних дихальних апаратах.

6.1  Співробітники, які вперше прийняті на службу у ДПО МВС України та допущені медичною комісією МВС України до роботи в захисних дихальних апаратах, в обов`язковому порядку проходять курси початкової пiдготовки в училищах професійної підготовки працівників пожежної охорони при ГУДПО МВС України, навчальних центрах (пунктах) підготовки працівників пожежної охорони У(В)ДПО ГУ (У)МВС України, інших пожежно-технічних навчальних закладах МВС України.

6.2  Службова та оперативно-тактична підготовка працівників ДПО МВС України, які є газодимозахисниками, проводиться, відповідно, під час чергування по караулам (черговим змінам) та на інструкторсько-методичних заняттях, згідно з порядком та в об’ємі, встановленими Настановою з організації професійної підготовки рядового і начальницького складу ДПО МВС України, тематичними планами підготовки начальницького складу гарнізонів ДПО МВС України.

6.3  Рядовий і молодший начальницький склад ДПО МВС України, які мають на озброєнні захисні дихальні апарати, зобов`язаний не менше одного разу на місяць проходити тренування. З них одне тренування на квартал у непридатному для дихання середовищі, а решта – на чистому повітрі на заняттях із пожежно-стройової і пожежно-тактичної підготовки.

З начальницьким складом управлінь (відділів), загонів, частин, штабів пожежогасіння ДПО МВС України тренування у непридатному для дихання середовищі проводяться один раз на квартал. Заняття з начальницьким складом організовує і проводить начальник ГДЗС гарнізону пожежної охорони або особи, призначені начальником гарнізону.

При напрацюванні газодимозахисником на пожежах у захисних дихальних апаратах протягом місяця сумарного часу 1 година і більше, він може звільнятися від тренування у непридатному для дихання середовищі.

6.4  Підготовка особового складу до виконання обов`язків постового на посту безпеки проводиться в навчальних пунктах управлінь (відділів), а у виключних випадках безпосередньо у підрозділах ДПО МВС України за місцем служби із подальшим щорічним прийняттям заліків.

6.5  Практичні навички з експлуатації захисних дихальних апаратів, інших засобів ГДЗС, а також виконання обов’язків, передбачених керівними та нормативними документами ДПО МВС України, набуваються і закріплюються під час проведення пожежно-тактичних занять (навчань).

6.6  Підсумком підготовки є прийняття у газодимозахисників в кінці навчального року заліку.

6.7  Допуск особового складу ДПО МВС України до роботи в захисних дихальних апаратах здійснюється згідно наказу начальника гарнізону (керівника пожежно-технічного навчального закладу) після проходження відповідної підготовки (перепідготовки), успішного складення заліків і рішення кваліфікаційної комісії навчального закладу, оформленого актом.

6.8  Особовий склад ДПО МВС України, який має на озброєнні захисні дихальні апарати, щорічно проходить медичний огляд відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення медичного огляду особового складу Державної пожежної охорони МВС України для визначення придатності до роботи в захисних дихальних апаратах, яку наведено в додатку 15 до цієї Настанови.

Результати медичного огляду фіксуються лікарем в особистій картці газодимозахисника (додаток 6), яка в разі зміни місця служби (навчання) направляється з його особовою справою.

У випадку втрати особистої картки, газодимозахисник повинен пройти, у встановленому порядку, позачерговий медичний огляд.

6.9  Особи, які за станом здоров’я не мають допуску до роботи в захисних дихальних апаратах, не можуть займати вiдповiднi посади, що пов’язанi з гасiнням пожеж.

6.10  Для проведення підготовки (тренувань) газодимозахисників у гарнізонах пожежної охорони створюються тренувальні комплекси. Їх кількість визначається у залежності від кількості газодимозахисників та місцевих особливостей, але не менше одного тренувального комплексу на гарнізон.

6.11  Тpенувальний комплекс повинен в себе включати:

-  теплодимокамеру (димокамеру);

-  навчальний клас ГДЗС;

-  майданчик з набором споpтивного знаpяддя та тpенажеpiв для пpоведення тpенування газодимозахисників на чистому повiтpi.

Тренувальні комплекси бажано розміщувати на полігонах, а також вогневих смугах психологічної підготовки пожежників.

6.12  Будiвництво теплодимокамер здiйснюється, як правило, за типовими проектами. Інженерне обладнання повинно забезпечувати проведення підготовки, максимально наближеної до реальних умов (перешкоди з різними елементами, темрява, висока температура, задимленість, шумові ефекти, заграва пожежі, тощо) та безпеку газодимозахисників під час тренувань.

До складу теплодимокамери повинні входити приміщення: теплокамера, димокамера, контрольний пост ГДЗС, душова, кімната для медичного огляду газодимозахисників, включення та виключення із захисних дихальних апаратів у зимовий час, кімната контролю за роботою ланки ГДЗС з пультом управління приладами теплокамери та димокамери.

Примiщення теплодимокамер повиннi бути забезпеченi телефонним, радiо та гучномовним зв’язком.

6.13  Теплокамери обладнуються тренажерами, терезами різної маси і ергометрами (типу “бігова доріжка”, велоергометрами), системою створення необхідної температури і контролю за нею, приладами контролю за функціональними медичними показниками газодимозахисників. Теплокамера, як правило, розміщується поруч із приміщенням кімнати відеоконтролю і управління в стіні якої встановлюють віконний проріз для огляду усієї площі теплокамери.

Стiни, стеля та двері теплокамери повиннi мати необхiдну теплоiзоляцiю.

Для створення та пiдтримки необхiдної температури у примiщеннях теплокамери, слiд використовувати електронагрiвальнi печi (наприклад, електрокалорифери), управлiння роботою яких повинно бути автоматичним та контролюватись з пульта управління керівника занять, встановленого в приміщенні апаратної.

6.14  Димокамери обладнуються трансформованими перегородками для створення заданої обстановки, приладами імітації факторів пожежі і контролю місцезнаходження газодимозахисників, системою примусової вентиляції, засобами зв’язку і освітлення, приладами для створення фізичних навантажень.

Пiдлога в примiщеннi димокамери повинна бути рiвною, не слизькою (бетон, асфальт, тощо) з ухилом в сторону трапiв, які забезпечують стікання води у каналiзацiю. Стiни та стелю димокамери слiд виконувати із матерiалiв, які можна мити водою.

Для видалення диму із примiщень повинно бути передбаченi три відокремлені системи вентиляцiї: витяжна, припливна та аварiйна. Продуктивнiсть кожної системи вентиляції повинна забезпечувати десятикратний повiтрообмiн в примiщеннi.

Аварiйна примусова вентиляцiя, повинна бути пiдключена до головного та резервного джерела живлення i забезпечувати протягом 5 хвилин видалення диму із примiщення димокамери до утримання в повiтрi примiщення концентрацiї СО₂ не бiльше 5 %, а СО – 0,024 %.

Пiдключення iмiтаторiв пожежної обстановки в тренувальних залах, що задимлюються, повинно здiйснюватись вiд мережi з напругою 36 В.

На випадок необхiдної евакуацiї газодимозахисників, примiщення, які задимлюються, повиннi мати аварiйне оcвiтлення (враховуючи сходові клiтини) та систему витяжної вентиляції із незалежним джерелом живлення.

6.15  Під час проведення занять слiд дотримуватись таких умов:

У теплокамеpi:

-  темпеpатуpа повiтpя, в залежностi вiд умов тренування, вiд (30± 2) ⁰С до (60± 2) ⁰С;

-  вiдносна вологiсть вiд 25% до 30 %;

-  освiтленiсть вiд 150 лк до 200 лк;

-  концентpацiя вуглекислого газу (СО₂) не бiльше 5 %;

-  концентpацiя окису вуглецю (СО) не бiльше 0,024 %.

У димокамеpi:

-  темпеpатуpа повiтpя не бiльше 30 ⁰С;

-  вiдносна вологiсть до 100 %.

6.16  Обладнання примiщення контролю за роботою ланки ГДЗС повинно забезпечувати:

-  дистанційне управлiння пристроями теплодимокамер (електрокалориферами, системами димовидалення та аварiйного освiтлення);

-  зв’язок з газодимозахисниками;

-  дистанційний контроль за станом та мiсцезнаходженням газодимозахисникiв (аудiо-вiзуальна вiдеотехнiка, табло слiдкуючої системи димокамери тощо);

-  контроль за температурою повiтря, його вiдносною вологiстю та величиною концентрацiї газiв у повiтрi примiщення теплодимокамери;

-  створення шумових ефектiв в задимлених примiщеннях (магнiтофон, самостiйний пiдсилювач, тощо).

6.17  Навчальний клас розміщується, як правило, у будівлі теплодимокамери (допускається його розміщення в інших будівлях тренувального комплексу), обладнується столами на 20-30 посадочних місць, стендами і наочним приладдям з правил роботи в захисних дихальних апаратах та їх перевірок.

6.18  Практичні заняття з газодимозахисниками проводяться за методикою, наведеною в додатку 16 до цієї Настанови.