Самостійна робота № 9 по темі « Статистика страхування »

Вивчивши цю тему, Ви зрозумієте:

◘ сутність, завдання і соціально-економічне значення статистики страхування;

◘ основні класифікації і групування, що застосовуються у статистиці страхування;

◘ сутність абсолютних і відносних показників державного соціального страхування і соціального забезпечення;

◘ основні завдання, методи вивчення статистики особистого та майнового страхування;

◘ абсолютні і відносні показники, що використовуються для оцінки діяльності страхових компаній.

Ключові терміни:

Страхування; абсолютні показники; відносні показники соціального страхування і соціального забезпечення; показник дожиття і смертності; ймовірність настання ризикових подій; показник охоплення страхового поля; частота страхових випадків.

Страхування – це система заходів, спрямованих на повне або часткове відшкодування витрат від обставин, що настали непередбачено (стихійні лиха, нещасні випадки тощо), шляхом розподілу цих витрат між якомога більшою кількістю юридичних та фізичних осіб. Особи, які користуються послугами страхових організацій, періодично повинні вносити цим організаціям певні суми коштів.

Відповідно до міжнародної класифікації фінансових інструментів, які використовуються у процесі формування потоків соціально-статистичної інформації, страхові організації відносяться до сектора фінансових корпорацій, підсектора небанківських фінансових установ.

Предметом статистики страхування виступає вивчення системи економічних відносин, що виникають у процесі формування цільових фондів грошових коштів та їх використання на відшкодування матеріальних і фінансових збитків (шкоди), що зумовлені настанням несприятливих обставин, а також на надання допомоги громадянам у разі настання негативних ситуацій в їх житті.

Актуальність застосування статистики для вивчення закономірностей страхових подій обумовлена їх масовим характером. Статистика страхування виступає тим засобом, за допомогою якого визначаються частота, ступінь і наслідки страхових ризиків, контролюється матеріальне забезпечення громадян у разі виникнення страхових ризиків, аналізуються обсяги грошових фондів і резервів, необхідних для виплат на відшкодування завданих даними подіями втрат.

До переліку завдань статистики страхування входять:

● організація збору й обробки статистичної інформації про розвиток страхової справи в країні, діяльності страхувачів і страхувальників;

● аналіз форм й ступеня охоплення страхуванням населення;

● розрахунок тарифних ставок як ціни особистого й майнового страхування;

● надання даних про формування й розподіл доходів і видатків бюджету державного соціального страхування та державного бюджету – на соціально-страхові потреби;

● аналіз фінансової стійкості страхових організацій тощо.

Застосування у статистиці страхування різних класифікацій і групувань обумовлено різноманіттям об'єктів, що підлягають страхуванню, відмінностями в розмірах страхової відповідальності та категоріях страхувачів. На практиці розрізняють обов'язкове й добровільне страхування, особисте, майнове і страхування відповідальності, страхування на випадок смерті, нещасних випадків, страхування відповідальності й спеціальних видів ризиків. Фінансова статистика, використовуючи абсолютні значення середніх величин ризику, розраховує (з очікуваною ймовірністю) відхилення від них у відсотках або коефіцієнтах, що являє собою статистичне вимірювання страхового ризику.

Державне страхування поділяють на три самостійні галузі: соціальне страхування, соціальне забезпечення, особисте страхування і майнове страхування.

До основних статистичних показників у сфері соціального страхування і соціального забезпечення відносяться показники, що характеризують:

- склад і структуру виплат із соціального страхування і соціального забезпечення;

- показники захворюваності, травматизму й інвалідності;

- коефіцієнти частоти, важкості, небезпечності та ймовірності настання захворюваності, травматизму й інвалідності;

- показники економічного та демографічного навантаження.

Статистичні показники у сфері особистого страхування подані показниками:

- дожиття і смертності населення (в тому числі складання спеціальних таблиць середньої тривалості життя, а також смертності населення);

- ймовірності настання ризикових подій;

- таблиць комутаційних чисел;

- рівня фінансової стійкості;

- ставок страхових платежів.

У сфері майнового страхування використовують такі статистичні показники:

1) Абсолютні показники: кількість страхових випадків чи подій; загальна кількість потерпілих об'єктів; страхова сума застрахованих і потерпілих об'єктів; сума страхових платежів, що надійшли; сума витрат страхового відшкодування; середній розмір страхового платежу; - показник охоплення страхового поля.

2) Відносні показники: повнота знищення; частка потерпілих об'єктів; частота страхових випадків; спустошеність страхових випадків; збитковість страхової суми.

Для статистичної оцінки діяльності страхових організацій фінансова статистика використовує абсолютні й відносні показники. Серед абсолютних показників можна назвати: абсолютний розмір страхових виплат, абсолютний розмір тарифних ставок, абсолютний розмір надходження страхових премій тощо. Відносні показники: показники структури активів, відношення чистого прибутку до власного капіталу та ін.

Завдання 1. Опрацювати рекомендовану літературу і розглянути такі питання:

1. Класифікації і групування страхової діяльності.

2. Інвестування коштів страхової компанії.

3. Визначення рейтингу страхових компаній.

Питання для самоконтролю знань:

1. Сутність страхування і основних галузей державного страхування України.

2. У чому полягає значення і предмет статистики страхування?

3. Перелічити основні завдання, які розв'язує статистика страхування.

4. Назвати приклади групувань, що застосовуються у статистиці страхування.

5. Перелічити основні показники державного соціального страхування і соціального забезпечення.

6. Які абсолютні й відносні показники особистого та майнового страхування використовують у фінансовій статистиці?

7. Назвати основні показники оцінки діяльності страхових організацій.