Лабораторна робота № 3 тема: Мікробіологічний контроль води та повітря.
Мета: ознайомитись з методами контролю та набути практичні навички, вміння при проведенні мікробіологічного дослідження води та повітря.
Після проведення лабораторної роботи студент повинен:
знати способи та методику контролю повітря, води, режими культивування посівів;
вміти робити посіви на різні поживні середовища і культивувати посіви.
Контрольні питання
1. Як проводять мікробіологічний контроль повітря ?
2. Які середовища використовують для виявлення вмісту бактерій групи кишкової палички?
3. Які середовища використовують для виявлення вмісту ЗКБ?
4. Які середовища використовують для виявлення вмісту ДП?
Місце проведення: лабораторія мікробіології
Хід роботи
1. Інструктаж з техніки безпеки.
2. Інструктаж з виконання роботи (роботу виконує кожний студент):
1.1. згідно з варіантом вибрати завдання до лабораторної роботи (дивись додаток 1);
1.2. вибрати матеріальне забезпечення;
1.3. підписати необхідний посуд (дивись додаток 2);
1.4. виконати лабораторну роботу згідно з методикою виконання.
3. Оформлення звітів.
4. Прибирання робочих місць.
5. Захист звітів.
Забезпечення роботи:
1. Обладнання і матеріали: чашки Петрі,концентроване глюкозо-пептонне середовище з ватним поплавком,середовище для ДП, термостат, стерильні колби на 0,5 л, пальник, пробірки, стерильний фізрозчин, піпетки на 1 см3, приготовлене середовище МПА, колби на 100 см3.
2. Література та нормативна документація:
Прокофьев В.П. Производственная санитария на предприятиях пищевой промышленности / В.П. Прокофьев – М.: Высшая школа, 1967 г.;
Азаров В.Н. Основы микробиологии и санитарии / В.Н. Азаров – М.: Экономика, 1986;
Державні санітарні правила для підприємств харчової промисловості. ˗ М. 1997.
Теоретичні основи
Важливим профілактичним заходом є проведення суворого бактеріологічного контролю за умовами вироблення харчових продуктів.
Контроль за санітарно-гігієнічним станом виробництва передбачає:
контроль санітарно-гігієнічного стану обладнання, трубопроводів, інвентарю, пакувальних матеріалів тощо;
контроль санітарно-гігієнічного стану повітряного середовища виробничих приміщень;
контроль гігієнічного стану питної води;
контроль дотримання гігієни працівниками підприємства.
Швидке виявлення в об'єктах зовнішнього середовища патогенних мікроорганізмів здійснити важко. Тому застосовують непряму санітарну оцінку цих об'єктів шляхом кількісного та якісного обліку санітарно-показових мікроорганізмів - мікробів, які постійно знаходяться в організмі тварин і людини, але не мешкають у зовнішньому середовищі. Виявлення санітарно-показових мікроорганізмів в об'єктах зовнішнього середовища свідчить про забруднення ними людини або тварини.
Кількість санітарно-показових мікроорганізмів у зовнішньому середовищі показує величину зараження і побічно відображає ступінь епідеміологічної небезпеки: чим більше санітарно-показових мікробів, тим більш імовірна присутність збудників інфекційних захворювань.
Ступінь фекального забруднення об'єктів зовнішнього середовища характеризують два показники: титр кишкової палички (колі-титр) та індекс кишкової палички (колі-індекс).
Колі-титр ˗ найменша кількість досліджуваного матеріалу в мілілітрах або грамах, у якому знайдена одна кишкова паличка.
Колі-індекс
кількість
колоній кишкової палички, виявлене в
одиниці об'єму рідини або одиниці маси
щільної речовини.
Необхідність організації санітарно-мікробіологічного контролю виробництва продуктів харчування пов'язане з тим, що харчові продукти, що містять велику кількість поживних речовин, є сприятливим середовищем для розвитку та розмноження мікроорганізмів. Крім того, попадання в харчові продукти патогенних мікроорганізмів може призвести до випадків харчових отруєнь та кишкових інфекційних захворювань серед населення.
Контроль повітря виробничих приміщень
Для санітарно-гігієнічної оцінки повітря закритих приміщень визначають два показники:
˗ загальна кількість сапрофітних мікроорганізмів в 1м3 повітря. Повітря виробничих цехів харчових виробництв вважається чистим, якщо у ньому міститься трохи більше 500 сапрофітних мікроорганізмів в одину м3.
˗ кількість в 1 м3 повітря санітарно-показових мікроорганізмів ˗ гемолітичних стрептококів і стафілококів. Нормативів за цим показником нині немає.
Виявлення санітарно-показових мікроорганізмів в повітрі виробничих приміщень свідчить про санітарне неблагополуччя даного об'єкту і можливість виникнення у персоналу інфекційних захворювань, що викликаються мікрофлорою дихальних шляхів, яка передається через повітря (ангіни, грипу, коклюшу, дифтерії, туберкульозу тощо). Таке повітря може бути джерелом осемінення продуктів харчування, а. отже, представляти потенційну небезпеку для здоров'я людей
Для санітарно-гігієнічного контролю повітря застосовують седиментаційні та аспіраційні методи аналізу.
Санітарно-мікробіологічне дослідження повітря можна розділити на 4 етапи:
відбір проб;
обробка, транспортування, зберігання проб, отримання концентрату мікроорганізмів (якщо необхідно);
бактеріологічний посів, культивування мікроорганізмів;
ідентифікація виділеної культури.
Контроль води
Для санітарно-гігієнічної оцінки води використовуються два мікробіологічних показники: загальна кількість бактерій у воді й колі-індекс, визначених відповідно до ГОСТ 2874-82 «Вода питна. Методи санітарно-бактеріологічного аналізу».
Загальна кількість бактерій ˗ це кількість колоній аеробних і факультативно-анаеробних мезофільних сапрофітних бактерій, які виростають при сівбі 1 мл нерозбавленої води на м’ясо пептоном агарі (МПА) за 24 години при температурі 37°С.
Мікробіологічними показником забруднення води патогенними бактеріями кишкової групи служить колі-індекс. Аналіз води проводиться при користуванні міським водогоном 1 раз у квартал, а за наявності власних джерел водопостачання ˗ 1 раз у місяць.
Виявлення патогенних мікроорганізмів у питній воді (збудників черевного тифу, холери і дизентерії) здійснюється місцевими санітарно-епідеміологічними станціями лише з епідеміологічним показником.
Методичні вказівки
1. Мікробіологічний контроль повітря