Міністерство освіти і науки України

Первомайський політехнічний коледж

Первомайського політехнічного інституту

Національного університету кораблебудування ім.адмірала Макарова

Клига Л.Ф.

ПРАКТИКУМ

Первомайськ 2013

Міністерство освіти і науки України

Первомайський політехнічний коледж

Первомайського політехнічного інституту

Національного університету кораблебудування ім.адмірала Макарова

Клига Л.Ф.

Теорія ймовірностей та

математична статистика

ПРАКТИКУМ

ББК 22171

К 49

Укладач: Клига Л.Ф., викладач вищої категорії Первомайського політехнічного коледжу ППІ НУК імені адмірала Макарова

Рецензент: викладач методист Обуховська Г.І.

Розглянуто та ухвалено цикловою комісією “Обслуговування комп'ютерних систем”

Протокол № 2 від 06.09. 2013 р.

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою коледжу

Протокол № 2 від 09 вересня 2013 р.

У навчальному посібнику подано теоретичний матеріал, розв'язки типових задач, задачі для самостійного розв'язування та домашнє завдання.

Клига Л.Ф. Для студентів спеціальності "Обслуговування комп’ютерних систем і мереж", а також для всіх, хто застосовує теорію ймовірностей і статистичні методи при розв'язуванні практичних задач.

ЗМІСТ

Практична робота №1 Метод математичної індукції. Розміщення, перестановки, комбінації з повтореннями та без повторень.	7
Практична робота №2 Класичне, статистичне й геометричне означення ймовірності	15
Практична робота №3 Розв’язок задач за допомогою теорем додавання, множення та формули повної ймовірності	20
Практична робота №4 Розв’язок задач за допомогою формули Бернуллі	28
Практична робота №5 Розв’язок задач за допомогою формул Лапласа	32
Практична робота №6 Визначення наймовірнішого числа подій в незалежних випробуваннях. Закони розподілу	37
Практична робота №7 Математичне сподівання, дисперсія та середнє квадратичне відхилення	43
Практична робота №8 Знаходження оцінок параметрів генеральної сукупності	47
Основні формули	53
Таблиця значень функції	55
Таблиця значень функції	56

ПЕРЕДМОВА

Курс теорії ймовірностей і математичної статистики включає в себе відповідний практикум, що дає змогу студентам опанувати основні прийоми та методи теорії ймовірностей і математичної статистики і набути необхідні навики для практичного застосування теоретичного матеріалу. Формальною передумовою для вивчення курсу теорії ймовірностей і математичної статистики є володіння теорією міри в обсязі коледжу – загальної теорії випадкових подій випадкових величин, а також елементів математичної статистики.

Програма вивчення нормативної дисципліни «Теорія ймовірностей і математична статистика» складена відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста з напряму 6.050102 “Комп'ютерна інженерія”, і охоплює всі змістовні модулі, визначені анотацією для мінімальної кількості годин, передбачених стандартом.

Предметом вивчення дисципліни «Теорія ймовірностей і математичної статистики» є кількісні й якісні методи та засоби аналізу закономірностей еволюції систем прикладного напряму, що розвиваються в умовах стохастичної невизначеності.

Міждисциплінарні зв'язки: дисципліни «Теорія ймовірностей і математична статистика» викладається після вивчення студентами курсу "Вища математика", "Дискретна математика".

Практична робота №1

Тема: Метод математичної індукції. Розміщення, перестановки, комбінації з повтореннями та без повторень.

Мета: Навчити розв’язувати задачі методами: математичної індукції, розміщення, перестановки, комбінації з повтореннями та без повторень; формувати абстрактно-логічне мислення.

Теоретична частина

Математи́чна інду́кція – застосування принципу індукції для доведення теорем в математиці. Зазвичай полягає в доведенні вірності твердження стосовно одного з натуральних чисел, а потім всіх наступних.

Отже, загальна схема доведення по індукції така: є деяка послідовність тверджень (A₁; A₂; …; A_n;..). Ми доводимо, що чергове твердження (A_n) вірно, вважаючи відомим, що всі попередні твердження (A_k при k <n) вірні. Це дозволяє нам стверджувати, що всі твердження A_n вірні.

Такий спосіб міркування називається математичної індукцією, а величина n називається параметром індукції. Кажуть, що ми доводимо твердження A_n індукцією по n.

Принцип повної математичної індукції. Нехай є послідовність тверджень A₁; A₂; …; A_n. Якщо для будь-якого натурального n з того, що істинні всі A₁; A₂; …; A_n-1, слідує також істинність A_n, то всі твердження в цій послідовності істинні, тобто ( n Є N) ( i Є {1, 2, … , n-1} A_iA_n) ( n Є N) A_n.

Принцип суми. Якщо множина A містить m елементів, а множина B – n елементів, і ці множини не перетинаються, то A Ư B містить m+n елементів.

Принцип добутку. Якщо об’єкт а можна обрати m – способами, та при кожному вибору об’єкту об’єкт b можна обрати n – способами, то вибір пари (а b) можна виконати m×n – способами.

Розміщення без повторень. Кількість розміщень з n елементів по k обчислюють за формулою:

Перестановки без повторення. Число перестановок з n – елементів дорівнює добутку всіх натуральних чисел від 1 до n.

P_n=1*2*…*n=n!

Комбінації без повторень. Кількість комбінацій з n елементів по k обчислюють за формулою:

Розміщення з повторенням. За правилом множення кількість розміщень з повтореннями з n по k одне:

Перестановки з повторенням. Кількість перестановок з повтореннями з елементів множини A={a₁, a₂, …, a_n} складу (k₁, k₂, …, k_n) позначається P(k₁, k₂, …, k_n) і виражається формулою:

Комбінації з повторенням. Кількість комбінацій з повторенням з n–елементів по k обчислюють за формулою:

Приклад 1. Застосовуючи метод математичної індукції, довести, що для будь-якого натурального n>1 вірна така рівність:

Розв’язок:

Базис індукції: При n=1 вірне твердження

При n=2

Крок індукції: Виділимо в сумі 1+2+3+..+( n-1)+ n останній член

(1+2+3+..+( n-1))+ n

За твердженням індукції праву частину можна переписати таким чином:

Що треба було довести.

Приклад 2. Існують множини A і B, які складаються з елементів:

A ={1, 2, 5, 8, 10}

B= {1, 3. 5, 9, 12}

Знайти: A∩B, A ∕ B, АUB.

Розв’язок:

A∩B. Слід обрати елементи, які присутні як в множині А так і в множині B:

A∩B={1, 5}

A∕B. Слід виписати такі елементи, які не співпадають з елементами як множини A так і множини B.

A∕B={2, 3, 8, 9, 10, 12}

АUB. Слід спочатку виписати елементи множини А, а потім дописати елементи множини B, яких не вистачає в множині А.

АUB={1, 2, 5, 8, 10, 3, 9, 12}

Приклад 3. Скількома способами можна зробити триколірний прапорець з горизонтальними смугами однакової ширини, якщо є тканина 6 різних кольорів?

Розв’язок:

Елементи у сполуцi не повторюються.

Кiлькiсть мiсць (m) у сполуцi менша за кiлькiсть елементiв (n), якi претендують на цi мiсця (m < n).

Порядок розташування елементiв у сполуцi має значення.

Задано 6 різнокольорових тканини, причому місць для цих тканин 3, тому що прапор складається з трьох кольорів. Порядок розташування має значення, тому обчислюємо за формулою:

A =

n=6

k=3

A = = = 120

Приклад 4. У шаховому турнірі беруть участь 7 чоловік. Скількома способами можуть розподілитись місця між ними?

Розв’язок:

Якщо участь у шаховому турнірі беруть 7 чоловік, то кількість місць, які можна між ними розподілити теж 7. Перше місце можна присудити одному з n, тобто 7-мі гравців, друге – одному з n-1, тобто з 6-ти гравців, третє – одному з n-2, тобто з 5-ти гравців і так далі. За правилом добутку отримаємо n*(n-1)*(n-2)*(n-3)*…*1= n!

Число всіх можливих перестановок з n-елементів можна розрахувати за формулою

= n!

= 7!

Приклад 5. У змаганнях з баскетболу беруть участь 10 команд, з яких тiльки чотири перших змагатимуться у фiнальнiй частинi. Скiльки iснує варiантiв складу фiнальної четвiрки?

Розв’язок: Не має значення, яке з чотирьох перших мiсць посяде команда. Усього 10 команд, кiлькiсть мiсць для фiналiстiв дорiвнює 4, отже, iснує

варiантiв складу фiнальної четвiрки.

Приклад 6. На шкільному вечорі присутні 12 дівчат та 15 юнаків. Скількома способами можна вибрати з них 4 пари для танців?

Розв’язок:

Серед 12 дівчат слід обрати 4 для пари в танці, тобто

n₁=12 к=4

Серед 15 юнаків теж слід обрати 4 пари для танців, тобто

n₂=15 к=4

Для знаходження розв’язку слід знайти добуток комбінацій з

де

Приклад 7. Скільки двоцифрових чисел можна скласти з цифр 1, 2, 3, 4, 5, 6?

Розв’язок: Задачу можна розв’язати двома способами. Розглянемо перший спосіб, тобто складемо всі можливі варіанти пар з шести чисел по 2, враховуючі, що числа можуть повторюватися.

(1,1) (1,2) (1,3) (1,4) (1,5) (1,6)

(2,1) (2,2) (2,3) (2,4) (2,5) (2,6)

(3,1) (3,2) (3,3) (3,4) (3,5) (3,6)

(4,1) (4,2) (4,3) (4,4) (4,5) (4,6)

(5,1) (5,2) (5,3) (5,4) (5,5) (5,6)

(6,1) (6,2) (6,3) (6,4) (6,5) (6,6)

Таким чином, ми отримали деяку матрицю, яка складається з 6-ти стовпців та рядків, використовуючи правило добутку можна отримати результат задачі 6*6=36.

Другий засіб набагато простіше, достатньо скористатися формулою про розміщення з повторенням:

= n

n=6

k=2

=6²=36

Приклад 8. Скільки різних слів можна утворити, переставляючи букви слова «Паралелограм»

Розв’язок. Розрахуємо скільки разів зустрічаються букви в слові «паралелограм»

п-1

а-3

р-2

л-2

о-1

г-1

м-1

е-1

Застосовуючи формулу перестановки з повторенням отримаємо:

Приклад 9. У кондитерському магазині продавалися 4 сорти тістечок: еклери, пісочні, наполеони і листкові. Скількома способами можна купити 7 тістечок.

Розв’язок. Покупка не залежить від того, в якому порядку укладають куплені тістечка в коробку. Покупки будуть різними, якщо вони відрізняються кількістю куплених тістечок хоча б одного сорту. Отже, кількість різних покупок дорівнює числу сполучень чотирьох видів тістечок по сім.

Приклад 10. У класі 35 учнів. З них 20 відвідують математичний гурток, 11- фізичний, 10 учнів не відвідують жодного з цих гуртків. Скільки учнів відвідують обидва гуртки? Скільки учнів відвідують лише математичний гурток?

Розв’язок.

Всього – 35 учнів

Відвідують математичний гурток – 20 учнів

Відвідують фізичний гурток – 11 учнів

Не відвідують жодного гуртка – 10 учнів

Позначимо через А (учні) – відвідують математичний гурток, через В (учні) – відвідують фізичний гурток, С (учні) – не відвідують гурток.

За умовою 10 учнів не відвідують гуртки, а значить, що 2 гуртки відвідують тільки 25 учнів.

Розрахуємо, скільки учнів відвідують математичний гурток, але не відвідують фізичний гурток. Для цього слід від загальної кількості учнів, які відвідують гуртки відняти учнів, які відвідують фізичний гурток, отримаємо:

Для розрахунку учнів, які відвідують фізичний гурток, але не відвідують математичний – від загальної кількості 25 віднімемо учнів, які відвідують математичний гурток

Для розрахунку учнів, які відвідують обидва два гуртка, слід від 25 відняти загальну кількість учнів, які відвідують тільки математичний та тільки фізичний гуртки.