10.1. Поняття, форми та принципи демократії. Ідеали та цінності.

Що таке демократія? Термін «демократія» походить від грецького детоз - народ і кгаіоз - влада, що означає народовладдя. Дослідники стверджують, що вперше цей термін зустрічається у творчості давньогрецького мислителя Геродота.

У науковій літературі термін «демократія» має такі основні значення:

• народовладдя, яке передбачає участь усіх громадян в управлінні суспільними та державними справами;

• форма державного правління, яка дозволяє різноманітним суспільним групам брати участь в управлінні;

• реальна свобода для всіх.

Демократія - це така форма організації та функціонування політичної системи, при якій існують рівні можливості для здійснення прав і свобод кожного члена суспільства. Зміст демократії складають права і свободи людини, рівність, соціальна справедливість, солідарність.

У політичних науках у центрі уваги є політична демократія, пов'язана з здійсненням перш за все політичних справ і свобод. У залежності від того, як народ бере участь в управлінні суспільними та державними справами, демократія поділяється на пряму (безпосередню), плебісцитарну, представницьку (репрезетавну).

Пряма демократія - це безпосередній вираз особою своїх політичних прав і свобод шляхом участі у підготовці, обговорені, прийняті важливих рішень. Плебісцитарна демократія відрізняється від прямої тим, що пряма демократія передбачає участь громадян в усіх стадіях політичного процесу, а при плебісцетарній можливості політичного впливу громадян обмежені і зводяться до голосування «за» чи «проти» певного законопроекту чи рішення. Представницька демократія - це опосередкована участь громадян у прийнятті рішень шляхом вибору ними в органи влади своїх представників «депутатів», які покликані виражати їхні інтереси.

Кожна людина розуміє демократію по-своєму: для когось вона ідентифікується зі свободою, для когось - зі сваволею. Одні акцентують на тому, що це система правління, яка максимально забезпечує за людиною її природні права та свободи, а інші наголошують на необхідності більшого

правопорядку у демократичній державі. За словами американського президента А.Лінкольна, демократія - це «влада народу, із народу і для народу». Головною особливістю кожної демократичної системи є принцип: ніхто не має права змушувати людину підкорятися владі, яку вона не обирала і яка не відстоює її інтереси та загальне добро народу.

Демократію характеризують:

• визначення народу єдиним джерелом влади, сувереном у державі;

• рівноправність громадян (як мінімум - рівність їх виборчих прав);

• підпорядкованість меншості волі більшості при прийняті рішень та їх виконанні;

• виборність законодавчих органів влади;

• пріоритет прав людини над правами держави;

• обмеження влади більшості над меншістю;

• повага більшості до права меншості мати власну точку зору і відстоювати її цивілізованими методами;

• верховенство закону в усіх сферах суспільного життя;

• розподіл влад з метою недопущення її надмірної концентрації у єдиному центрі.

Сучасна модель демократії - плюралістична демократія. Це система представницького правління, за якою уряд обереться народом і є відповідальним перед ним.

Основні концепції демократії Колективістські концепції Індивідуалістичні концепції

Заперечення автономії особи,ставлення до неї як складової єдиного соціального організму Первинність великого соціального об'єкта (нації, церкви та ін.) у визначенні поведінки громадянина. Необмеженість влади більшості над меншістю і окремою особою. Державна підтримка соціальне незахищених груп та прошарків населення.

Пріоритет прав особи над правами держави. Індивідуальна свобода як відсутність обмежень. Обмеження концепції і сфери діяльності держави, невтручання в справи громадянського суспільства.

Розпад влад, створення систем стримувань і протива

г

Плюралістичні концепції

Зацікавлена група - центральний елемен

тполітичної системи.

Суперництво і баланс

інтересів - основа демократичної влади.

Держава - арбітр, який забезпечує саморегулювання суспільства. Дифузія державної влади. Множинність владних еліт.

Демократичній системі правління притаманні такі ознаки:

• можливість змінити уряд без застосування сили;

• легітимність опозиції;

• вільна преса, відсутність цензури;

• можливість висловлення різних ставлень, оцінок, критики органів державної влади та місцевого самоврядування;

• високий рівень участі громадян у політичному процесі;

• гарантовані права та свободи людини й громадянина;

• регулярні, чесні конкурентні вибори, у яких беруть участь усі групи населення;

• по-справжньому конкурентна боротьба за владу.

Протягом XX ст.. відбувалась значна еволюція демократичного ідеалу. Якщо И. Шумпетер, австрійсько-американський теоретик демократії вважав, що для демократичного режиму достатнім є такі риси як загальне виборче право, конкуруючі партії, то сьогодні вважається обов'язковим, щоб ці демократичні процедури ще й вели до таких демократичних результатів, як відповідальність еліти перед народом, замученість мас до політики, захищеність меншості.

Принципи та основні ознаки демократії. Серед основних принципів виділимо:

1. Принцип більшості. Рішення з певного питання вважається прийнятим, якщо його підтримує більшість від тих, хто бере участь у прийнятті рішення. Проте дії більшості не можуть ліквідовувати права меншості, які захищаються демократичними законами та політичними інститутами держави. Влада більшості повинна гармонійно поєднуватися з гарантіями права різноманітних меншин - етнічних, політичних, релігійних таін.

2. Право меншості на опозицію. Більшість і меншість громадян рівні у своїх правах і свободах. Безвладна меншість повинна мати можливість для створення опозиції у суспільстві. Більшість не повинна використовувати свою владу з метою придушення інакодумства. Опозиція має можливість вільно розповсюджувати свої ідеї у суспільстві, а це необхідно для того, щоб громадяни могли спів ставляти і вибирати найефективніші програми розвитку суспільства.

3. Принцип компромісу та консенсусу. Демократія інколи розглядається як сукупність прав і норм, спрямованих на подолання конфлікту між суб'єктами політичного процесу.

4)Принцип активної участі громадян у політичному житті суспільства. Демократія є стабільною лише тоді, коли у її розвитку бере активну участь значна частина громадян. Прагнучи не лише зберегти свою свободу, але й розширити її, громадяни обговорюють політичні програми, є учасниками політичних дискусій, голосують тощо. Як мінімум, громадяни повинні цікавитися тими проблемами, з якими стикається суспільство, щоб зробити компетентний вибір на виборах в органи державної влади та місцевого самоврядування. Політичне невігластво породжує політичну апатію, яка в свою чергу призводить до диктатури. Основними ознаками демократії є:

• права і свободи, яким реально володіє кожна людина в суспільстві: свобода слова, друку, зборів, право на рівну захищеність законом тощо;

• свобода засобів масової інформації. ЗМІ покликані оперативно й об'єктивно інформувати людей про внутрішньо - та зовнішньополітичні події для того, щоб особа могла усвідомлено розібратися у питаннях політичного життя;

• рівність усіх громадян перед законом. Усі мають право на рівну захищеність законом. Держава покликана встановити рівноправні відносини між усіма громадянами, утверджувати рівність усіх громадян перед законом;

• система стримувань і противаг. Вона включає у себе два основні елементи — федералізм і розподіл влади. Федералізм - це розподіл управлінських функцій між центральними та місцевими органами влади. Розподіл влад - це розподіл влад функцій між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влад. У систему стримувань і противаг входить й контроль за діяльністю органів влад зі сторони виборців;

• наявність політичного й ідеологічного плюралізму. Плюралізм передбачає багатоманіття ідей, теорій, багатопартійність. Він не дозволяє узурпувати владу одній політичній силі, що може призвести до диктатури та тиранії;

• можливість громадян відкрито висловлювати та виражати свої протести проти політики уряду, дій інших політичних і суспільних структур. Форми протесту - найрізноманітніші: демонстрації, пікети, петиції, страйки, марші протести тощо.