
- •Лабораторна робота № 1 Фосфорорганічні і піретроїдні інсектициди
- •Загальна характеристика синтетичних перитроїдів.
- •Інсектициди з групи синтетичних перитроїдів.
- •Загальна характеристика (фос)
- •Фосфороорганічні препарати. Актелик
- •Дурсбан
- •Синтетичні перитроїди
- •4.Інсектициди з групи синтетичних перитроїдів фастак
- •Форс 1,5 g
- •Карате зеон
- •Децис профі
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2 Регулятори росту, розвитку і розмноження комах (ррр)
- •Інсектициди, яки належать до групи ррр.
- •Загальна характеристика ррр
- •Основні групи ррр.
- •Інсектициди, яки належать до групи ррр. Аплауд
- •Люфокс 105 ес к.Е.
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 3 Інсектициди і акарициди різних хімічних груп
- •1.Неонікотиноїди актара 25 wg
- •Моспілан, р. П.
- •2.Похідні бензоїлсечовини матч 050 еc к.Е.
- •3. Антраніламіди кораген 20 к.С.
- •4.Комбіновані інсектициди нурел д
- •Протеус 110 оd.
- •Воліам флексі
- •5.Специфічні акарициди масай
- •Санмайт.
- •Таурус.
- •2. Антикоагулянти крові
- •Бродісан а, р., зернова принада.
- •Роденфос
- •3.Похідні інших хімічних груп.
- •Санітарні правила та вимоги при виготовленні і застосуванні отруєних принад
- •1.1.Препарати на основі фосфіду алюмінію
- •1.2.Препарати для боротьби зі шкідниками запасів: Алфос.
- •Фостоксин
- •Фосміній
- •1.3.Препарати на основі фосфіду магнію Дегеш Плейтс/Стрипс
- •Магтоксин
- •Санітарні правила та вимоги при застосуванні фумігантів
- •Нематоциди
- •Лімациди
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 6 Фунгіциди
- •Біологічна ефективність фунгіцидів і фактори, які її зумовлюють.
- •2. Використання хімічних препаратів для захисту від фітопатогенних бактерій
- •3. Фунгіциди для використання у період вегетації рослин Неорганічні фунгіциди.
- •3.1.Фунгіциди на основі міді
- •Мідний купорос.
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика.
- •Косайд 200
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика.
- •Медян Екстра 350, к.С.
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика.
- •Бордоська рідина.
- •Правила приготування бордоської рідини.
- •3.2.Фунгіциди на основі сірки
- •Кумулюс дф
- •Тіовіт Джет
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 7 Фунгіциди (2)
- •Похідні карбомінової та дитіокарбомінової кислот.
- •Дитан м-45
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігіенічна характеристика.
- •Дерозал
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігіенічна характеристика.
- •2. Похідні бензімідазолу Фундазол
- •Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характеристика.
- •3. Похідні фосфористої кислоти Альетт
- •4. Похідні триазолів
- •Альто Супер
- •6. Комбіновані фунгіциди
- •Ридоміл Голд мц
- •Питання для самоконтролю
- •2. Похідні бензімідазолів Фундазол
- •3. Похідні карбамінової та дитіокарбамінової кислот Дерозал
- •4. Похідні триазолів Раксил-Ультра
- •6. Комбіновані протруйники Вітавакс 200 фф
- •Максим хl
- •Селест Топ
- •Сертікор 050 fs
- •7. Інсектицидні протруйники
- •Питання для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 9 Гербіциди
- •1. Загальна характеристика
- •2. Класифікація гербіцидів
- •3. Строки та спсоби застосування гербіцидів
- •4.Розрахунок норми витрати гербіцидів
- •% Діючої речовини
- •Д * % діючої речовини
- •5. Розрахунок норми витрати робочої рідини
- •Визначення концентрації робочого розчину.
- •6. Загальна характеристика хімічних груп гербіцидів
- •6.1.Похідні аліфатичних карбонових кислот.
- •6.2. Похідні ароматичних карбонових кислот.
- •6.3. Похідні ароматичних амінів.
- •Діарилові ефіри.
- •Похідні арилоксіалканкарбонових кислот.
- •6.6. Комбіновані препарати
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Визначення концентрації робочого розчину.
Концентрація робочого розчину змінюється в залежності від норми витрати і розраховується за формулою:
Д * 100
К = ----------
Q
де: К - концентрація робочого розчину, %;
Д - норма витрати гербіцида за препаратом;
Q - норма виграти рідини, л\га.
6. Загальна характеристика хімічних груп гербіцидів
6.1.Похідні аліфатичних карбонових кислот.
Хлоровані ( галоїд похідні монокарбонових кислот).
Гербіцидна ефективність аліфатичних карбонових кислот значно зростає при введенні в молекулу атомів галогену, зокрема хлору. Натрієві солі аліфатичних карбонових кислот добре розчиняються у воді і утворюють справжні розчини. Типовим представником цієї групи гербіцидів є трихлорацетат натрію ( ТХА), який широко використовувася проти малорічних і багаторічних видів бур'янів з родини злакових (тонконогих).Однак його застосування стало обмеженим.
Трихлорацетат натрію проникає в рослини через корені і переміщується в стебла, листки і точки росту по ксилемі з транспіраційною течією. У чутливих рослин гербіцид викликає морфологічні зміни ( скручування листя, зупинку росту органів і утворення воску на листках). Під дією гербіциду в чутливих рослинах збільшується вміст амінокислот і порушується азотний обмін, інгібується синтез пантотенової кислоти і аланіну, порушується фотосинтез і надходження поживних речовин, роз'єднується окиснення фосфорилування в дихальному ланцюзі, змінюються ферментні системи і сама структура мітохондрій. Є гіпотеза про здатність гербіциду руйнувати певні ланцюги синтезу ліпідів.
Аміди і нітрили аліфатичних карбонових кислот ( хлорацетанніліди).
Похідні хлорацетанніліду ефективні протни односім'ядольних і багатьох двосім'ядольних видів бур'янів. Пошкоджуючи проростаюче насіння, ці гербіциди неефективно діють на вегетуючі бур'яни, оскільки процесс фотосинтезу не чутливи й до них. Хлорацетатніліди блокують фермент из сульфгідрильними группами, пригнічуючи процес окисного фосфорилування, знижують активність нітратредуктази, порушують азотний обмін, синтез білка і утворення полірибосом. Ці гербіциди безпосередньо діють на стан мембран і таким чином впливають на поглинання іонів або вихід розчинених речовин, гальмують синтез ліпідів у коліоптиле. Фітотоксичний вплив на бур'яни виявляється в тому випадку, якщо гербіцид наявний від початку проростання насіння.
Окремі гербіциди цієї групи ( пропанід) здатні швидко гальмувати циклічне фотофосфорилування, пошкоджуючи певні види внутрішньоклітинних мембран хлоропластів, та роз'єднувати окисне фосфоритування в мітохондріях, що призводить до зменшення вмісту АТФ у гіпокотилях.
До даної групи гербіцидів відносяться дуал, 96% к.е., харнес, 90% к.е., фронт'єр 900, 90% к.е., бутизан 400, 40% к.е.
6.2. Похідні ароматичних карбонових кислот.
Ароматичні карбонові кислоти представлені ефективними гербіцидами з широким спектром дії, здатними уражувати злакові і двосім'ядольні види бур'янів. Вони спричинюють сильне ушкодження клітинних мембран і провідних судин, перешкоджають транспорту природних фітогормонів і різних метаболітів, що призводить до порушення синтезу білків, нуклеїнових кислот, ліпідів, процесів перетворення оцтової та молонової кислот. Препарати цієї групи , що здатні краще проникати в рослини через листковий аппарат, вносять по вегетуючих бур'янах, а гербіциди, які активніше діють через кореневу систему - у грунт.
Похідні бензойної кислоти. Поглинанню гербіцидів чутливими бур'янами відбувається через кореневу систему. Викликаючі? пригнічення синтезу хлорофілу, вони призводять до швидкого відмирання бур'янів відразу після їх проростання. Активність гербіцидів істотно залежить від наявності вологи в грунті. Полив або опади після застосування гербіцидів позитивно впливають на їх ефективність. До цієї групи належать керб 50В, 50% з.п., банвел 4С, 48% в.р.
Похідні гідроксибензойних кислот. Контактні гербіциди з обмеженою системною дією. Вони інгібують фотосинтез і з'єднають процеси окисного фосфоригування. У місцях потрапляння краплин гербіциду у чутливих рослин утворюються некротичні плями з хлотичними плямами більшої площі, які в кінцевому підсумку ( через 2-7 днів) стають причиною відмирання тканин і загибелі рослин.
Відносяться тотрил, 22,5% к.е., партнер 22,5% к.е.