5.3.3. Обробка інформації в процесі прийняття рішень

Значне місце в інформаційних процесах психіки людини посідає пам'ять. Пам'ять має змістові відмінності, вікові та індивідуальні особливості, динамічні й об'ємні характеристики.

Активізація в сучасній психології інтересу до теоретичних і практичних проблем пам'яті пов'язана значного мірою з проблемою оптимізації діяльності. Оптимізація навчальної, професійної діяльності вимагає ефективної обробки великого обсягу інформації, а також швидкого пошуку й відтворення її в різних діяльнісних ситуаціях. У зв'язку з цим відбувається переосмислення традиційних психологічних теорій нам'яті, зокрема з позицій кібернетичного підходу. Особливістю такого підходу є спроба розглянути пам'ять як складну інформаційну систему, у якій здійснюються накопичення, обробка, зберігання й пошук-відтворення інформації.

Типовим для прихильників інформаційного підходу є виділення в процесах пам'яті:

1) сенсорного регістру (іконічної - зорової, ехоїчної - слухової пам'яті), де утримується інформація, що надходить у вигляді безпосереднього сенсорного відбитка, час його існування вичерпується десятками мілісекунд;

2) короткочасного сховища (короткочасна пам'ять - КП), інформація тут теж безпосередньо сприйнята, але зберігаються значно довше, ніж у сенсорному регістрі, і не в сенсорній формі. Варто зазначити, що "сліди" в ній можуть утримуватися тривалий час унаслідок повторення, однак обсяг КП обмежений і становить 7 ± 2 од.;

3) довгочасного сховища (довгочасна пам'ять - ДП), у якому інформація може зберігатися десятки хвилин, десятки годин, десятки днів, десятки років, а можливо, протягом усього життя.

Ураховуючи здатність суб'єкта цілеспрямовано оперувати певною кількістю одиниць КП, доцільно розрізняти два види КП: І) безпосередню короткочасну пам'ять (БКП); сприйнятий егимульний ряд відтворюється цілком або частково беї його умисної обробки; 2) оперативну короткочасну пам'ять (ОКП); сприйнятий егимульний ряд утримується і витворюється завдяки створенню "інформаційних згустків" (оперативних одиниць).

II І. Зінченко, Г. В. Репкіна, аналізуючи зв'язок пам'яті та діяльності, передусім виділяють функції оперативної пам'яті в розв'язанні актуального завдання: ОКП забезпечте успішність виконуваних дій, зберігаючи "образи" вихідного стану, кінцевої та проміжної цілей за допомогою оперативного запам'ятовування, продуктом якого с оперативні одиниці нам'яті. В експериментальних дослідженнях це виявляється щодо виконання великих за обсягом завдань, коли обсяг БКП значно нижчий під вимог, які ставляться до запам'ятовування.

Проведене нами дослідження інформаційною забезпечення діяльності дає підстави стверджувати, що обробка інформації здійснюється в процесі встановлення внутрі- та міжфункціональних зв'язків сприйманим, пам'яті, мислення, уяви (рис. 55). Процес обробки інформації мас ряд особливостей:

1. Сприйнята інформація в перші секунди (десятки секунд) утримується на рівні безпосередньої короткочасної пам'яті.

2. Наявність інформації в БКП вимагає її оцінки: відбувається пошук у довгочасній пам'яті відповідної "схеми еталона" з метою "категоризації" сприйнятого та прийняття рішення щодо необхідності його оцінки. Отже, в момент сприйняття "знаків-сигналів", зображень різних об'єктів утворюється "оперативний блок" щодо оцінки цієї інформації, який займає частину обсягу (або весь) БКП частину дії. Водночас активізується і розумова діяльність, що забезпечує оцінку сприйнятої інформації та прийняття рішення. В "оперативному блоці" перехрещуються мнемічні і мисленнєві дії. Відповідно вся сукупність мнемічних дій, котра забезпечує функціонування названого блоку, являє собою оперативну пам'ять. Нерідко її обсяг перевищує обсяг БКП (7 ± 2) завдяки відтворенню в ДП необхідної кількості додаткової інформації. До того ж межі "оперативного блоку" рухливі, він то збільшується, то зменшується залежно віл особливостей виконуваних дій, що вимагає рухливості й мнемічної діяльності. За обсягом оперативна пам'ять становить сукупність усієї інформації, що функціонує в "оперативному блоці" і залежить від особливостей виконуваної діяльності. Сприйнята інформація неначе виходить у "зовнішній обсяг" БКП, де поєднує з елементами ДП.

3. Функціональну сторону цього взаємозв'язку можна розглянути таким чином:

а) підготовка до роботи, формування установки на певним вид діяльності;

б) перебудова структури інформації в ДП, актуалізація найважливіших для даної дії елементів;

в) перехід необхідних елементів із ДП в "оперативний блок" після надходження інформації в БКП, яка стає початком формування "оперативного блоку";

г) оперативне запам'ятовування в разі перевищення наявними елементами обсягу БКП, формування оперативних одиниць пам'яті;

Рис. 55. Структурно-функціональна схема обробки інформації

д) звільнення "оперативного блоку" із закінченням даного виду роботи - важлива інформація переходить у ДП, проміжна інформація забувається;

е) повторення циклу з надходженням нової інформації відповідно до її особливостей.

У психологічній науці існують різні думки щодо об'ємних характеристик оперативної пам'яті (ОП). Автори інтерпретують результати своїх досліджень у різних "масштабах". Одні - на рівні окремих незв'язаних одиниць матеріалу. Інші - на рівні оперативних одиниць. Щоб запобігти плутанині, нами виділені два рівні ОП: 1) у разі виконання суб'єктом простих дій щодо прийому-передачі інформації ОП функціонує на базі БКП (участь ДП зведена до мінімуму, впізнавання в процесі сприймання), відповідно обсяг ОП збігається або близький до обсягу БКП: 7±2 од.; 2) у випадках виконання складних завдань, для розв'язання яких стає необхідним використання досвіду суб'єкта, ОП функціонує як єдність обсягу БКП (або його частини) і частини обсягу ДП, осмислення-оцінка сприйнятого здійснюється за участю мислення, що зумовлює обробку-впорядкування матеріалу за певними правилами (групування, класифікація тощо), тобто здійснюється структурування, осмислення і, таким чином, укрупнення інформації. В таких випадках обсяг ОП може в кілька разів перевищувати обсяг БКП. Однак залишається справедливим твердження щодо обмеження кількості одиниць, яку здатна утримувати людина на рівні одночасно актуалізованої інформації (вона не може перевищувати "магічне число 7 ± 2").

У процесі обробки інформації відбувається оперування образами (відчуття, сприймання, уяви), знаками й знаковими системами, виконуються розумові дії (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, класифікації, інші логічні операції й обчислення). Це є можливим за умови нормального функціонування процесів пам'яті. Виходячи з того, що етапна обробка інформації здійснюється завдяки внутрі- та міжфункціональним зв'язкам пізнавальних процесів, можна виділити три психологічні рівні обробки людиною інформації: сенсорно-перцептивний, перцептивно-мнемічний, мнемо-мисленнєвий. Для них характерні прямі та зворотні зв'язки.

Основними характеристиками обробки інформації є об'ємні й швидкісні її параметри: об'ємні залежать від рівня функціонування ОП, швидкісні - від особливостей перебігу нервових процесів збудження, гальмування, перебудови стереотипів, а також від особливостей стратегій і тактик обробки, яка застосовується. Об'ємні й швидкісні характеристики обробки інформації мають тісний зв'язок з операціональною та регуляторною підсистемами діяльності, а також чітко виражені вікові та індивідуальні особливості.