
- •Тема 3: Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки Вступ
- •3.1. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах: визначення, види
- •3.1.1.Оцінка небезпеки за шкалою магате
- •3.1.2. Характеристика фаз (етапів) розвитку ядерної аварії
- •3.1.3. Вражаючі фактори аварій на рно
- •3.1.3.1. Іонізуюче випромінювання
- •Період напіврозпаду деяких радіонуклідів
- •3.1.3.2. Основні одиниці та методи вимірювання іонізуючого випромінювання
- •Одиниці дозиметри іонізуючих випромінювань
- •3.2. Медико-санітарні наслідки аварії на аес та рно. Можливі види уражень
- •Характеристика чинників радіаційної небезпеки у зонах радіоактивного забруднення
- •(М. І. Борчук, 1998)
- •Гостра променева хвороба внаслідок зовнішнього рівномірного опромінення
- •Клінічні форми гпх в залежності від величини поглиненої дози (по а.К.Гуськовій)
- •Показники периферичної крові залежно від ступеня тяжкості в латентному періоді (по а. И. Воробьеву, 1992)
- •Діагностика ступеня тяжкості гпх у латентний період
- •Гостра променева хвороба при нерівномірному опроміненні
- •Хронічна променева хвороба
3.1.3. Вражаючі фактори аварій на рно
При вибуху атомного реактора, виділяють вражаючф фактори, які можуть вражати будь-які живі організми і матеріальні цінності.
До цих чинників відносяться:
1. Ударна хвиля, що викликає залежно від відстані від місця вибуху повні, сильні, середні і слабкі руйнування будівель, споруд, техніки і механічні травми людей і тварин.
2. Світлове випромінювання — це сукупність видимого світла і близьких до нього за спектром ультрафіолетових і інфрачервоних променів, що виходить з області вогненної кулі вибуху. Температура повітря в області, що світиться, складає мільйони градусів на початку свічення і декілька тисяч градусів — в кінці його. Світлове випромінювання викликає масові пожежі споруд, техніки, різних матеріалів, а у незахищених людей — опіки відкритих ділянок шкіри і ураження очей. Світлове випромінювання не проходить через непроникні для світла матеріали, і тому для захисту від його дії можна використовувати різні предмети, споруди, що створюють тінь. Але найбільший ефект дають сховища і укриття.
3. Проникаюча радіація є потоком невидимих випромінювань (гамма-променів і нейтронів), які діють приблизно протягом 10-15 с з моменту вибуху. Дія радіації може призвести до захворювання людей і тварин променевою хворобою різного ступеня тяжкості.
4. Радіоактивне забруднення місцевості, об'єктів і повітря утворюється в результаті випадіння радіоактивних речовин з радіоактивної хмари вибуху. Це: не прореагована частина ядерного пального (уран, плутоній), продукти поділу речовин, що становлять ядерне пальне (до 400 радіоактивних ізотопів 36 хімічних елементів: цезій - 134 і 137, плутоній - 238, 239, телурій-132 та ін. з періодом напіврозпаду до десятків років; цезій - 135 та ін. - тисячу років та ін.), а також частинки ґрунту з наведеною радіоактивністю, що виникає в результаті дії потоку нейтронів ядерного вибуху (натрій, кремній, йод та ін.). Період напіврозпаду хімічних елементів з наведеною радіацією становить від декількох годин до декількох діб. Так, йод-131 найнебезпечніший в момент вибуху.
5. Електромагнітний імпульс. Під час вибухів виникають електромагнітні поля, що створюють імпульсні електричні струми і радіовипромінювання в повітряних, кабельних лініях, в антенах радіостанцій, котрі навіть на великих відстанях викликають пошкодження електронної та радіоапаратури, ураження людей.
Радіоактивними речовинами (РР) називають сполуки, у складі яких є радіоактивні ізотопи різних елементів (радіонукліди), які, внаслідок внутрішньої нестійкості і самочинного розпаду атомних ядер, випромінюють іонізуюче випромінювання.
Радіоактивні речовини, поступово осідаючи на поверхні землі (води), створюють ділянку забруднення, що називають радіоактивним слідом.
На сліді радіоактивної хмари виділяють 4 зони.
Зона Г- надзвичайно небезпечного забруднення, на зовнішній межі якої доза радіації становить 4000-7000 Р (рентген - позасистемна одиниця) за період повного розпаду, а потужність дози випромінювання - 800 Р/год. через годину після ядерного вибуху (або у системі СI це буде: 5000-9000 рад та 14 рад/год, відповідно).
Зона В - небезпечного забруднення, становить 1200 Р, 240 Р/год або 1500 рад та 4,2 рад/год.
Зона Б - сильного забруднення - 400 Р; 80 Р/год або 500 рад та 1,4 рад/год.
Зона А - помірного забруднення - 40 Р; 8 Р/год або 50 рад та 140 мрад/год.
Зона М – радіаційної небезпеки – 5 рад та 14 мрад/год.
Загальний вигляд зон радіоактивного забруднення на сліді радіоактивної хмари при аваріях на АЕС представлений на схемі 1.
Природні процеси безперервного розпаду радіоактивних продуктів на забрудненій місцевості призводять до спаду рівня радіації. Практично встановлено, що рівень радіації знижується в 10 разів при семикратному збільшенні часу. Так, якщо через 1 годину після вибуху рівень радіації буде 100 Р, то через 7 годин він зменшиться в 10 разів і буде становити 10 Р, через 49 годин - 1 Р, через два тижні – 0,1 Р.
Схема 1. Зони радіаційної небезпеки на місцевості при аваріях на АЕС
Примітка: 1 - потужність дози випромінювання через одну годину після аварії (вибуху).
2 - доза випромінювання за перший рік після аварії (вибуху).