3.Електропривод гальмівних пристроїв.

Гальмування всіма типами гальм (колодкові, стрічкові, дискові) здійснюється механічним способом за допомогою пружин і важелів, а розгальмування – за допомогою електромагнітів і електрогідравлічних штовхачів.

Електромагніти, що застосовуються для розгальмування поділяються на:

- довгоходові типів КМП, ВМ, КМТ;

- короткоходові типів МП, МО.

За родом струму живлення електромагніти поділяються на електромагніти постійного струму послідовного та паралельного включення та електромагніти змінного струму трифазні або однофазні, технічні характеристики яких приведені в додатках.

Для зменшення ударних навантажень на гальмівні пристрої застосовуються електрогідравлічні штовхачі типів ТЭГ, ТГМ, ТГ і Т; основні характеристики, яких приведені в додатках.

Гальма механізмів підіймання розраховують за гальмівним моментом, що забезпечує утримання 125% номінального вантажу в процесі його зупинки.

, Н∙м, де

- номінальна швидкість підіймання вантажу, м/с;

w_нг – номінальна швидкість обертання гальмівного шківа, с^-1;

G_ном , G_о – номінальна вага вантажу і захоплюючого пристрою, Н;

η – ККД механізму;

К_г – коефіцієнт запасу гальмування;

К_г=1,5 –для легких режимів;

К_г=1,75 – для середніх режимів;

К_г=2,0 – для важких режимів;

К_г=2,5 – для дуже важких;

Номінальне зусилля, що повинен забезпечити привод гальмівного пристрою, можна визначити за формулою:

, Н; де

- діаметр гальмівного шківа, м; при умові, що передаточне число механізму привода і_г =1;

μ – коефіцієнт сухого тертя; для матеріалу колодок феррадо μ =0,35- 0,45

визначення гальмівного моменту для механізмів горизонтального переміщення виконується за формулою:

, де

- максимальний момент статичного навантаження, що діє в напрямі руху, Н∙м;

- сумарний момент інерції ( з вантажем), приведений до валу гальма, кг∙м²;

- номінальна швидкість горизонтального переміщення, м/с;

- заданий максимальний вибіг механізму під час зупинки, м;

- ККД механізму.

На механізмах з двома приводами необхідно встановлювати гальма по одному на кожному приводі з таким же запасом гальмування.

Діаметр гальмівного шківа вибирається з таблиці 3.3

Таблиця 3.3.

,м	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8
Н∙м	19,6	147	490	1080	1960	3960	6360	9800
,мм	0,5	0,75	1,0	1,5	1,5	1,75	1,75	2,0

- зазор між шківом і гальмівними колодками

4. Вибір роду струму і типу електропривода.

Для привода кранових механізмів можливе застосовування різних двигунів і систем електропривода. Їх вибір визначається номінальною вантажністю, номінальною швидкістю руху, потрібним діапазоном регулювання швидкості привода. Вид механічної характеристики залежить від призначення крана, -- для збільшення продуктивності кранів використовують двигуни з м’якою механічною характеристикою , для виконання технологічних операцій , що вимагають високої точності установки вантажів необхідно використовувати двигуни з жорсткою механічною характеристикою.

Найбільше розповсюдження отримав електропривод з асинхронними двигунами з фазним ротором і ступеневим регулюванням кутової швидкості шляхом зміни опору в колі ротора. Такий привод достатньо простий, надійний, допускає велике число вмикань за годину і використовується на середніх і великих потужностях.

За допомогою резисторів в колі ротора можна отримувати широкий діапазон пускових моментів, необхідні прискорення і плавність пуску, а також понижені кутові швидкості. Але цей привод не забезпечує необхідну жорсткість регулювальних характеристик і стабільну роботу на понижених швидкостях. Він також має низьку економічність внаслідок втрат електроенергії в пускових опорах.

При наявності до електроприводу вимог відносно регулювання швидкості і отримання стабільних швидкостей на всіх режимах, тоді використовують двигун постійного струму. Для лебідок застосовують двигуни з послідовним збудженням, які допускають великі перевантаження за моментом і мають м'яку природну характеристику, що дозволяє роботу з легким вантажем з підвищеною швидкістю.

В випадках, коли необхідно мати жорсткі механічні характеристики при малих кутових швидкостях, використовуються двигуни з паралельним збудженням.

При виборі роду струму в кожному конкретному випадку необхідно враховувати вимоги до приводу і можливість їх виконання існуючими системами на змінному струмі.

З розвитком силової напівпровідникової техніки відкрились нові можливості застосування двигунів постійного і змінного струму в електроприводах кранових механізмів з живленням від тиристорних перетворювачів, які встановлюються безпосередньо на кранах і підключаються до мережі змінного струму. Ці перетворювачі мають високі енергетичні показники, підвищену механічну міцність, великий ресурс і низькі експлуатаційні витрати.

Для кранових та інших механізмів промисловістю випускається комплектні електроприводи і окремі тиристорні перетворювачі. Технічні характеристики цих пристроїв приведенні в таблицях додатків.