Київський трамвай

Цікавою є історія київського трамвая. Це був другий після берлінського трамвай у Європі та перший трамвай у Російській імперії.

Попередником київського трамвая була кінна залізниця, так звана конка. Автором її проекту був військовий інженер Струве.

Рейки для конки проклали по Хрещатику й Великій Васильківській. Улітку 1891 р. кияни побачили пару гнідих, запряжених у «вагон». На кінцевих зупинках коні відпочивали, їх напували, годували, а потім перепрягали з одного кінця вагона до другого, щоб рухатись у зворотному напрямку. Звичайно, конка мала чимало незручностей і не розв’язувала проблеми міського транспорту.

Невдовзі Струве запропонував перевести конку на кінну і парову тягу. Проте паровики страхітливо диміли, пихкали, лякали коней, а головне – паровий трамвай був неспроможний долати гористий рельєф міста.

Відтак парову тягу було замінено на електричну. Так у Києві з’явився перший трамвай. Пробний рейс відбувся навесні 1892 р. Півтора-кілометровий маршрут найкрутішим у Києві Олександрівським узвозом і Олександрівською вулицею трамвай подолав за 10 хвилин.

Довжина трамвая становила 6,7м, ширина – 2,3м. Салон був закритий, відкритими залишалися майданчики для вагоновода. Їх було два (спереду й ззаду вагона). Трамвай не мав повороту, тому на кінцевій зупинці, щоб їхати назад, вагоновод переходив на протилежний майданчик. Сидіння його було відкидне. Коли на зупинці до салону заходили пасажири, вагоновод підводився, відкидав сидіння, відчиняв двері вагона, пропускаючи людей. Зачинивши за ними двері, відкидав сидіння, сідав і сіпав за мотузок, до якого було прикріплено мідний дзвіночок. Це означало: «Рушаємо!»

Салон мав 22 місця – по 11 уздовж салону. Вартість проїзду становила 5 копійок. Трамвай рухався зі швидкістю 16 – 27 км/год. на рівних ділянках і 8 км/год. – під гору.

До сторіччя київського трамвая на Поштовій площі встановили пам’ятний знак. Проте хотілося б відтворити в натуральних розмірах сам трамвай, щоб кожний киянин міг уявити себе пасажиром тих давніх літ… Хіба ж така чудова історична пам’ятка, як київський трамвай, не заслуговує на гідний пам’ятник? (За О. Лазаренком.) (299 сл.)

Завдання.

1. Дібрати синоніми до слів: сіпати, натуральний, гідний.

2. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Другий у Європі та перший у Російській імперії. 2. Попередниця трамвая – кінна залізниця. 3. Невдала спроба перевести конку на парову тягу. 4. Перший київський трамвай: а) довжина та ширина трамвая; б) закритий салон та майданчики для вагоновода; в) мотузок з мідним дзвіночком; г) швидкість трамвая. 5. Пам’ятний знак до сторіччя трамвая).

3. Написати переказ, завершити текст самостійно складеним описом ймовірного пам’ятника київському трамваю.

Київський фунікулер

Київський фунікулер – рідкісний транспортний засіб, своєрідний атракціон і водночас визначна історична пам’ятка.

Взагалі фунікулери будують для транспортного сполучення між двома районами місцевості, що лежать на різних висотних позначках. У Києві різниця цих позначок становить 75 м.

Протягом ХІХ – ХХ ст. у світі діяло понад 400 ліній фунікулера. Найбільше їх припадає на США, Швейцарію, Італію, Австрію. Київський фунікулер було відкрито 1905 р.

Траса київського фунікулера пролягала лісистим схилом Володимирської гори (тоді Михайлівської). Фунікулер мав з’єднати Михайлівську площу з Подолом. Михайлівська площа в той час чимало важила в житті міста. Тут містилися собор та інші будівлі Михайлівського Золотоверхого монастиря, Присутствені місця. З Подолу, найбільш залюдненого міського району, добиратися на Михайлівську площу було незручно. Розв’язати цю проблему і мав фунікулер.

Фунікулер сполучив верхню терасу Михайлівської гори з вулицею Боричів Тік. Колія фунікулера мала завдовжки 200 м з роз’їздом посередині.

Перші вагони були напіввідкритими і вміщували по 70 чоловік кожний. Обладнання й візки вагонів закупили в Швейцарії. Тяговий пристрій містився в машинній залі під верхньою станцією.

Фунікулер зазнав кількох реконструкцій. Через 20 років у київських майстернях було виготовлено комфортабельніші вагони. У 1928 р. лінію фунікулера було подовжено на 38 м (до вулиці Сагайдачного). Фунікулер поновлювали в 50-х та 70-х роках минулого століття.

У 1976 р. київські транспортники висунули пропозицію замінити фунікулер на економічно вигідніший ескалаторний підйом або систему

швидкісних ліфтів. Та історики й архітектори зуміли переконати всіх у тому, що фунікулер – унікальна споруда, візитна картка столиці, тому має й надалі служити людям.

Протягом року київський фунікулер перевозить понад 4 мільйони пасажирів. Залежно від пори року його послугами щодоби користується від 7 до 15 тисяч людей.

Фунікулер – єдина в Україні, унікальна транспортна споруда. Вона безперечно є пам’яткою нашої історії.(За К. Братським.) (263 сл.)

Для довідок.

Присутствені місця – будинок колишнього губернського управління, яке об’єднувало адміністративні та правові установи. Сюди ж включалось пожежне депо.

Завдання.

1. Пояснити лексичне значення слів: атракціон (вид масових розваг), ескалатор.

2. Дібрати синоніми до слів: унікальний, комфортабельний.

3. Розкрити пряме та переносне значення словосполучення візитна картка. Пояснити, у якому значення його вжито в тексті.

4. Скласти план тексту (о р і є н т о в н и й : 1. Транспортний засіб, атракціон і пам’ятка водночас. 2. Для чого будують фунікулери. 3. Фунікулер з’єднав Михайлівську площу і Поділ. 4. Яким був фунікулер: а) колії фунікулера; б) вагони. 5. Фунікулер зазнав кількох реконструкцій. 6. Пропозиція транспортників замінити фунікулер на ескалатор або ліфти. 7. Історики та архітектори відстояли пам’ятку. 8. Скільки пасажирів перевозить фунікулер. 9. Візитна картка Києва).

5.На дошці записати: Михайлівський Золотоверхий монастир, Присутствені місця, тяговий пристрій, машинна зала.

6. Зробити усний стислий переказ, завершивши текст висловленням власної думки щодо майбутньої долі фунікулера.